Очікує на перевірку

Марченко Наталія Петрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Запит «Наталя Савчук» перенаправляє сюди; про інших людей із цим прізвищем див. Савчук.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Марченко.
Наталія Марченко
Ім'я при народженніМарченко Наталія Петрівна
Народилася1 січня 1967(1967-01-01) (57 років)
Козятин, Вінницька обл.
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьнауковець, письменниця
Мова творівукраїнська
Magnum opus«Літописи Семисвіття»

Наталія Петрівна Марченко (літературний псевдонім Наталя Савчук, народилася 1 січня 1967(19670101) в місті Козятині Вінницької області) — український науковець і письменниця, книгознавець, біографіст, літературний критик. Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, провідний бібліограф Національної бібліотеки України для дітей.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народилася 1 січня 1967 року в родині лікарів. Хоча фактично народилася у місті Козятин Вінницької області, але батьки навчалися у Вінниці і записали місце народження доньки за адресою їхньої прописки в селі Вінницькі Хутори Вінницького району.[1]

У 1984 році із «Золотою медаллю» закінчила СШ № 2 міста Миронівка на Київщині. У 1989 році — із відзнакою Філологічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Упродовж 1989—1994 років учителювала у Козинській СШ на Миронівщині, викладала українську та зарубіжну літератури у Гуманітарному ліцеї КНУ імені Т. Г. Шевченка.

Працювала редактором видавництва «Освіта» (потім — «Педагогічна преса»).

У 1998 році захистила дисертаційне дослідження за спеціальністю «книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство» на тему «Видання для дітей в Україні 1917—1923 рр.: історіографія, джерела, типологія» та здобула звання кандидата історичних наук.

Працювала в Науково-дослідному інституті архівної справи та документознавства, Науково-дослідній лабораторії експериментальної педагогіки та педагогічних інновацій Інституту післядипломної освіти Педагогічного інституту імені Б. Грінченка, на кафедрі документознавства Київського національного університету культури та мистецтв.

Із 2008 року й донині — старший науковий співробітник Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, провідний бібліограф Національної бібліотеки України для дітей.[2]

Наталія Марченко:

  • член секції науково-дослідної, науково-методичної та науково-бібліографічної діяльності Вченої ради Національної бібліотеки України для дітей[2],
  • член Ради Центру дослідження літератури для дітей і юнацтва[3]
  • член редколегії збірників наукових праць: «Українська біографістика»[4], «Література. Діти. Час»,
  • експерт низки всеукраїнських профільних рейтингів, конкурсів і сайтів, присвячених книзі для дітей,
  • автор-модератор профільного електронного ресурсу «КЛЮЧ» (Краща Література Юним Читачам) Національної бібліотеки України для дітей[5].

Наукові дослідження

[ред. | ред. код]

Авторка першого в Україні академічногого біографічного монографічного дослідження, присвяченого письменникові, котрий пише для дітей, — «Володимир Рутківський: тексти долі» (Тернопіль, 2015[6][7][8][9].

Один із ініціаторів, а також автор ґрунтовних розвідок про осіб, першої в Україні серії науково-допоміжних біобібліографічних нарисів, присвячених письменникам, які пишуть для дітей , — «Дитячі письменники України», що виходить в Національній бібліотеці України для дітей. Підготовлено 8 випусків, про: Володимира Рутківського[10], Анатолія Качана[11], Всеволода Нестайка[12], Бориса Комара[13], Наталю Забілу[14], Юрія Ярмиша[15], Анатолія Костецького[16], Тамару Коломієць[17].

Автор більше сотні наукових і науково-методичних статей, кількасот рецензій і біографічних статей у ЗМІ.

Літературна творчість

[ред. | ред. код]

Наталя Савчук (літературний псевдонім Наталії Марченко) з раннього дитинства пише вірші та казки. Поезія друкувалася у часописах «Піонерія», «Ранок», «Смолоскипи», «Відродження», «Малятко», «Пізнайко», «Світ дитини» та інших, на шпальтах педагогічних газет. Пише також у жанрі новели та короткого оповідання[18]. Твори друкувалися у часописах «Смолоскип», «Один із нас», білоруському альманасі «Справа», газеті «Независимость», «Українській літературній газеті»[19] та інших.

У 2005 вийшла збірка «Десяток для маляток», що складалася з віршів-рахівничків (Київ: Країна мрій, 2005). У 2015 вийшла скорочена версія першої книги циклу «Літописи Семисвіття: Діти переступу», а у 2017 — повна версія (Тернопіль: НК-Богдан, 2017). Новела Наталі Савчук «Паталогічно зрячі» увійшла до збірки «Любов така» (Київ: Академія, 2017).

