Національна академія медичних наук України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національна академія медичних наук України

Приміщення НАМН України: м. Київ, вул. Герцена, 12
АбревіатураНАМН України (НАМНУ)
Типнаціональна академія наукd
Засновано24 лютого 1993[2]
Сферамедицина
Країна Україна
РозташуванняКиїв, вул. Герцена, 12
Офіційні мовиукраїнська
ПрезидентЦимбалюк Віталій Іванович
Бюджет3.3 млрд. (2019)[1]
Код ЄДРПОУ00061125
Вебсайт: amnu.gov.ua

CMNS: Національна академія медичних наук України у Вікісховищі

Національна академія медичних наук України заснована Указом Президента України від 24 лютого 1993 р. Академія є державною науковою організацією з проблем медицини та охорони здоров'я, заснованою на державній власності, яка діє відповідно до законодавства України на самоврядній основі.

Статус національної Академії надано Указом Президента України від 24 лютого 2010 р. N 255.

Історія академії

[ред. | ред. код]

У 1991 р. в Національній академії наук України (тоді ще АН УРСР) було організовано відділення проблем медицини. Але провідні учені-медики розуміли необхідність створення в Україні Академії медичних наук. В листопаді 1992 р. Верховна Рада України прийняла Закон «Основи законодавства України про охорону здоров'я», до 20-ї статті якого було включено наступне: «Вищою науковою медичною установою України із статутом самоврядної організації і незалежною у проведенні досліджень і розробці напрямів наукового пошуку є Академія медичних наук України». На виконання цього Закону і було започатковано створення Академії. Принципи організації Академії медичних наук були обговорені на зустрічі президента Національної академії наук академіка Б. Є. Патона і академіків М. М. Амосова, О. Ф. Возіанова, Ю. І. Кундієва, О. М. Лук'янової, В. В. Фролькіса, О. О. Шалімова з Президентом України Л. М. Кравчуком. 24 лютого 1993 р. Президентом України був підписаний Указ, яким було засновано Академію медичних наук, визначено її статус, головні завдання і установлена чисельність. На розвиток Указу Президента вийшла постанова Кабінету Міністрів України, якою президентом-організатором Академії був призначений академік О. Ф. Возіанов, призначено 25 академіків-засновників, а також визначено перелік наукових установ, що мали увійти до складу Академії.

Микола Амосов — Академік НАМН України

В подальшому на Загальних зборах АМН України академіка О. Ф. Возіанова було обрано президентом Академії, віце-президентами обрані були академік Ю. П. Зозуля і В. В. Фролькіс, а після смерті В. В. Фролькіса віце-президентом став академік Ю. І. Кундієв. Пізніше ще одну посаду віце-президента зайняв академік Л. Г. Розенфельд. До 1997 р. посаду головного ученого секретаря АМНУ обіймав член-кореспондент АМНУ Ю. І. Губський, а з 1997 на цю посаду обрано члена-кореспондента АМНУ В. А. Міхньова.

До складу АМН України спочатку входило 13 наукових установ. За 15 років, що минули, було створено ще шість наукових установ. Крім того у 2000 р. постановою Кабінету Міністрів України до підпорядкування Академії було передано ще 18 науково-дослідних інститутів. В установах АМН працюють понад 20 тисяч осіб, в тому числі біля трьох тисяч науковців, серед яких майже 2500 докторів і кандидатів наук. До персонального складу Академії входять 32 дійсних члени і 75 членів-кореспондентів.

«Ураховуючи вагомий внесок Академії медичних наук України у розвиток медичної науки, проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень у галузі медицини і фармації, підготовку наукових кадрів, постановлюю: Надати Академії медичних наук України статус національної і надалі іменувати її — Національна академія медичних наук України.»

Президент України В.Ющенко м. Київ, 24 лютого 2010 року N 255/2010[3].

Президія академії

[ред. | ред. код]

Президія Академії медичних наук України із самого початку своєї діяльності виходила з того, що авторитет Академії має визначатися, перш за все, рівнем наукових досліджень в її інститутах.

Цимбалюк Віталій Іванович — президент НАМН України
Цимбалюк Віталій Іванович — президент НАМН України

Президією Академії було сформульовано і затверджено три основні напрями, які є важливими для теоретичної і практичної медицини і за якими ведуться науково-дослідні роботи в інститутах Академії:

  1. вивчення фундаментальних механізмів життєдіяльності організму та розвитку патології;
  2. розробка принципово нових методів діагностики, лікування та профілактики найпоширеніших хвороб людини, шляхів зміцнення здоров'я та подовження тривалості життя;
  3. розкриття механізмів та профілактики несприятливої дії на організм чинників навколишнього середовища (в тому числі радіаційного) та умов праці.

До складу президії входять:

Діяльність академії

[ред. | ред. код]

Однією з важливих особливостей діяльності Академії є те, що вона забезпечує постійне спілкування вчених найвищої кваліфікації. В Академії при її Президії створені дві наукові ради — з клінічної медицини, а також з теоретичної і профілактичної медицини, до складу яких входять члени Академії і директори наукових установ. На засіданнях наукових рад щомісяця розглядаються найактуальніші проблеми сучасної медицини, затверджуються теми запланованих досліджень, звіти директорів про результати діяльності наукових установ.

Серед основних завдань Академії, перш за все, необхідно виділити розвиток фундаментальних досліджень. Без поступу в галузі фундаментальних розробок неможливе розв'язання багатьох прикладних проблем. Саме тому в наукових установ Академії велику увагу приділяють вивченню етіології і патогенезу основних форм патології, механізмів розвитку організму та його старіння, нейрогуморальної регуляції органів і систем, імунологічної реактивності та її порушень. З початку двадцять першого століття після розкриття будови геному людини, наука вступила в еру геноміки і протеоміки. Ще більші можливості в лікуванні багатьох захворювань розкриваються після відкриття стовбурових клітин і використання їх з метою вирощування органів або їх частин. Для розвитку саме цього перспективного напряму в Академії у 2007 р. було створено Інститут генетичної і регенеративної медицини.

Значна увага приділяється також і прикладним дослідженням. Щорічно науковцями інститутів АМН розробляються, удосконалюються і впроваджуються в практику охорони здоров"я сотні нових методів діагностики, лікування і профілактики багатьох захворювань, нові лікарські препарати, харчові добавки, нові харчові продукти для дітей і дорослих.

Щороку вченими Академії видається близько 200 монографій, підручників, посібників, атласів. Видається науковий «Журнал Академії медичних наук України», за участю наукових установ Академії видаються профільні журнали і збірники, де висвітлюються результати наукових досліджень.

Про високий рівень наукових досліджень учених Академії свідчить те, що майже щороку науковим колективам інститутів присуджують Державні премії України в галузі науки і техніки.

Інститути АМН України плідно співпрацюють з багатьма науковими установами Національної академії наук. Поєднання зусиль двох академій дає можливість на високому науковому рівні вирішувати найскладніші проблеми клінічної і теоретичної медицини.

Переважна більшість інститутів Академії мають потужні лікувальні бази, де щорічно надається висококваліфікована спеціалізована медична допомога (стаціонарна і консультативна) сотням тисяч хворих з різних регіонів України. Разом з Міністерством охорони здоров'я України інститути беруть участь в організації спеціалізованої медичної допомоги в країні.

Важливою є участь науковців Академії у законотворчій і науково-організаційній діяльності, яка спрямована на покращення організації охорони здоров'я і розвиток медичної науки в Україні, у підготовці проєктів законів України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативних документів. Окремо треба відзначити постійну активну участь установ Академії у розробці і виконанні національних і державних програм, спрямованих на боротьбу з найпоширенішими і важкими хворобами, збереження довкілля, зменшення захворюваності і збільшення тривалості життя населення країни.

Невід'ємною складовою діяльності Академії є міжнародні зв'язки, плідність яких ґрунтується на співробітництві з іноземними партнерами. Провідні фахівці інститутів Академії та їх дослідницька робота добре відомі в наукових медичних колах за кордоном. Науковці Академії є членами понад 100 міжнародних наукових товариств, медичних асоціацій, закордонних академій, радниками або експертами таких авторитетних організацій, як ВООЗ, МАГАТЕ та інших. Але й зарубіжні вчені мають за честь бути членами АМН України і ними стали сімнадцять видатних вчених країн Європи, Росії, США, Японії, серед яких Нобелівські лауреати.

Академія медичних наук сьогодні має величезний творчий потенціал, який підтримується діяльністю відомих наукових шкіл, високим професіоналізмом і талановитістю наших учених і клініцистів. Про це свідчить той високий авторитет, який має Академія в Україні і за кордоном, а також той значний внесок, які роблять науковці Академії у розвиток медичної науки і охорону здоров'я нашої держави.

Установи НАМН України

[ред. | ред. код]

Національні інститути:

Інститути:

Колишні:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Розподіл видатків Державного бюджету України на 2019 рік (документ .xls), лист «dod3», рядок 669 — офіційний сайт Верховної Ради України
  2. Указ Президента України від 24 лютого 1993 р. № 59 [59/93]
  3. Указ Президента України «Про надання Академії медичних наук України статусу національної» від 24.02.2010 № 255/2010
  4. http://therapy.org.ua/
  5. http://www.ifp.kiev.ua/
  6. http://www.nrcrm.gov.ua/
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 8 серпня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. http://geront.kiev.ua/
  9. http://www.igt.net.ua
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 листопада 2019. Процитовано 8 серпня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • Возіанов О. Ф. Академія медичних наук України // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 52. — ISBN 966-00-0734-5.
  • Інноваційні розробки наукових установ Національної академії медичних наук України / [упоряд.: В. І. Цимбалюк та ін.] ; Нац. акад. мед. наук України. — Київ: МОРІОН, 2018. — 142 с. : кольор. іл., рис. — 200 прим. — ISBN 978-966-2066-65-4
  • Національна академія медичних наук України. 25 років. Академічна медична наука — українському суспільству. 1993—2018 / Нац. акад. мед. наук України ; [редкол.: В. І. Цимбалюк (голов. ред.) та ін.]. — Київ: Авіцена, 2018. — 415 с. : фот. — 1000 прим. — ISBN 978-617-7597-05-5
  • Національна академія медичних наук України. Основні результати діяльності у 2017 році / [упоряд.: В. А. Міхньов та ін. ; за ред. В. І. Цимбалюка] ; Нац. акад. мед. наук України. — Київ: Моріон, 2018. — 238 с. : іл. — 150 прим. — ISBN 978-966-2066-66-1

Посилання

[ред. | ред. код]