Лопушка Мала
| Село
|
Лопушка Мала (пол. Łopuszka Mała) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Каньчуга Переворського повіту Підкарпатського воєводства, на правому березі річки Млєчки. Населення — 537 осіб (2011[1]).
Село Лопушка Мала продане в 1448 р. Пілецьким. В 1515 р. село входило до каньчузького ключа Перемишльської землі Руського воєводства.
У 1831 р. в селах Лопушка Мала і Лопушка Велика було 28 греко-католиків, які належали до парафії Кречовичі Каньчуцького деканату Перемишльської єпархії.[2] На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості. В шематизмі 1836 р. вказана окремо кількість греко-католиків у Лопушці Малій — 25 (у Лопушці Великій — 4).
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1884 р. Лопушка Мала знаходилась у Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, з жителів чомусь згадується тільки 341 римо-католик. За даними Шематизму того року в селах Лопушка Мала і Лопушка Велика було 62 греко-католики.[3]
У 1904 р. відкрито вузькоколійну залізницю Переворськ — Динів зі станцією Лопушка Мала.
На 1913 р. в селах Лопушка Мала і Лопушка Велика було 68 греко-католиків, які належали до парафії Каньчуга, надалі в Шематизмах подається тільки загальна кількість греко-католиків для всієї парафії.
На 01.01.1939 році в селі проживало 540 мешканців, з них 50 українців-грекокатоликів, 460 поляків і 30 євреїв[4]. Адміністративно село входило до ґміни Каньчуга Переворського повіту Львівського воєводства. Грекокатолики належали до парафії Каньчуга Лежайського деканату Перемишльської єпархії. Українці села не могли протистояти антиукраїнському терору під час і після Другої світової війни.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 260 | 73 | 164 | 23 |
| Жінки | 277 | 72 | 150 | 55 |
| Разом | 537 | 145 | 314 | 78 |
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 56. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 9 грудня 2017.
- ↑ Схиматизм всего клира руско-католического Епархій соединених Перемиской, Самборской и Сяноцкой на Рок от Рожд. Хр. 1886. — с. 132. Архів оригіналу за 22 грудня 2017. Процитовано 9 грудня 2017.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 112.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- Łopuszka Mała i Wielka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 727. (пол.)
- Кадастральна карта 1851 [Архівовано 8 грудня 2018 у Wayback Machine.]
Адміністративний центр: Каньчуга | ||
| Міста |  | |
| Села | Бібрка Каньчузька • Воля-Жеплінська • Жуклин • Кречовичі • Липник • Лопушка Велика • Лопушка Мала • Мединя-Каньчуцька • Нижатичі • Панталовичі • Рачина • Сетеш • Сідлечка • Ходакувка | |
|
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |