Нейборгуд
Не́йборгуд (англ. neighbourhood, neighborhood, досл. «сусідство», сленг: hood (гуд)) — географічно локалізоване співтовариство всередині міста, первинна одиниця житлової забудови, частина або фрагмент території міста, обмежений вулицями або адміністративними границями з усіх сторін.
Коли термін «нейборгуд» вживається суто в контексті сучасних англомовних міст, він здебільшого має перекладатися українською близькими за змістом термінами: район міста, неофіційна місцевість в місті, мікрорайон або квартал. Нейборгуди можна ототожнити як і з житловими масивами забудови ХХ-ХХІ століття, так і з історичними місцевостями міст, які мають власні назви і де проживають люди, в той час як офіційні райони в містах нейборгудами вважатися не можуть, бо адміністративні райони боро, як правило, більші, ніж нейборгуд за розміром. Офіційні кордони адміністративних районів можуть проходити через нейборгуд.
Історично нейборгудом вважалося природне об'єднання кількох сімей, що мешкали поблизу, і міське співтовариство, надане саме собі, природним чином розподіляло різні функції між нейборгудами.[1]
Археологи підтверджують наявність нейборгудів у розкопках більшості давніх міст.[2][3]
Історичні документи свідчать про нейборгуди різних міст до індустріальної епохи. Нейборгуди звичайно виникають у результаті соціального взаємозв'язку людей, які мешкають по сусідству один з одним. В цьому випадку можна говорити про соціальне утворення, яке більше ніж домогосподарство, а не про пряму муніципальну або державну владу. У деяких традиційних співтовариствах нейборгуди ставали неформальним муніципальним органом, який відав питаннями безпеки, шлюбу, прибирання і утримання території.
Окрім соціального значення нейборгуди в багатьох історичних містах розглядались як адміністративні одиниці, які використовувались для оподаткування, обліку населення та управління.[4][5]
У доіндустріальну епоху нейборгуди часто мали певну спеціалізацію. Важливу роль відігравали етнічні нейборгуди — гето, що залишились і в сучасних містах. Ремісники, торгівці і представники інших професій могли об'єднуватись у нейборгуди, а в багатоконфесійних суспільствах основою для їхнього створення могла стати релігія. Іншим фактором, який визначив відмінності нейборгудів в історичних містах була міграція населення з села в місто. Цей процес був розтягнутий у часі і переселенці часто переїжджали в місто разом із родичами і знайомими.[6][7]
- ↑ Mumford, Lewis. The Neighborhood and the Neighborhood Unit // Town Planning Review 24:256–270. — 1954. — P. 258.
- ↑ Spence, Michael W. Tlailotlacan, a Zapotec Enclave in Teotihuacan. In Art, Ideology, and the City of Teotihuacan. — P. 59–88.
- ↑ Stone, Elizabeth C. Nippur Neighbourhoods. Studies in Ancient Oriental Civilization vol. 44.
- ↑ Dickinson, Robert E. The West European City: A Geographical Interpretation. — P. 529.
- ↑ Jacobs, Jane. The Death and Life of Great American Cities. — P. 117.
- ↑ Kemper, Robert V. Migration and Adaptation: Tzintzuntzan Peasants in Mexico City.
- ↑ Greenshields, T. H. "Quarters" and Ethnicity. In The Changing Middle Eastern City. — P. 120–140.
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |