Миша
Миша Період існування: середній міоцен — сьогодення
| |
---|---|
Миша хатня (Mus musculus) типовий | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
Родина: | Мишеві (Muridae) |
Підродина: | Мишеві (Murinae) |
Триба: | Murini Winge, 1887 |
Рід: | Миша (Mus) Clerck, 1757 |
Види | |
Кілька десятків видів, див. текст | |
Вікісховище: Mus |
Ми́ша (Mus, Linnaeus, 1758) — рід ссавців родини мишових із ряду гризунів, який включає близько 38-40 сучасних видів, у тому числі низку видів-двійників і форм неясного таксономічного рангу. Рід Mus є типовим для родини Мишових і, відповідно, надродини Мишуватих (Muroidea) та підряду Мишовидих. Типовий вид роду — миша звичайна, або хатня — всесвітньо поширений (разом з людиною) вид ссавців.
Mus від грец. μῦς[1]. Миша — походить від псл. мишь, обидві назви мають спільні, іє. корені[2].
Довжина тіла дорослих мишей коливається від 4,5 до 12,5 см, хатньої миші — до 18 см (разом із хвостом). Хвіст відносно довгий (70-110 % довжини тіла), його товщина становить 0,3-0,5 см. Голова складає приблизно третину всього тіла. Очі найчастіше чорного кольору. Вуха переважно круглої форми, рідше загострені. Вібриси завдовжки від 0,5 см. Шерсть середньої густоти, від сірого до яскраво-рудого відтінку.
Миші поширені на всіх материках, крім Антарктиди. Хатня миша пристосувалась до життя з людьми, харчуючись зерном і різними іншими харчовими запасами людей. Завдяки цьому цей вид поширений по всій планеті, разом із людиною.
На теренах України поширені два представники роду: миша хатня та миша курганцева. Найбільша різниця між видами відчутна у способах життя: хатня мешкає переважно у штучно створених людиною умовах або на прилеглих до будівель і садиб ділянках, а курганцева завжди уникає людей. Відмінності між цими двома видами украй незначні, їх відносять до категорії «види-двійники». Крім цього, курганцева миша не має мускусного запаху і здатна будувати курганці із запасами їжі на зимовий час.
Найбільш шкідливий вид роду — хатня миша. Вона живиться залишеними без уваги харчовими припасами в людських помешканнях, прогризає мішки із зерном, риє нори у стінах глинобитних будинків, оселяється у теплоізоляційних матеріалах та пустотах у сучасних будинках і для людей є джерелом таких інфекційних хвороб, як лептоспіроз, ендемічний висипний тиф, везикульозний рикетсіоз тощо.
Миші зазнають винищення через вчинені збитки на продуктових підприємствах та у сільських, деколи навіть у міських оселях. Для винищення мишей приручали котів, змій та навіть їжаків. Для вбивання мишей придумали мишоловки та отруту (тріло).
Коли приручали диких тварин, котів приручили не тільки як домашню тварину, а і як хижака, що винищує мишей. Для вилову мишей всі породи котів придатні. На території України зокрема, для знищення мишей поселяли вужів, що в полюванні були дуже ефективними. У сільській місцевості люди часто приручали їжаків, що харчуються пацюками та мишами.
Мишоловки люди створили для вбивства мишей. Принцип мишоловки полягає у знищенні гризуна шляхом перебивання йому хребта або розтрощення черепа ударом металевої дуги. Для цього мишей приваблюють до пастки принадою (хліб, сало, поролон, змочений у запашній олії тощо). Прилад спрацьовує тоді, коли миша торкається приманки.
Отрута є одним із найефективніших способів знищення мишей. В отруту додають небезпечні хімічні речовини, які припиняють роботу життєво важливих органів. Найефективнішою отрутою вважається та, яка діє на печінку, тому, що припиняє її роботу поступово.
У часи Карла Ліннея до цього роду відносили більшість видів підряду Мишовиді у сучасному розумінні його обсягу. Надалі та до середини XX століття до цього роду відносили всіх представників родини Muridae або принаймні триби Murini, зокрема, пацюків, мишаків тощо.
- Mus caroli
- Mus cervicolor
- Mus cookii
- Mus cypriacus
- Mus booduga
- Mus terricolor
- Mus musculus — миша хатня
- Mus spretus
- Mus lepidoides
- Mus macedonicus
- Mus nitidulus
- Mus spicilegus — миша курганцева
- Mus callewaerti
- Mus setulosus
- Mus triton
- Mus bufo
- Mus tenellus
- Mus haussa
- Mus mattheyi
- Mus indutus
- Mus setzeri
- Mus musculoides
- Mus minutoides
- Mus orangiae
- Mus mahomet
- Mus sorella
- Mus kasaicus
- Mus neavei
- Mus oubanguii
- Mus goundae
- Mus baoulei
Також до триби Murini належить викопний ендемік Канарських островів Malpaisomys insularis.
- ↑ Palmer, T. S. Index Generum Mammalium: A List of the Genera and Families of Mammals // North American Fauna. — 1904. — № 23. — С. 435.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 469. — ISBN 5-12-001263-9.
- Зі спостережень над трансгенезом у тварин, зокрема, у мишей [Архівовано 2 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Винайдені нові ліки, які експериментували на мишах [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Знайдено джерело страху мишей щодо котів (рос) [Архівовано 18 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Генетики зробили обсессивно-компульсивних мишей[недоступне посилання з липня 2019]
- Нові дослідження в медицині
- Миша // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 990. — 1000 екз.
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |