Муфель

Му́фель (рос. муфель, англ. muffle, нім. Muffel f) — вогнетривка ємність у вигляді коробки, яка відчиняється з одного боку.

Загальний опис

Використовується в муфельній печі для захисту порцелянових, фаянсових, емальованих, металевих та інших виробів, які випалюються в печі, від безпосередньої дії вогню та продуктів горіння.

В разі безокислювального нагріву муфель заповнюють захисним газом. Виготовляють муфелі з вогнетривких матеріалів або жароміцної сталі.

Широко застосовують при аналізі проб сипучого матеріалу на вологість, вугілля — на зольність тощо.

З історії

Наводимо уривок з праці Георга Агріколи De Re Metallica (1556 р.), який саме присвячений опису муфеля:

Муфель робиться з глини й має форму перевернутого корита. Він слугує для накриття тиглів, щоб вуглинки, потрапивши в них, не завадили отриманню проби. Муфель має ши-рину 1½ долоні; своєю висотою, здебільшого в долоню, він відповідає дверцятам печі, а довжиною майже дорівнює глибині всієї печі. Однак він торкається своєю передньою сто-роною лише дверцят печі й відстоїть від бічних і задньої стінок печі приблизно на 3 пальці, щоб у проміжному просторі між ним і стінками печі можна було поміщати вугілля. Муфель повинен мати міцність вельми міцного глиняного горщика. Верх його суцільний, але задня стінка має два віконця й кожна бічна стінка – два або три, а то й чотири віконця, через які в тигель проникає жар, що розплавляє руду. Замість віконець муфель може мати й маленькі щілинки – позаду 10, а з боків ще в більшій кількості. Під віконцями або щілинками зроблені виїмки у формі півкола висотою в півпальця, на задній стороні – в трьох місцях, а на кожній з бічних – у чотирьох. Задня стінка муфелю має зазвичай дещо меншу висоту, ніж передня.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
• Georgii Agricolae. De Re Metallica libri XII. — Basileae: Froben. — 1556. — 590 s.