Нікіфоров Ілля Олександрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ілля Олександрович Нікіфоров
Загальна інформація
Національністьукраїнець
Громадянство Україна
Народження20 жовтня 1987(1987-10-20) (37 років)
Керч, Кримська область, Українська РСР, СРСР[1]
Спорт
КраїнаУкраїна Україна
Вид спортуволейбол
Участь і здобутки
Дефлімпійські ігриXXI літні Дефлімпійські ігри
XXII літні Дефлімпійські ігри
XXIII літні Дефлімпійські ігри
Нагороди
Спортивні медалі
Представник Україна Україна
Волейбол
Дефлімпійські ігри
Золото 2013 Софія Волейбол
Срібло 2009 Тайпей Волейбол
Срібло 2017 Самсун Волейбол
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Нікіфоров.

Ілля Олександрович Нікіфоров (нар. 20 жовтня 1987[2]) — український волейболіст, дефлімпійський чемпіон 2013 та срібний призер (2009, 2017).[2]

Життєпис

[ред. | ред. код]

Дефлімпійські ігри 2009

[ред. | ред. код]

Літні Дефлімпійські ігри 2009 відбувались у Тайбеї. У рамках ігор пройшов турнір з волейболу, на якому чоловіча збірна команда України виборола срібло Дефлімпіади, поступившись у фіналі команді з Росії.[3]

Дефлімпійські ігри 2013

[ред. | ред. код]

Літні Дефлімпійські ігри 2013 відбувались з 26 липня по 4 серпня. У рамках ігор пройшов турнір з волейболу, на якому вперше за історію цих змагань чоловіча збірна команда України здобула золото Дефлімпіади, перемігши команду з Росії.[4][5]

Дефлімпійські ігри 2017

[ред. | ред. код]

На XXIII літніх Дефлімпійських іграх, що відбувались у турецькому місті Самсун, Ілля разом зі збірною на чолі з тренером Юлієм Грицютою прибули як фаворити захищати свій чемпіонський титул, здобутий на попередніх Іграх-2013 у Софії.[6] Груповий етап відбувався з 20 по 23 липня. У ньому українці здобули перше місце, послідовно обігравши Росію — 3:2 (20:25, 32:30, 25:21, 19:25, 15:12), США — 3:0 (25:15, 25:10, 25:8)[7], Іран — 3:0 (25:16, 25:11, 25:17) та Польщу — 3:0 (25:12, 25:7, 25:13).

На другому етапі Дефлімпіади волейбольного турніру команди продовжили грати за системою плей-оф. 25 липня відбувся чвертьфінал, у якому українська збірна змагалася з Бразилією та перемогла з рахунком 3:0 (25:14, 25:19, 25:9). За вихід до фіналу українцям знову протистояла збірна Росії. Цього разу збірна України перемогла — 3:1 (25:19, 22:25, 25:17, 25:20).[6]

У вирішальному матчі українці протистояли господарям змагань туркам. Команди зійшлися приблизно рівні за класом. Гру судили місцеві арбітри, які відзначилися досить неоднозначними рішеннями на користь господарів.[6] Подібне траплялося у кінцівках усіх трьох партій.[6] У підсумку перемогла збірна Туреччини — 3:0 (25:22, 25:21, 25:23).[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ collective author Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
  2. ↑ а б Картка спортсмена на сайті Дефлімпійських ігор. Архів оригіналу за 11 липня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
  3. ↑ Taipei 2009. Results. Volleyball — men. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 7 червня 2019.
  4. ↑ Національна дефлімпійська збірна команда України — тріумфатор ХХІІ літніх Дефлімпійських ігор
  5. ↑ Sofia 2013. Results. Volleyball — men. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 7 червня 2019.
  6. ↑ а б в г Дефлімпійські ігри-2017. Чоловіки «посеребрилися»!
  7. ↑ Збірна України розгромила волейболістів США на Дефлімпіаді-2017
  8. ↑ Чоловіча збірна України з волейболу — срібний призер Дефлімпіади-2017. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
Спорт в Україні Це незавершена стаття про українського спортсмена чи спортсменку.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Нікіфоров_Ілля_Олександрович&oldid=34505371