Лілл-Бабс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лілл-Бабс
швед. Lill-Babs
Ім'я при народженнішвед. Barbro Margareta Svensson
ПсевдоLill-Babs[1]
Народилася9 березня 1938(1938-03-09)[5]
Järvsö församlingd, Юсдаль, Євлеборґ, Швеція[5]
Померла3 квітня 2018(2018-04-03)[2][3][4] (80 років)
Stockholms Hedvig Eleonorad, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція
·серцева недостатність
ПохованняJärvsö Cemeteryd[4][6]
Країна Швеція
Діяльністьспівачка, акторка, телеведуча, автобіограф
Знання мовшведська
ЧленствоQ18332820?[7]
Роки активностіз 1954
Жанрпоп і соул
У шлюбі зЛассе Бергхагенd[4] і Kjell Kaspersend[4]
ДітиКрістін Касперсен[4], Malin Berghagend[4] і Monica Svenssond
Нагороди
IMDbID 0510323
Сайтlill-babs.com

Барбра Маргарета «Лілл-Бабс» Свенссон (швед. Barbro Margareta «Lill-Babs» Svensson; 9 березня 1938 року, Ервсе, Хельсінгланд, Швеція — 3 квітня 2018 року, Стокгольм) — шведська співачка, актриса і телеведуча. З кінця 1950-х і аж до своєї смерті в 2018 році, Лілл-Бабс була однією з найпопулярніших артисток Швеції. У 1961 році вона представляла Швецію на конкурсі Євробачення в Каннах з піснею «Квітень, квітень» (англ . «April, april»).

Дебют та ранні роки

[ред. | ред. код]

Барбро Маргарета Свенссон народилася в Ярвсі, в 290 км на північ від Стокгольма. Вперше вона почала співати в церкві у віці 11 років. Її перший публічний виступ був з колегою її батька, який акомпанував її виступу на акордеоні[8]. Свенссон вперше виступила на Дні захисту дітей в Ервсе в 1953 році[9]. Незабаром після цього вона почала виступати з оркестром Лассе Шеннінга. Барбра була помічена, коли вона заспівала на ранковому радіо-шоу в 1954 році. Її виконання сподобалося Симону Брему (швед. Simon Brehm), і він взяв Свенссон в Стокгольм, де відбувся її професійний дебют в ресторані Бал Палас (швед. Bal Palais)[10]. Вона випустила свій перший музичний альбом в 1954 році, це була грамофонна пластинка з двома піснями — «Min mammas boogie» і «Svar till 'Ung och kär'»[11].

Брем був менеджером Барбри аж до його смерті в 1967 році. Саме Брем дав Свенссон її сценічне ім'я «Лілл-Бабс», що виникло як гра слів і проводить паралель зі старшою і в той час набагато більш відомою співачкою Алісою Бабс (швед. Alice Babs)[12].

Лілл-Бабс дебютувала на телебаченні в 1957 році, а перше шоу, яке вийшло під її ім'ям, з'явилося в 1958 році[11].

У 1959 році вона виконала пісню Стіккана Андерсона (швед. Stikkan Anderson) "Ти все ще любиш мене, Клас-Йоран?" (Швед. "Är du kär i mej ännu Klas-Göran?"), яка стала справжнім хітом того часу[13].

Лілл-Бабс також знялася в шведських кінофільмах Svenska Floyd і En nolla för mycket[13].

Євробачення і подальша кар'єра

[ред. | ред. код]
Лілл-Бабс у 2013 році

Лілл-Бабс представляла Швецію на музичному конкурсі Євробачення-1961 з піснею «Квітень, квітень» (англ . «April, april») . Пісня була виконана Сів Мальмквіст (швед. Siw Malmkvist) в національному фіналі, але Лілл-Бабс була обрана для виконання пісні в Каннах, зайнявши з нею чотирнадцяте місце на конкурсі[14]. Лілл-Бабс також виступала на шведському фестивалі пісні Melodifestivalen три рази в 1960, 1961 і 1973 році. У 1969 році вона взяла участь в норвезькому Melodi Grand Prix, але не зуміла завоювати головний приз[15]. Незабаром після Євробачення вона почала кар'єру в Західній Німеччині, де знялася в декількох фільмах. Вона також випустила два сингли англійською мовою для музичного ринку Сполучених Штатів[16].

Лілл-Бабс познайомилася з «Бітлз» (англ . The Beatles) в 1963 році, коли вона була головною запрошеною зіркою на підлітковому музичному шоу «Drop-In», що транслюється на SVT. Невідома тоді ще світу група попросила її дати їм автограф[17]. У 1970-х вона грала ревю в Kar de Mumma в Folkan, а також виступала в ролі Енні Оуклі (англ . Annie Oakley) в мюзиклі «У Енні твоє зброю» (англ . Annie Get Your Gun) в Гетеборзі[18][19].

Телебачення

[ред. | ред. код]
Lill-Babs і The Beatles в якості запрошених зірок на шведському шоу Drop-In, 1963

Лілл-Бабс представила публіці кілька телевізійних шоу, таких як Hemma hos Lill-Babs (1987), Morgonlust (1988), Vem tar vem (1990) і Cocktail (1991), всі з них транслювалися на шведському телебаченні SVT[20].

