Народицький район
| Народицький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
| Колишній район на карті Коростенська округа Волинська округа  УРСРКиївська область Житомирська область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР Україна
| ||||
| Область: | Коростенська округа Волинська округа УРСРКиївська область Житомирська область | ||||
| Код КОАТУУ: | 1823700000 | ||||
| Утворений: | 7 березня 1923 року | ||||
| Ліквідований: | 19 липня 2020 року | ||||
| Населення: | ▲ 9501 (на 1.01.2018) | ||||
| Площа: | 1284 км² | ||||
| Густота: | 7.4 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4140 | ||||
| Поштові індекси: | 11400—11453 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Народичі | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 15 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 64 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Невмержицький Іван Васильович | ||||
| Голова РДА: | Можар Ярослав Анатолійович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Народицька РДА | ||||
| Адреса: | вул. 1-го Травня, 15, смт Народичі, Народицький р-н, Житомирська обл, 11401 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Наро́дицький райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця Коростенської і Волинської округ, УСРР, Київської й Житомирської областей УРСР та України. Утворено 1923 року. Площа 1,3 тисячі км². Екологічна ситуація в районі зумовлена важкими наслідками аварії на Чорнобильській АЕС (1986 р.). Районний центр — смт Народичі. Населення становить 9393 особи (на 1.02.2016).
Територія — 1285 квадратних кілометрів. Народицький район був розташований на північному сході області в межах Поліської низовини. По території колишнього району протікає одна річка з чотирма притоками. Західна частина розаишовувалася в межах Житомирського, східна — в межах Київського Полісся. На півночі район межував із Наровлянським районом Гомельської області Республіки Білорусь. На території ліквідованого району є великі запаси будівельних пісків, керамічної глини, торфу та лісових насаджень.
Річки: Уж, Жерев, Норинь, Грезля.
З усіх районів Житомирської області колишній Народицький район найбільше постраждав від аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 23 липня 1991 року, 36 населених пунктів району було віднесено до зони обов'язкового відселення (у тому числі і сам райцентр, 36 — до зони гарантованого добровільного відселення, ще 8 — до зони посиленого радіоекологічного контролю. Через низку причин було відселено лише частину з них (повністю — 18 сіл), деякі були відселені частково. Поступово відбувається очищення сільгоспугідь від радіонуклідів, що дозволяє розширювати сільськогосподарське виробництво на території колишнього району. Значно складнішою є ситуація у лісових масивах, де досі подекуди зберігається значний рівень радіоактивного забруднення, передусім ізотопами 137Cs та 90Sr.
За даними перепису населення СРСР 1939 року чисельність населення району становила 35 575 осіб, з них українців — 31 926, росіян — 1 232, німців — 27, євреїв — 1 439, поляків — 737, інших — 214[2].
Район утворено 7 березня 1923 року у складі Коростенської округи Волинської губернії з 23-х сільських рад колишніх Народицької, Христинівської, Татарновицької волостей Овруцького та Коростенського повітів.
13 червня 1930 року, відповідно до постанови ВУЦВК та РНК УРСР, Коростенську округу було ліквідовано, її колишню територію, в тому числі й Народицький район, включено до складу Волинської округи.
2 вересня 1930 року було скасовано поділ УРСР на округи, через що, від 15 вересня 1930 року, Народицький район, як і решта окремих адміністративних одиниць, перейшов у безпосереднє підпорядкування до республіканського центру.
9 лютого 1932 року район увійшов до складу новоствореної Київської області.
Внаслідок Голодомору 1932—1933 за архівними документами, у районі загинуло 136 чол., на сьогодні встановлено імена 134 чол[3].
22 вересня 1937 року було утворено Житомирську область, до складу котрої увійшов і Народицький район.
30 грудня 1962 року, відповідно до постанови Президії Верховної ради УРСР, район розформовано, більшість території передано до складу Овруцького району та чотири сільські ради — до Коростенського району.
8 грудня 1966 року район було відновлено в колишньому складі[4].
17 липня 2020 року знову ліквідований, а території приєднані до складу переутвореного Коростенського району, через постанову
Район складався з селищної об'єднаної територіальної громади з центром у Народичах, яка об'єднувала 65 населених пунктів. Адміністративний центром були Народичі[5].
У ліквідованому районі діють і діяли 14 колективних сільськогосподарських підприємств, які займаються м'ясо-молочним скотарством і виробництвом зерна, кормів та картоплі.
Народичі розташовані за 25 кілометрів від залізничної станції Овруч. Відстань до обласного центру становить 140 кілометрів, до столиці України — 170 кілометрів. Через колишній район проходять автошляхи Коростень — Довляди (Республіка Білорусь), Київ — Мінськ. Тут є одне автотранспортне підприємство. Загальна довжина автомобільних доріг — 312 кілометрів.
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Народицького району були створені 22 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 63,90 % (проголосували 4 265 із 6 674 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 48,14 % (2 053 виборців); Юлія Тимошенко — 19,25 % (821 виборців), Олег Ляшко — 12,47 % (532 виборців), Сергій Тігіпко — 6,49 % (277 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,29 %.[6]
- ↑ Розпорядження Президента України від 5 грудня 2019 року № 455/2019-рп «Про призначення Я.Можара головою Народицької районної державної адміністрації Житомирської області»
- ↑ Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. Демоскоп Weekly (російська) . Процитовано 17 березня 2023.
- ↑ Національна книга пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Житомирська область. — Житомир: «Полісся», 2008. — с.538. Процитовано 16 січня 2023.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 (PDF). http://www.archive.zt.gov.ua/. с. 25, 515, 532, 533, 540. Архів оригіналу (PDF) за 12 липня 2017. Процитовано 5 жовтня 2020.
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Житомирської області [Архівовано 12 лютого 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 17 березня 2016.
- Сторінка на сайті ОДА
- Характеристика Народицького району[недоступне посилання з липня 2019]
- Район на карті wikimapia [Архівовано 25 серпня 2011 у WebCite]
- Постанова Кабміну України [Архівовано 5 серпня 2012 у Archive.is]
- Народицький район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Житомирська область у складі УРСР [Архівовано 29 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — 727 с.)
| Овруцький район | Овруцький район |  Білорусь
|
|
Київська область (Поліський район) | |
| Коростенський район | Малинський район | Київська область (Іванківський район) |
 Населені пункти колишнього Народицького району до 2020 року | |
|---|---|
| Смт | |
| Села | Бабиничі • Базар • Батьківщина • Болотниця • Бродник • Буда-Голубієвичі • Булів • Васьківці • Великі Міньки • Вила • Вільхова • В'язівка • Ганнівка • Голубієвичі • Грезля • Гута-Ксаверівська • Гуто-Мар'ятин • Давидки • Жерев • Журавлинка • Заводне • Закусили • Залісся • Калинівка • Карпилівка • Клочки • Колосівка • Ласки • Латаші • Липлянщина • Листвинівка • Лозниця • Любарка • Межиліска • Мотійки • Недашківка • Нова Радча • Новий Дорогинь • Ноздрище • Норинці • Одруби • Оржів • Осика • Радча • Ровба • Розсохівське • Рубежівка • Рудня-Базарська • Рудня-Кам'янка • Савченки • Селець • Сингаї • Славенщина • Славковиці • Слобода-В'язівка • Снитище • Стара Радча • Старий Дорогинь • Старий Кужіль • Сухарівка • Тичків • Христинівка • Червоне • Яжберень |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |