Могила
Моги́ла — місце на цвинтарі, у крематорії, колумбарії або в іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахом[1].
Могилою також називають спеціальну яму — місце для поховання померлого. Як правило, на цвинтарі, в землі (ґрунті). Існують могили в стінах печер, в скелях.
У переносному значенні — смерть, кінець
В Україні могилою також здавна називають високий насип на місці давнього поховання (курган).
- Могила // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1021-1022. — 1000 екз.
- Могила // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.