Мартин Урбанік
| Мартин Урбанік | |
|---|---|
| Народження | невідомо |
| Смерть | 1764 |
| Країна (підданство) | Річ Посполита |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Львів |
| Архітектурний стиль | бароко |
| Найважливіші споруди | Костел і монастир домініканців |
 Мартин Урбанік у Вікісховищі | |
Мартин Урба́нік (?, Замостя — між 24 березня і 9 квітня 1764) — архітектор і будівничий доби бароко. Якийсь час — надвірний архітектор магната Миколи Василя Потоцького.[1]
Народився в місті Замості, дата народження невідома.[2] Прибув до Львова із Замостя. 25 січня 1750 року одружився із Агнесою Рейх, донькою львівського цехового шевця Яна Рейха. Донька Урбаніка — Антонела стала дружиною архітектора Клеменса Фесінґера.[3] Створив будівельну спілку із Бернардом Меретином. Не будучи членом львівського цеху будівничих, разом із напарником часто відбирав у місцевих майстрів об'єкти вже на стадії будівництва. Цим спричинено ряд позовів, де обидва архітектори були відповідачами. Пізніше з якихось причин працює без Меретина як самостійний будівельний підприємець. Позов цеху проти Урбаніка близько 1750 року перелічує цілий ряд об'єктів, відібраних Урбаніком, що нині дозволяє пов'язати їх будівництво з його іменем.
Був свідком на весіллі Йозефа Штиля (пол. Józef Sztyl) з Катажиною Марквартувною (26 червня 1757 року, інший свідок Ян Ґертнер).[4] 24 березня 1764 р. востаннє взяв плату (288 зл. п.) за роботи для костелу домініканців у Львові, а 9 квітня було відомо про смерть Урбаніка.[2]
- Споруди
На відміну від Бернарда Меретина спрощував тонкі деталі камінних різьб у своїх проєктах, застосовував схематичні, пласкі адаптації форм.[5]
- Від 1745 року до самої смерті керував будівництвом нового костелу Божого Тіла домініканського монастиря (проєкт Яна де Вітте). Спроєктував вівтар каплиці Потоцьких при цьому храмі.[6]
- Якісь роботи при монастирі вірменських бенедиктинок разом із цілим кварталом вулиці Вірменської.
- Відбудова бенедиктинського монастиря після пожежі 1746 року[7].
- Невстановлені роботи при монастирі францисканців (не зберігся, нині це вулиця Театральна).
- Керував будівництвом дзвіниці при монастирі домініканок, що на нинішній вулиці Коперника, 36 (збереглась лише ця дзвіниця).
- Роботи у будинку на площі Ринок, 2. Через недотримання умов контракту позваний власником будинку до суду.
- Розбудова костелу Марії Маґдалини (1753–1758). Храм став шестистовпною тринавною базилікою із новим триярусним фасадом.[8]
- Участь у будівництві палацу Станіслава Любомирського (проєкт Яна де Вітте)[9].
- Матеріали позову 1750 року також свідчать про якісь роботи, що виконувались Урбаніком за межами Львова.
- Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії[10] (Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії) в Бучачі[джерело?], (1761–1763)
- Церква Успіння Пресвятої Діви Марії в Городенці[11].
- Монастир домініканців у містечку Богородчани (атрибуція Пйотра Красного).[12]
Правдоподібно, він або Клеменс Ксаверій Фесінгер був автором проєкту костелу Непорочного зачаття в Лопатині.[13]
-
Костел Марії Маґдалини (Львівський органний зал) -
Церква Успіння Пресвятої Діви Марії, Городенка -
Фасад костелу Успіння Богородиці, Бучач
.jpg)
- ↑ Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Secesja», 1993. — T. 1. — 364 il. — S. 23. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
- ↑ а б Лильо О. Майстер-будівничий Мартин Урбанік // Діяльність будівничих Львова першої половини XVIII ст. в контексті європейських зв'язків: особливості формування і розбудови [Архівовано 4 січня 2017 у Wayback Machine.].
- ↑ Вуйцик В. С. Вулиця Галицька у Львові // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація» — Вип. 10. — Львів, 1999. — С. 46. — ISBN 966-95066-3-8.
- ↑ Betlej A. Kościoł p. w. Wniebowzięcia Najśw. Panny Marii i klasztor OO. Karmelitów Trzewiczkowych w Trembowli // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2009. — T. 17. — 806 il. — S. 393. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-71-0. (пол.)
- ↑ Krasny P. O problemach atrybucji architektury nowożytnej: Kościoły w Kołomyi, Busku, Brzozdowcach i Łopatynie a twórczość Bernarda Meretyna [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.] // Folia Historiae Artium. — 1994. — № 30. — S. 124. (пол.)
- ↑ Архітектура Львова. — С. 136—137.
- ↑ Бойко О. Г., Слободян В. М. Монастир сестер бенедиктинок // Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». — Вип. 16, Львів, 2006. — С. 41. — ISBN 966-95066-4-15.
- ↑ Архітектура Львова. — С. 140.
- ↑ Архітектура Львова. — С. 156.
- ↑ Ostrowski J. К. Wstęp // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Skleniarz, 2010. — T. 18. — 509 il. — S. 8. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6.
- ↑ Krasny P., Ostrowski J. К. Kościoł parafialny p.w. Niepokalanego Poczęcia Najśw. Panny Marii i dawny klasztor Misjonarzy w Horodence // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2010. — T. 18. — 509 il. — S. 80. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
- ↑ Kowalczyk J. Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej [Архівовано 13 березня 2017 у Wayback Machine.] // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 199.
- ↑ Krasny P. O problemach atrybucji architektury nowożytnej: Kościoły w Kołomyi, Busku, Brzozdowcach i Łopatynie a twórczość Bernarda Meretyna [Архівовано 5 березня 2017 у Wayback Machine.]…. — S. 124—125.
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — 720 с. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Вуйцик В. С. Будівельний рух у Львові другої половини XVIII ст. // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — Том 241 (CCXLI), 2001. — С. 121, 122.
- Лильо О. Майстер-будівничий Мартин Урбанік // Діяльність будівничих Львова першої половини XVIII ст. в контексті європейських зв'язків: особливості формування і розбудови.
- Урбанік Мартин // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 848 с. . — ISBN 5-88500-042-5. — С. 595.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
