Миколаївський район (Львівська область)
Миколаївський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
Район на карті Львівська область | |||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область: | Львівська область | ||||
Код КОАТУУ: | 4623000000 | ||||
Утворений: | 1940 | ||||
Населення: | ▼ 62 961 (на 1.01.2019) | ||||
Площа: | 675 км² | ||||
Густота: | 93.8 осіб/км² | ||||
Тел. код: | +380-3241 | ||||
Поштові індекси: | 81600—81659 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | м. Миколаїв | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Селищні ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 25 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Смт: | 1 | ||||
Селища: | 1 | ||||
Села: | 56 | ||||
Мапа району | |||||
Районна влада | |||||
Голова ради: | Зубрицький Тарас Богданович | ||||
Голова РДА: | Вовчастий Андрій Володимирович[1] | ||||
Вебсторінка: | Миколаївська РДА Миколаївська райрада | ||||
Адреса: | 81600, Львівська обл., Миколаївський р-н, м. Миколаїв, вул. В. Великого, 6 | ||||
Мапа | |||||
| |||||
Миколаївський район у Вікісховищі |
Миколаївський райо́н — колишній район України у центрі Львівської області південніше від Львова. Районний та адміністративний центр — місто районного значення Миколаїв. Населення становить 63 147 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району — 675 км², що становить 3,09 % території Львівської області.
Миколаївський район розташований у південно-східній частині Львівської області і межує на півночі з Пустомитівським, північному сході — з Перемишлянським, сході і південному сході — з Жидачівським, півдні — Стрийським, заході — Дрогобицьким та Городоцьким районами.
Городоцький район | Пустомитівський район | Перемишлянський район |
Дрогобицький район | Жидачівський район | |
Стрийський район | Жидачівський район |
Крайня північна точка Миколаївського району — с. Тернопілля (49°33'31 пн.ш.), південна — перетин р. Колодниця (р. Нежурівка) і х. Сухого (49°14'57 пн.ш.), східна — майже посередині між селами Горішнє і Тужанівці (24°15'37 сх.д.) і західна — недалеко від місця впадіння р. Верещиця у р. Дністер (23°44'48сх.д.). Протяжність району із заходу на схід 0°30'49 (36,5 км), з півночі на південь — 0°18'34 (34,5 км).
Район багатий різноманітними корисними копалинами. Серед них слід відзначити наявність на східних околицях м. Миколаєва великих товщ літотамнієвих вапняків, які є сировиною для виробництва цементу і випалювання вапна. Важливе промислове значення мають також мергелі, кварцові та глауконітові піски, що поширені на північному сході району.
У долині річки Дністер залягають глини, які використовуються для виготовлення цегли і цементу. За останні роки глини розвідані по всій західній території району. Найбільш перспективними є ділянки Задорожний і Заклад, які знаходяться на північний захід від міста Миколаєва.
Гравійні відклади і піски поширені в долинах річок і використовуються для доріг та в будівельній промисловості. У заплавах річок є великі поклади торфу, які ще не розвідані в повній мірі і розробляються тільки окремими господарствами.
Поклади самородної сірки відкриті в селищі Розділ у 1951 році. Дане родовище приурочене до заплави і високих надзаплавних терас Дністра. Річка Дністер протікає на відстані 0,8-0,9 км від південної частини родовища. Сірки в руді в середньому 18—28 %. Велике значення має те, що сірчана руда залягає неглибоко, і це створює вигідні умови для експлуатації родовища кар'єрним способом, економічна ефективність якого в 4—6 разів більша, ніж шахтного.
Родовище вапняків та будівельних пісків розташоване на північно-східній окраїні міста Миколаєва. Літотамнієві вапняки нижньотортонського віку залягають під пісками і пісковиками. Запаси вапняків близько 6 тис. м³, пісків — 27665 тис. м³, пісковиків — 951 тис. м³.
