Марсель Даліо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Марсель Даліо
Ім'я при народженніІзраїль Мойше Блаушильд
Дата народження23 листопада 1899(1899-11-23)
Місце народженняV округ Парижа, Париж, Франція[1]
Дата смерті18 листопада 1983(1983-11-18) (83 роки)
Місце смертіXVI округ Парижа, Париж, Франція[1]
ПохованняБаньє (цвинтар)
Громадянство Франція
Професіяактор
Роки активності1931 — 1982
IMDbID 0197950
Марсель Даліо у Вікісховищі

Марсе́ль Даліо́ (фр. Marcel Dalio, справжнє ім'я — Ізраїль Мойше Блаушильд (Israel Moshe Blauschild); 23 листопада 1899, Париж, Франція — 18 листопада 1983, там же) — французький актор. Грав переважно ролі другого плану, проте в 1930-і роки був серед виконавців головних ролей в таких фільмах, як «Велика ілюзія» та «Правила гри» Жана Ренуара. За роки своє акторської кар'єри знявся майже у 190 кіно-, телефільмах та телесеріалах.

Біографія

[ред. | ред. код]

Марсель Даліо народився 17 липня 1990 року в Парижі у сім'ї румунських євреїв іммігрантів[2]. Закінчивши Паризьку консерваторію[3], у 1920 роках він виступав у кабаре та на сценах мюзик-холів, що були на той час популярними у Франції.

У кіно Даліо дебютував у 1931 році. Перший великий кінематографічний успіх до актора прийшов після участі у фільмі Жульєна Дювів'є «Пепе ле Моко» (1939). Тоді ж Даліо знявся у Жана Ренуара у «Великій ілюзії» (1937) та «Правилах гри» (1939). Грав також у довоєнних фільмах Марка Аллегре, Робера Брессона, Лео Жоаннона, Роберта Сьодмака, Крістіана-Жака та ін.

Від початку окупації Франції Німеччиною Марсель Даліо, бувши євреєм за національністю, у липні 1940 року разом з дружиною Мадлен Лебо покинув країну та перебрався в Лісабон (Португалія). Через два місяці подружжя, отримавши дві візи, вирушило до Чилі. Проте, прибувши в Мехіко, вони були доправлені на берег разом з приблизно 200 іншими пасажирами, коли з'ясувалося, що куплені чилійські візи виявилися підробними. Марсель Даліо і Мадлен Лебо, ризикуючи бути депортованими, подали прохання про політичний притулок. Врешті-решт вони змогли отримати тимчасові канадські паспорти і в'їхали до США. Тим часом німецька окупаційна влада розклеїла по Парижу світлини Даліо з підписом «Типовий єврей». Усі інші члени родини Даліо загинули в нацистських концтаборах[3].

Голлівудську кар'єру Марсель Даліо почав у 1941-му, граючи невеликі ролі, але ніколи вже не зміг досягти такого успіху, як у Франції. Після війни він повернувся у Францію, проте в 1955 році знову поїхав у США. Знімався в декількох серіалах, зокрема грав інспектора Рено в телевізійній версії «Касабланки» 1955 року, з'являвся в ролях другого плану і епізодах у низці фільмів, у тому числі в ролі сеньйора Паравідео в комедії «Як украсти мільйон» Вільяма Вайлера. Знімався також у фільмах Говарда Гоукса, Пітера Устінова, Джона Г'юстона, Джорджа К'юкора та ін.

Марсель Даліо помер 18 листопада 1983 року в Парижі у віці 83 років. Похований на паризькому кладовищі Баньє.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 1936 році Марсель Даліо одружився з акторкою румунського походження Жані Ольт, з якої розлучився в 1939-му. Того ж року дружився вдруге з сімнадцятирічною акторкою Мадлен Лебо.

Вибрана фільмографія

[ред. | ред. код]
Докладніше: Фільмографія Марселя Даліо

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Fichier des personnes décédées
  2. ↑ Omer Bartov (December 2004). The "Jew" in Cinema: From The Golem to Don't Touch My Holocaust. Indiana University Press. с. 18. ISBN 0-253-21745-8.
  3. ↑ а б Marcel Dalio, 83, Film Actor, Dead. The New York Times. Associated Press. 23 листопада 1983. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 18 жовтня 2016.

Література

[ред. | ред. код]
  • Raymond Chirat, Olivier Barrot, Les Excentriques du cinéma français : 1929—1958, Henri Veyrier, Paris, 1983 ISBN 9782851993045
  • Yvan Foucart, Dictionnaire des comédiens français disparus, Éditions cinéma, Mormoiron, 2008, 1185 p. ISBN 978-2-9531-1390-7

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марсель_Даліо&oldid=40739906