2024 року вийшла друком збірка її вибраних поезій «DoSi».[20]

Цикл «Літописи Семисвіття»

Наталя Савчук є авторкою автентичного фентезійного циклу «Літописи Семисвіття», заснованого на матріархальній структурі та елементах найдавніших українських казок, обрядодій і магії. Твір вирізняється особливою «реконструйованою» мовою та докладним відтворенням буття населення українських теренів до трипільської та трипільської доби. Скорочена версія першої книги циклу «Літописи Семисвіття: Діти переступу» вийшла друком 2015 року у Тернопільському видавництві «Навчальна книга — Богдан» і відразу була помічена критикою та читачами[21][22][23][24]. Повна версія книги у серійному оформленні опублікована там само весною 2017 року. Обидві версії увійшли до «Лідерів літа» рейтингу Книжка року як кращі серед видань для підлітків і юні, відповідно в 2015[22] та 2017[25].

Книга здобула чимало нагород, зокрема:

  • (2017) Переможець у номінації «Дитячий світ» конкурсу «Краща книга виставки-форуму 2017», що проходив у межах XVIII Всеукраїнської виставки-форуму «Українська книга на Одещині»[26].
  • (2017) На 39-му Загальноєвропейському фестивалі наукової фантастики «Єврокон» (Дортмунд, Німеччина) European Science Fiction Society (ESFS) книга відзначена номінації «Хризаліди».[27]

Відзнаки

[ред. | ред. код]

За вагомий внесок у дослідження та популяризацію дитячої книжки в Україні 23 квітня 2015 року була відзначена іменною премією Володимира Рутківського «Джури».

Громадська позиція

[ред. | ред. код]

У червні 2018 підтримала відкритий лист діячів культури, політиків і правозахисників із закликом до світових лідерів виступити на захист ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова й інших політв'язнів.[28]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Біографія Наталі Марченко [Архівовано 24 серпня 2017 у Wayback Machine.] — на сайті Жінка-Українка
  2. ↑ а б Дослідники літератури / Марченко Наталя Петрівна. Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва. Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
  3. ↑ Рада ЦДЛДЮ. Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
  4. ↑ Редакційна колегія // Українська біографістика = Biographistica Ukrainica. — № 14. — С. 2. Архівовано з джерела 27 серпня 2017. Процитовано 27 серпня 2017.
  5. ↑ Про проект «Ключ» — Національна бібліотека України для дітей
  6. ↑ Анна Третяк. Життя письменника на тлі доби — Барабука,
  7. ↑ Новини видавництва: Над текстами долі Володимира Рутківського — НК-Богдан, 31.07.2015
  8. ↑ Дмитро Шупта. Вічна дитинність творення — Слово Просвіти, 31.03.2016
  9. ↑ О. В. Воскобойнікова-Гузєва. Небачені світи дитячого письменника // Українська біографістика. — № 2015. - Вип. 12.. — С. 454-458. Архівовано з джерела 26 серпня 2017. Процитовано 24 серпня 2017.
  10. ↑ https://chl.kiev.ua/MBM/Book/Show/178
  11. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  14. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 березня 2022. Процитовано 20 квітня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  18. ↑ Натля Савчук «Кажу-кажу казку…» або моя історія" Українська літературна газета 2016 http://litgazeta.com.ua/prose/kazhu-kazhu-kazku-abo-moya-istoriya/ [Архівовано 21 березня 2018 у Wayback Machine.]
  19. ↑ Наталя Марченко «Пісенька про Старий Новий рік»http://litgazeta.com.ua/prose/pisenka-pro-staryj-novyj-rik/ [Архівовано 20 березня 2018 у Wayback Machine.]
  20. ↑ DoSi / Наталя Савчук. — Київ : Видавництво «Час майстрів, 2024. — 172 с. ISBN 978-617-8318-14-7
  21. ↑ Наталія Марченко: «Так званий „реалізм“ є більше журналістикою, ніж літературою» — Буквоїд, 18.08.2015
  22. ↑ а б Володимир Рутківський. Дніпро ще Дніпрою був — Україна молода, 29.07.2015
  23. ↑ Марія Морозенко. Віднайдений прасвіт — Україна молода, 23.12.2015
  24. ↑ Віоліна Ситник. Переступ через кохання — Буквоїд, 21.11.2015
  25. ↑ Костянтин Родик. Книжка-сфінкс: чим вражають ілюстрації Ростислава Попського — Україна молода, 12.07.2017
  26. ↑ Підсумки конкурсу «Краща книга виставки-форуму 2017» — XVIII Всеукраїнська виставка-форум «Українська книга на Одещині», Одеська національна наукова бібліотека, 19.06.2017
  27. ↑ На Євроконі-2017 перемогу здобули дві українські письменниці [Архівовано 31 серпня 2017 у Wayback Machine.] — Читомо, 18.06.2017
  28. ↑ Світові інтелектуали закликають політиків бойкотувати ЧС доки Росія не звільнить українських політв'язнів [Архівовано 23 червня 2018 у Wayback Machine.] 06.06.2018

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марченко_Наталія_Петрівна&oldid=43651743