Добрянське родовище тортонських вапняків має потужність від 13,5 до 22,8 м, знаходиться південніше села Добряни. Веринське родовище вапняків нижньотортонського віку знаходиться на лівому березі Дністра в 1 км на північний захід від села Верин. Вони є світло-сірі і білі, їх потужність — 8—11 м, запаси — 764 тис. м³.
Демнянське родовище вапняків знаходиться за 5 км північніше Миколаєва і складається з двох ділянок. Перспективнішою є північна ділянка з запасами 27,3 млн м³, а південної — запаси близько 6 млн м³.
На північній окраїні с. Крупське теж є родовище вапняків.
Розвадівське родовище вапняків знаходиться в таких місцях:
- за 2-х км на північний схід від залізничної станції Миколаїв-Дністровський (с. Розвадів) — запаси 2326 тис. т
- південніше с. Радів на 0,5-0,6 км — запаси 23 145 тис. т
- 0,8 км на схід від с. Радів — запаси 25 140 тис. т
- за 1 км на південний схід від Миколаєва, безпосередньо біля с. Радів — запаси 13 217 тис. т
Літотамнієві вапняки нижньотортонського віку, жовтувато-сірі, тонкоплиточні запасами понад 300 тис. м³ є за 0,5 км на захід від села Красів.
Розвадівське родовище пісків розташоване за 1,5 км на північний захід від с. Розвадів і за 2 км у цьому ж напрямку від залізничної станції Миколаїв-Дністровський.
Запаси природного газу знайдені біля с. Велика Горожанна.
- Стариці Дністра (загальнодержавного значення), Кошів.
- Відслонення тортонських пісковиків із скупченням викопної тортонської фауни, Скеля з трьома печерами.
- Урочище Прийма
Утворений 17 січня 1940 р. з сільських гмін Миколаїв над Дністром і Розділ та міських гмін Миколаїв і Розділ скасованого Жидачівського повіту Дрогобицької області.
Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 26 сільських рад, які об'єднують 108 населених пунктів і підпорядковані Миколаївській районній раді. Адміністративний центр — місто Миколаїв.
Через район з півночі на південь пролягає автострада міжнародного значення: E471 Львів-Стрий-Ужгород-Чоп та Львів-Стрий-Чернівці. Проходить також електрифікована залізнична магістраль Львів-Стрий-Чоп.
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:
Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | 45 354 | 9834 | 7826 | 14 503 | 9080 | 3942 | 169 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Жінки | 49 148 | 9709 | 7272 | 14 255 | 10 532 | 6882 | 498 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Національний склад району станом на 2001 р.:[3]
національність | кількість осіб | % |
---|---|---|
українці | 92 679 | 98,07 |
росіяни | 1 403 | 1,48 |
поляки | 133 | 0,14 |
білоруси | 88 | 0,09 |
цигани | 23 | 0,02 |
молдовани | 20 | 0,02 |
угорці | 16 | 0,02 |
євреї | 14 | 0,02 |
німці | 14 | 0,02 |
вірмени | 11 | 0,01 |
татари | 11 | 0,01 |
болгари | 10 | 0,01 |
інші | 84 | 0,09 |
всього | 94 506 | 100 |
Населення 63,3 тис.чол, міського — 17,5 тис. осіб, сільського — 45,8 тис. осіб. Щільність населення 93,7 осіб/км².
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Миколаївського району було створено 63 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 78,50 % (проголосували 39 422 із 50 222 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 70,87 % (27 939 виборців); Юлія Тимошенко — 12,77 % (5 034 виборців), Олег Ляшко — 6,47 % (2 550 виборців), Анатолій Гриценко — 4,72 % (1 859 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,78 %.[4]
- ↑ Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 473/2019-рп «Про призначення А.Вовчастого головою Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Львівська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать. Архів оригіналу за 15 травня 2021.
- ↑ Офіційна сторінка Всеукраїнського перепису населення. www.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2016.
- Івашків Я.М та ін. Миколаївське Придністров'я, Основа, Львів, 1993, 165 с https://drive.google.com/open?id=0BzVjO27A69xLcWhUcEdyMTQzd3c
- Екологічний паспорт Львівської області 2012