Микита Кожум'яка
.jpeg)
Микита Кожум'яка (іноді Кирило Кожум'яка) — образ народного богатиря змієборця, ім'ям котрого згідно з переказом найменували Переяслав[1], герой давнього народного епосу, поширений на теренах східнослов'янських племен за часів Київської Русі. Вперше засвідчений київським літописцем у «Повісті временних літ» 6501 (993) року.
Після борні Володимира Святославича супроти хорватів, руському війську довелося виступити на захист південно-східних кордонів від вторгнення печенігів. У цьому першому літописному поданні, Кожум'яка — наймолодший з п'яти синів старого ратника. Четверо старших перебували з батьком від початку військового протистояння на Трубежі, по інший бік котрої стало вороже військо. Оскільки сили сторін, імовірно були приблизно рівні, то долю баталії було домовлено вирішити двобоєм.
«Пішов Володимир на Хорватів. А коли вернувся він із війни хорватської, то тут печеніги прийшли по тій стороні од Сули. Володимир тоді пішов супроти них і встрів їх на Трубежі коло броду, де нині Переяславль. І став Володимир на сій стороні, а печеніги на тій. І не наважувалися ці на ту сторону, а ті — на сю сторону. І приїхав князь печенізький до ріки, і викликав Володимира, і сказав йому: „Ти випусти свого мужа, а я — свого. Нехай обидва борються. І якщо твій муж ударить моїм, то не будем воювати три роки, якщо ж наш муж ударить вашим, то будем воювати три роки“. Володимир же, вернувшись у табір, послав по табору бирича, говорячи: «Чи нема такого мужа, який би взявся з печеніжином боротися?» І не знайшовся такий аніде.»
Саме тоді старий вояк пропонує князю викликати до бою свого молодшого сина кожум'яку. Той, перевіривши свої сили здолавши бика, погодився стати на двобій та переміг печенізького богатиря. Володимир, на честь перемоги, заклав на тому броді город і назвав його Переяславлем: від «Перейняв славу отрок той»[2]. З часом, у переважній більшості переказів, за героєм закріпилося ім'я Микита.
- Образ славетного богатиря широко оспівано в українській літературі (О. Олесь, І.Кочерга, П. Тичина та інші).
- За повір'ями, з ним пов'язують виникнення Змієвих валів[3]
- Микита Кожум'яка (мультфільм, 1965)
- Микита Кожум'яка (мультфільм, 2016)
У місті Боярка є вулиця Микити Кожум'яки.
- ↑ М. Грушевський. Історія України-Руси. Том II. Розділ V. Стор. 5. Архів оригіналу за 5 квітня 2017. Процитовано 15 січня 2017.
- ↑ У рік 6501 (993). Архів оригіналу за 29 листопада 2016. Процитовано 24 січня 2017.
- ↑ Копилів. Змієві вали. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 17 грудня 2017.
- Короткий енциклопедичний словник з культури. — К. : Україна, 2003. — ISBN 966-524-105-2.
- Образ Богатиря в українських народних казках
- Поема «Кирило Кожум'яка». О.Олесь [Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Златоплуг : епос України-Русі. На київському циклі билин / відтвор. сучасною укр. мовою, впорядкув. з дод. власного матеріалу Віктора Гребенюка. Луцьк, 2022. 350 с. С. 15–23.
- Микита Кожум'яка // Українські народні казки / [Електронне джерело]. — Режим доступу: https://derevo-kazok.org/mikita-kozhumjaka-ukrayinska-kazka.html [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Олександр Олесь «Микита Кожум'яка» // Казки українських авторів / [Електронне джерело]. — Режим доступу: https://derevo-kazok.org/mikita-kozhumjaka-oleksandr-oles.html [Архівовано 18 січня 2021 у Wayback Machine.]
- Казка «Микита Кожум’яка» Олександра Олеся
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |