Очікує на перевірку

Александр Деспла

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Олександр Депла)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Александр Деспла
Alexandre Desplat
Фото
Ім'я при народженні: Alexandre Michel Gérard Desplat
Дата народження: 23 серпня 1961(1961-08-23) (63 роки)
Місце народження: Париж, Франція
Громадянство: Франція Франція
Національність француз
Професія композитор, диригент
Жанр музика для кіно
IMDb: ID 0006035
Нагороди
Орден Мистецтв та літератури
Орден Мистецтв та літератури
alexandredesplat.net
Александр Деспла у Вікісховищі

Александр Деспла (фр. Alexandre Michel Gérard Desplat, фр. вимова: [a.lɛk.'sɑ̃dʁ dɛs.'pla]; народився 23 серпня 1961 року) — французький кінокомпозитор. Він написав музику більш ніж до 100 фільмів, за що отримав численні нагороди та номінації.

Крім рідного французького кіно, Деспла працював над різними голлівудськими фільмами, наприклад над такими незалежними або комерційно-успішними фільмами останнього десятиріччя як «Королева», «Золотий компас», «Загадкова історія Бенджаміна Баттона», «Сутінки. Сага: Молодий місяць», «Незрівнянний містер Фокс», «Гаррі Поттер і Смертельні реліквії: Частина 1 та Частина 2», «Король говорить!», «Королівство повного місяця», «Арго», «Тридцять хвилин по півночі», «Ґодзілла», «Гра в імітацію» та «Нескорений».

Серед англомовних премій він має 11 номінацій на Оскар (серед них дві перемоги — за саундтреки до фільмів «Готель «Гранд Будапешт»» і «Форма води», сім номінацій на премію БАФТА (дві перемоги), сім номінацій на Золотий глобус (одна перемога) та шість номінацій на Греммі (дві перемоги).

Коротка біографія

[ред. | ред. код]

Деспла народився у Парижі, у батька-француза та гречанки-матері, які зустрілися в Університет Каліфорнії (Берклі), США.[1] Після весілля, вони переїхали до Парижу, де народились їх діти. Александр є молодшим братом та має двох сестер Марі-Кристину та Розалінду.

У віці п'ять років він почав грати на піаніно. Він також володіє трубою та флейтою. Деспла навчався у Клода Баліфа (фр. Claude Ballif) і Яніса Ксенакіса у Франції та Джека Хейса в США.

Його музичні інтереси є різноманітними, від французьких симфонічних композиторів Равеля та Дебюссі до джазу та більш екзотичної музики народів світу. Він також визнає вплив південноамериканських та африканських артистів, серед яких Карлінос Браун (Бразилія) та Рей Лема (Конго).[2]

Будучи великим фанатом кінофільмів, Деспла досить рано вирішив стати кінокомпозитором та з самого початку відповідним чином будував кар'єру. Його першим фільмом став «Le souffleur» в 1986 році.[3]

Під час запису музики до першого фільму, він зустрів Домінік Лемон'є, соло-скрипачку, яка стала його улюбленим солістом, художнім директором та дружиною.[2]

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Протягом своєї кар'єри починаючи, з 1980-х, Деспла працював над саундтреками та музичними композиціями до більш ніж 100 фільмів Франції, Голлівуду та кінематографі інших країн. Але його так званий «великий голлівудський прорив» стався в 2003 році з саундтреком до фільму «Дівчина з перлинною сережкою».[2] Пісні на його музику виконувалися у фільмах такими виконавцями як Кейт Бекінсейл, Шарлотта Генсбур, Валері Лемерс'є (фр. Valérie Lemercier), Miosotis та Catherine Ringer.

Він також написав музику для театру, включно з композиціями, які виконуються у Комеді Франсез.

Александр Деспла інколи сам виступає диригентом оркестрів при виконанні його творів, так він був диригентом Лондонського симфонічного оркестру, Королівського філармонічного оркестру, та Мюнхенського симфонічного оркестру. Він також давав майстер-класи в Сорбонні в Парижі та в Королівському коледжі музики в Лондоні.

В червні 2013 року у Франції відбулася прем'єра першого «Концерту для флейти з оркестром» авторства Деспла, з флейтистом Жаном Феранді (фр. Jean Ferrandis) та «Національного оркестру краю Луари» з диригентом Джоном Аксельродом (англ. John Axelrod). Американська прем'єра його твору «Три етюди» для піаніно, початково написаного для піаніста Лан Лана (кит. 郎朗), відбулася в жовтні 2013 року у виконанні піаністки Глорії Чен.

В 2014 році Деспла був головою журі 71-го Венеційського кінофестивалю.[4]

У січня 2016 року Деспла був нагороджений французьким орденом Мистецтв та літератури (командор)[5].

Фільмографія (англомовне кіно)

[ред. | ред. код]

В таблиці наведені фільми, які виходили англійською мовою. Однак країна їх створення не обов'язково англомовна.

Рік Фільм
1998 The Revengers' Comedies
2000 Захист Лужина
2001 Читай по губах
2003 Дівчина з перлинною сережкою
2004 Народження
2005 The Upside of Anger
Заручник
Казанова
Сиріана
2006 Алібі
Firewall
Королева
Розмальована вуаль
2007 Mr. Magorium's Wonder Emporium
Золотий компас
2008 Afterwards
Загадкова історія Бенджаміна Баттона
2009 Джулі та Джулія
Шері
Незрівнянний містер Фокс
Сутінки. Сага: Молодий місяць
2010 Примара
The Special Relationship
Тамара і секс
Гаррі Поттер і Смертельні реліквії: Частина 1
Король говорить!
2011 Древо життя
A Better Life
Гаррі Поттер і Смертельні реліквії: Частина 2
Березневі іди
Різанина
7 днів і ночей з Мерилін — (тема Мерилін)
Страшенно голосно і неймовірно близько
2012 Королівство повного місяця
A Therapy (короткометражка)
Ренуар. Останнє кохання
Іржа та кістка
Арго
Вартові легенд
Тридцять хвилин по півночі
2013 Зулу
Філомена
2014 Мисливці за скарбами
Готель «Гранд Будапешт»
Ґодзілла[6]
Гра в імітацію[7]
Нескорений
2015 Казка казок
Every Thing Will Be Fine
Дівчина з Данії
Суфражистка
2016 Самі в Берліні
Флоренс Фостер Дженкінс
Марсель (телесеріал)
Секрети домашніх тварин[8]
Світло між двох океанів
Американська пастораль
2017 Валеріан та місто тисячі планет
Форма води
Субурбікон
2018 Острів собак
Операція «Фінал»
Брати Сістерс
Kursk
2019 Секрети домашніх тварин 2
Маленькі жінки
2020 Опівнічне небо
2021 Французький вісник
Алея жаху
2022 Костюм
Зниклий король
Піноккіо Ґільєрмо дель Торо
2023 Місто астероїдів
Барбі
Палац
Лі
Наяд
2024 Урок фортепіано
Режим
2025 Франкенштейн

Фільмографія (франкомовне кіно та кіно іншими мовами)

[ред. | ред. код]
  • Дивися, як падають люди (1994) [Regarde les hommes tomber — Франція (оригінальна назва)]
  • Нікому невідомий герой (1996) [Un héros très discret — Франція (оригінальна назва)]
  • Une autre femme [Франція (оригінальна назва]
  • Tous les chagrins se ressemblent (2002) [Франція (оригінальна назва)]
  • Paroles d'étoiles (2002) [Франція (оригінальна назва)]
  • Rire et châtiment [Франція (оригінальна назва)]
  • Les baisers des autres (2003) [Франція (оригінальна назва)]
  • Le pacte du silence (2003) [Франція (оригінальна назва)]
  • Virus au paradis (2003) [Франція (оригінальна назва)]
  • Eager Bodies (2003) [Les corps impatients — Франція (оригінальна назва)]
  • Les beaux jours (2003) [Франція (оригінальна назва)]
  • A Sight for Sore Eyes (2003) [Inquiétudes — Франція (оригінальна назва)]
  • Le pays des enfants perdus (2004) [Франція (оригінальна назва)]
  • L'enquête Corse (2004) [Франція (оригінальна назва)]
  • À boire (2004)[Франція (оригінальна назва)]
  • Tu vas rire, mais je te quitte (2005) [Франція (оригінальна назва)]
  • І моє серце завмерло (2005) [De battre mon coeur s'est arrêté — Франція (оригінальна назва)]
  • Une aventure (2005)
  • Lies & Alibis (2006) [The Alibi — