Люк Чедвік

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Люк Чедвік
Особисті дані
Повне ім'я Люк Гаррі Чедвік[1]
Народження 18 листопада 1980(1980-11-18) (43 роки)
  Кембридж, Велика Британія
Зріст 180 см
Вага 67 кг
Громадянство  Велика Британія
Позиція півзахисник
Номер 10
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1999–2004 Англія «Манчестер Юнайтед» 25 (2)
1999–2000   Бельгія «Антверпен» 36 (7)
2003   Англія «Редінг» 15 (1)
2003–2004   Англія «Бернлі» 36 (5)
2004–2005 Англія «Вест Гем Юнайтед» 32 (1)
2005–2006 Англія «Сток Сіті» 51 (1)
2006–2008 Англія «Норвіч Сіті» 17 (2)
2008–2014 Англія «Мілтон-Кінс Донс» 210 (17)
2014–2015 Англія «Кембридж Юнайтед» 30 (3)
2015–2016 Англія «Соем Таун Рейнджерс»[en] 18 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1999–2001 Англія Англія U-21 13 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Люк Чедвік (англ. Luke Chadwick, нар. 18 листопада 1980, Кембридж) — англійський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Виступав, зокрема, за «Манчестер Юнайтед», з яким став чемпіоном Англії, а також молодіжну збірну Англії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Вихованець «Манчестер Юнайтед»[2], за який дебютував на дорослому рівні 13 жовтня 1999 року в третьому раунді Кубка ліги проти «Астон Вілли» (0:3)[2]. Цей матч так і залишився єдиним для гравця і у грудні для отримання ігрової практики Чедвік був відданий в оренду до бельгійського «Антверпена», де грав до жовтня наступного року.

Після оренди у Бельгії Чедвік повернувся у «Манчестер Юнайтед», з яким дебютував у Прем'єр-лізі 11 листопада 2000 року в домашньому матчі проти «Мідлсбро» (2:1), вийшовши на заміну замість Двайта Йорка в доданий час[3]. 17 грудня він вийшов на поле на 80-й хвилині замість Деніса Ірвіна вдома проти «Ліверпуля» (0:1) і вже за кілька хвилин був вилучений за фол проти Владіміра Шміцера[4]. Загалом він забив у 16 іграх чемпіонату сезону 2000/01 два голи, один 13 січня 2001 року у матчі проти «Бредфорд Сіті» (3:0)[5], а другий — 3 березня в матчі проти «Лідс Юнайтед» (1:1)[6] і допоміг команді виграти чемпіонат Англії.

Надалі Чедвік рідко грав за «Юнайтед», тому у лютому 2003 року відправився на місячну оренду в команду Першого дивізіону «Редінг»[7] і дебютував за клуб 10 лютого у домашньому матчі проти «Джиллінгема» (2:1)[8], де зрівняв рахунок. Згодом його угоду було продовжено до кінця сезону[9]. Він допоміг клубу дійти до півфіналу плей-оф за вихід до Прем'єр-ліги, де «Редінг» програв «Вулвергемптон Вондерерз»[10][11]. Після цього у липні 2003 року Чедвік був орендований на сезон до «Бернлі» з Першого дивізіону[12]. Там загалом у 40 іграх в усіх турнірах і забив шість голів, у тому числі два 20 вересня під час гри з «Бредфордом» (4:0)[13].

2 серпня 2004 року Чедвік на правах вільного агента перейшов у «Вест Гем Юнайтед». Його підписав Алан Пард'ю, який знав гравця ще по роботі із «Редінгом»[14]. У своєму єдиному сезоні він зіграв 36 ігор в усіх турнірах і забив єдиний гол 10 грудня у домашній грі з «Лідс Юнайтед» (1:1)[15].

На початку сезону 2005/06 Чедвік приєднався до «Сток Сіті» на правах оренди[16], з яким 4 січня 2006 року підписав повноцінний контракт до літа 2008 року з можливістю продовження ще на один рік за 100 000 фунтів стерлінгів[17].

13 листопада 2006 року Чедвік підписав контракт з «Норвіч Сіті» на правах оренди до 3 січня. Його підписав Пітер Грант, який працював з Люком у «Редінгу» та «Вест Гемі»[18]. Під час свого дебютного матчі через шість днів він відкрив рахунок у грі проти «Іпсвіч Тауна» (1:3)[19], але у тому ж матчі він отримав травму коліна, через що вибув до березня[20]. Тим не менш після закінчення оренди він підписав 2,5-річну угоду з клубом за 200 000 фунтів стерлінгів[21]. Втім його проблеми з травмами тривали і в наступному сезоні, тому закріпитись в основі Чедвік не зумів[22].

Через це 1 жовтня 2008 року Чедвік був відданий в оренду клубу Першої ліги «Мілтон-Кінс Донс» на три місяці[23]. Він забив три голи у восьми іграх за час оренди, включаючи дубль 28 жовтня в грі проти «Лейтон Орієнта» (2:1)[24]. В кінці року у статусі вільного агента підписав угоду на 2,5 року з клубом[25]. Чедвік був найкращим гравцем команди у сезонах 2009/10 та 2010/11 років[26], а у березні 2011 року його контракт було продовжено ще на два роки[27]. Згодом у березні 2013 року Чедвік підписав угоду з МК Донс ще на два роки[28]. Загалом за 6 сезонів провів за клуб понад 200 ігор у Першій лізі.

18 березня 2014 року Чедвік на правах оренди приєднався до «Кембридж Юнайтед» з Національної конференції і допоміг команді вийти до Другої ліги, де провів сезон 2014/15 вже у статусі повноцінного гравця[29].

Завершив ігрову кар'єру у аматорській команді «Соем Таун Рейнджерс»[en], за яку виступав протягом 2015—2016 років у Істмійській лізі[30].

Виступи за збірну

[ред. | ред. код]

Протягом 1999—2001 років залучався до складу молодіжної збірної Англії, з якою був учасником молодіжного чемпіонату Європи 2000 року у Словаччині, але англійці не вийшли з групи. Всього на молодіжному рівні зіграв у 13 офіційних матчах.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]
«Манчестер Юнайтед»: 2000/01

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Hugman, Barry J., ред. (2010). The PFA Footballers' Who's Who 2010–11. Edinburgh: Mainstream Publishing. с. 80. ISBN 978-1-84596-601-0.
  2. а б James, Stuart (22 січня 2015). Luke Chadwick: 'Scoring felt more emotional than anything I did at United'. The Guardian. Процитовано 14 січня 2022.
  3. Manchester United 2–1 Middlesbrough. Premier League. Процитовано 14 січня 2022.
  4. Liverpool break United home rule. BBC Sport. 17 грудня 2000. Процитовано 14 січня 2022.
  5. Man Utd leave it late against Bradford. BBC. 13 січня 2001. Процитовано 9 листопада 2009.
  6. Leeds earn Man Utd draw. BBC. 3 березня 2001. Процитовано 9 листопада 2009.
  7. Chadwick keen to extend loan. BBC Sport. 13 лютого 2003. Процитовано 14 січня 2022.
  8. Reading 2-1 Gillingham. BBC Sport. 13 лютого 2003. Процитовано 14 січня 2022.
  9. Chadwick extends stay. BBC Sport. 12 березня 2003. Процитовано 14 січня 2022.
  10. Smith, Nicola (14 травня 2003). Chadwick ready for final role. The Times. Процитовано 14 січня 2022.
  11. Wolves hold off Reading. BBC Sport. 14 травня 2003. Процитовано 14 січня 2022.
  12. Luke out for big kick-off. Lancashire Telegraph. 16 липня 2003. Процитовано 14 січня 2022.
  13. Football: Chadwick will Luke elsewhere; Burnley 4 Bradford 0. Daily Mirror. 22 вересня 2003. Процитовано 14 січня 2022.
  14. Hammers happy to have Chadwick. Irish Examiner. 2 серпня 2004. Процитовано 14 січня 2022.
  15. West Ham 1–1 Leeds. BBC. 10 грудня 2004. Процитовано 9 листопада 2009.
  16. Stoke bring in Chadwick on loan. BBC Sport. 4 серпня 2005. Процитовано 14 січня 2022.
  17. Chadwick to join Potters. Irish Examier. 4 січня 2006. Процитовано 14 січня 2022.
  18. Norwich seal Chadwick loan. Eurosport. 13 листопада 2006. Процитовано 14 січня 2022.
  19. Ipswich 3-1 Norwich. BBC Sport. 19 листопада 2006. Процитовано 14 січня 2022.
  20. Chadwick's nightmare over at last. Eastern Daily Press. 16 березня 2007. Процитовано 14 січня 2022.
  21. Norwich complete Chadwick signing. BBC Sport. 4 січня 2007. Процитовано 14 січня 2022.
  22. The Pink'un – Chadwick, Murray both doubtful. Архів оригіналу за 10 жовтня 2007.
  23. Chadwick signs on loan for Dons. BBC Sport. 1 жовтня 2008. Процитовано 14 січня 2022.
  24. Leyton Orient 1-2 MK Dons. BBC Sport. 28 жовтня 2008. Процитовано 14 січня 2022.
  25. Chadwick clinches Dons move. Sky Sports. 31 грудня 2008. Процитовано 14 січня 2022.
  26. Gallery: Player of the Year winners. Milton Keynes Dons FC. 7 травня 2021. Процитовано 14 січня 2022.
  27. Rae, Richard (19 травня 2011). Craig Mackail-Smith books final spot as Peterborough beat MK Dons. The Guardian. Процитовано 14 січня 2022.
  28. Chadwick pens new Dons deal. English Football League. 4 березня 2013. Процитовано 14 січня 2022.
  29. U's retained list confirmed. Cambridge United. 6 травня 2015. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 31 травня 2015.
  30. Chadwick Quits Playing for Coaching Role - Pitchero Non-League. Nonleague.pitchero.com. 4 червня 2016. Процитовано 18 травня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]