У 2010 році вона брала участь в телевізійному шоу «Так набагато краще» (швед. Så mycket bättre) на TV4[21]. У 2012 році Лілл-Бабс взяла участь в шведському телешоу «Зірки в замку» (швед. Stjärnorna på slottet), яка транслювалася на SVT, де вона розповіла про свою кар'єру[22]. У 2017 і 2018 роках вона грала лесбійського персонажа Гуггу (швед . Gugge) в двох сезонах серіалу Bonusfamiljen на SVT (сценарій серіалу повинен був зазнати змін після її смерті)[23].

У 2017 році телеканал TV4 показав двосерійний документальний фільм «Життя Лілль-Бабс» (швед. Lill-Babs, Leva livet), який розповів про її долю і творчість[24].

Особисте життя та інші факти

[ред. | ред. код]

Лілл-Бабс була одружена зі співаком Лассе Бергхагеном в 1965—1968[25]. У 1969—1973 роках вона була одружена з норвезьким футболістом К'єллом Касперсеном[26]. У неї три дочки: Моніка Свенссон (рід. 1955), Малин Бергхаген (рід. 1966) і Крістін Касперс (рід. 1969)[27].

Вона випустила автобіографію «Вона — це я» (швед. Hon är jag) в 1996 році[28].

У 2017 році Лілл-Бабс була включена в Зал слави шведської музики[11].

Пам'ять про Лілл-Бабс

[ред. | ред. код]

Свенссон померла 3 квітня 2018 після нетривалої хвороби. Причиною смерті став рак в поєднанні з серцевою недостатністю[17].

У день її смерті і SVT, і TV4 змінили сітки мовлення, пустивши в ефір програми про Лілл-Бабс. SVT транслювала документальний фільм 2004 року «Lill-Babs i 50 år»[29]. TV4 показав кілька телепередач про Лілл-Бабс, в тому числі документальний фільм про неї 2017 року. Вранці, коли стало відомо про смерть Лілл-Бабс, ранкове шоу ведучого Малу фон Сіверса було присвячено її смерті. Радіо Sveriges також змінило своє мовлення на ефірні передачі про Свенссон.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1155507827 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Dagens Nyheter — Sverige: 1864. — ISSN 1101-2447
  3. ↑ а б Filmportal.de — 2005.
  4. ↑ а б в г д е ж Barbro Margareta Svensson (Lill-Babs)
  5. ↑ а б Järvsö kyrkoarkiv, Födelse- och dopböcker, SE/HLA/1010096/C/12 (1927-1943), bildid: F0011236_00254, sida 235
  6. ↑ Lill-Babs begravdes i sitt älskade Järvsö — 2018. — ISSN 1103-9345
  7. ↑ https://stadsbrudskaren.se/till-minne/
  8. ↑ Lill-Babs obituary. the Guardian (англ.). 10 квітня 2018. Архів оригіналу за 9 листопада 2020. Процитовано 10 березня 2021.
  9. ↑ Barbro “Lill-Babs” Svensson. www.hant.se. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  10. ↑ Lill-Babs 80 år – nu hälsar hon från sin sjuksäng. Expressen (швед.). Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  11. ↑ а б в Sveriges Radio. Swedish icon Barbro "Lill-Babs" Svensson is dead at 80 - Radio Sweden (англ.). Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  12. ↑ Sveriges Radio. Barbro "Lill-Babs" Svensson är död - P4 Stockholm (швед.). Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  13. ↑ а б Nyheter, SVT (3 квітня 2018). Lill-Babs är död efter kort tids sjukdom – blev 80 år gammal. SVT Nyheter (швед.). Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  14. ↑ Lill-Babs passed away. EuroVisionary (брит.). 3 квітня 2018. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  15. ↑ NRK. – Lill-Babs kunne ha vore ei verdsstjerne. NRK (nn-NO) . Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  16. ↑ Svensk succé. Lill-Babs & Co i en tidsresa till schlagerns guldålder. - DN.SE. DN.SE (sv-se) . 11 січня 2006. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  17. ↑ а б In pictures: Sweden's most beloved star Lill-Babs dies aged 80 (англ.). 3 квітня 2018. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  18. ↑ Lill-Babs – svenska folkhemmets drottning. Aftonbladet (швед.). Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  19. ↑ Lill-Babs: Jobbigare fylla 48. Sydsvenskan (sv-SE) . Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  20. ↑ Från The Beatles till Bonusfamiljen – här är ”Lill-Babs” liv - DN.SE. DN.SE (sv-se) . 3 квітня 2018. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  21. ↑ Bilden på Lill-Babs som TV4 aldrig visade. Aftonbladet (швед.). Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  22. ↑ Sweden, Sveriges Television AB, Stockholm,. Stjärnorna anländer till slottet. svt.se (швед.). Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  23. ↑ Lill-Babs kollega i ”Bonusfamiljen”: ”Det var det största människohjärtat som funnits” - DN.SE. DN.SE (sv-se) . 3 квітня 2018. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  24. ↑ Lill-babs - Leva livet. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  25. ↑ Lill-Babs - Uppslagsverk - NE.se (швед.). www.ne.se. Архів оригіналу за 5 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  26. ↑ 1063 (Vem är det : Svensk biografisk handbok / 1993) (швед.). runeberg.org. Архів оригіналу за 7 лютого 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  27. ↑ Lill-Babs mindre kända dotter – gått en annan väg än systrarna. Hemmets. 19 грудня 2017. Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  28. ↑ ”Fan, vad bra jag har varit”. Aftonbladet (швед.). Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.
  29. ↑ Så ändrar kanalerna tablåerna efter Lill-Babs död. Aftonbladet (швед.). Архів оригіналу за 3 квітня 2018. Процитовано 4 квітня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лілл-Бабс&oldid=42452663