Музей Степана Бандери в Дублянах

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей Степана Бандери
49°53′53″ пн. ш. 24°05′29″ сх. д. / 49.89796054573° пн. ш. 24.091327847379° сх. д. / 49.89796054573; 24.091327847379
Типмузей
Країна Україна
РозташуванняЛьвівський національний аграрний університет,
вул. В. Великого, 1,
м. Дубляни, Жовківський район, 80381.
Адресавул. В. Великого, 1, Дубляни, Львівська область, Україна
Засновано1999
Фонд1600 одиниць
Сайтlnau.lviv.ua
Музей Степана Бандери в Дублянах. Карта розташування: Україна
Музей Степана Бандери в Дублянах
Музей Степана Бандери в Дублянах (Україна)
Мапа

Музе́й Степа́на Банде́ри в Дубля́нах — меморіальний музей, що входить до складу Львівського національного аграрного університету (ЛНАУ).

Історія

[ред. | ред. код]

1993 р. на фасаді старого академічного корпусу Університету в Дублянах встановлено меморіальну таблицю з написом і рельєфним портретом Степана Бандери різця львівських скульпторів Василя і Володимира Одрехівських.

Музей відкрито 4 січня 1999 року з ініціативи академіка НААНУ Володимира Снітинського.

У 2002 році в Дублянах перед Академічним корпусом постав у бронзі пам'ятник Славетному Провіднику українських національно-визвольних змагань XX століття Степанові Бандері, він притягує до себе національно свідомих громадян не тільки нашого краю, але й усієї України, а також гостей із-за кордону.

Експозиція

[ред. | ред. код]
Пам'ятник Степанові Бандері перед старим корпусом Львівського національного університету природокористування

Експозиція розміщена у двох просторих залах головного корпусу Університету, на другому поверсі, поряд із приймальнею ректора.

Профіль — меморіальний. Площа — 60 кв. м. З часу заснування Музею в його фондах зібрано 1600 одиниць збереження.

Музейна експозиція висвітлює тему національно-визвольних змагань українського народу у XX ст., навчання Степана Бандери у 1928–1933 рр. на рільничо-лісовому факультеті Львівської політехніки в Дублянах, його участь в українському національному житті краю і високу політичну активність.

Студент С. Бандера був членом УВО,, з 1929-го — членом ОУН.. Вчилися тут і його брати Олександр та Василь, а також сестра Марта.

Серед музейних предметів: скульптурні і живописні роботи, зразки обмундирування вояків УПА, окремі елементи озброєння; колекція відзнак і нагород періоду національно-визвольної боротьби 1914–1952 роки, яку зібрав і подарував Музеєві колекціонер-фалерист Степан Пахолко; макети будівель у Дублянах, пов'язаних з ім'ям Степана Бандери; спогади про нього; книжки, газетно-журнальні матеріали, ксерокопії документів і фотографій; відеоматеріали, поштові марки, путівники по музеях С. Бандери та інші документи.
Фонди Музею постійно поповнюються. Лише портретів Степана Бандери в Музеї налічується п'ять. Серед них найцікавіші роботи П.Зайченка (1945 р.), Степана Пісьо (1988 р.), Миколи Горди (2002 р.).

Великий інтерес відвідувачів викликають живописне полотно «Освячення каменя під пам'ятник С. Бандері в Дублянах» Миколи Горди; відеокасета «Атентат. Осіннє убивство в Мюнхені»; аудіокасета з голосом С.Бандери (Мюнхен, 1959 р.); скульптура «Степан Бандера — студент», подарована львівським мистцем Ярославом Лозою; альбом на 200 світлин «Відкриття пам'ятника С. Бандері в Дублянах 5. 10. 2002 р.»; марка Підпільної Пошти України з портретом молодого С. Бандери, передана з Мюнхена; унікальне фото, на якому — С. Бандера серед учасників драматичного і співочого гуртків у Дублянах (1930–1931 рр.); фото з сестрами С. Бандери — Володимирою і Оксаною; червоно-чорна стрічка з написом «Провідникові ОУН — Провід ОУН» від вінка з могили С. Бандери, привезена з Мюнхена Ярославом Лемиком в 1994 р., кольорові світлини особистих речей С. Бандери, передані з Музею української визвольної боротьби ім. С. Бандери в Лондоні.

Велику цінність у Музеї мають теоретичні праці Степана Бандери, зібрані у збірнику «Перспективи української революції», автобіографія «Мої життєписні дані», окремі роботи, зокрема «З невичерпного джерела», «Більшовизм і визвольна боротьба» та інші.
Унікальним дарунком з Нью-Йорка є 10-томне видання доктора, професора Петра Ґоя «Збірка газетних і журнальних матеріалів про вбивство С. Бандери» (1959–1999), яке передала до Музею дружина автора Олена-Леся Ґой.

Меморіальним експонатом у Музеї є земля, привезена з-під рідного дому С. Бандери в Угринові Старому.

Сучасність

[ред. | ред. код]

З часу відкриття Музей відвідало понад 60 тис. осіб з різних куточків світу: США, Канади, Німеччини, Франції, Польщі, Угорщини, Естонії, Китаю, Білорусі, Росії тощо, а також багатьох регіонів України. Серед них — студентські академічні групи, випускники різних років Львівського національного аграрного університету, учні середніх шкіл і студенти вищих і середніх навчальних закладів, учасники наукових конференцій з України та з-за кордону, військовослужбовці, представники центральних та регіональних урядових установ. Також відвідують музей групи або особи від громадських організацій, працівники культури, засобів масової інформації, ветерани ОУН і УПА, екскурсійні групи, гості університету.

При музеї діє громадський Центр національно-патріотичного виховання молоді. Заклад проводить масові заходи, веде наукову, видавничу та інформаційну роботу. Останні видання музею: путівник «Музей Степана Бандери в Дублянах» (2005), та дослідження «Навчання і революційна діяльність Степана Бандери в Дублянах» (2006) авторства Петра Гоця, «Сто Степанових літ» (упорядник Петро Гоць, 2008) та «Збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції до 100-річчя Степана Бандери» (упорядник Оксана Горда 2009), часопис «Вісті музею Степана Бандери в Дублянах».

Посилання

[ред. | ред. код]

Офіційний сайт ЛНАУ

Література

[ред. | ред. код]

Львівський державний аграрний університет. – Львів: Видавництво УАД, 2006. – 429 с.