Одигітрія
Одигітрія (грец. Οδηγήτρια — вказуюча дорогу) — ікона, де зображена Богородиця з Ісусом-дитям.
Зазвичай маленький Ісус сидить на руках матері, правою рукою благословляє, а лівою — тримає згорток, рідше — книгу, що відповідає іконографічному типу Христа Пантократора (Вседержителя). З догматичного погляду, головне значення цього образу — прихід у світ Небесного Царя та Судді та поклоніння Господньому немовляті. Цей тип ікон із зображенням Богородиці є одним з найдавніших, хоча термін «одигітрія» почали використовувати тільки з XI століття.
Одигітрія є найпоширенішим типом богородичної ікони в Україні.
Назва Одигітрія походить від грецького слова hodegos (поводир, мн. hodegoi). Таким поводирем був один чоловік, який проводив сліпих паломників до Монастиря Панагії Одигітрії чи Одегону по дорозі до Константинополя, в якому зберігалося зображення благодатної Марії. За легендою, ця ікона була намальована євангелістом Лукою. Таким чином, для цієї церкви та ікони утвердилась назва Одегон та Одигітрія. Сама ікона з завоюванням Візантії османами була втрачена, проте через копії, що збереглися, та манеру виконання назву Одигітрія носить такий тип ікон[1].
- Гошівська ікона Божої Матері
- Станиславівська ікона Божої Матері
- Тихвінська сльозоточива ікона Божої Матері
- Феодоровська ікона Божої Матері
- Ченстоховська ікона Божої Матері
- Шуйська ікона Божої Матері
- Ікона Божої Матері «Нев'янучий цвіт»
- Богородчанська ікона Божої Матері
- Самбірська Божа Мати
- Ікона Матері Божої Теребовлянської
- ↑ Alfredo Tradigo. Ikonen. Meisterwerke der Ostkirche. Bildlexikon der Kunst. — Т. 9. — Parthas Verlag, Berlin, 2005. — С. 169. (нім.)
- Одигітрія // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Одигітрія // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 674.
- Словарь-указатель имен и понятий по древнерусскому искусству (рос.)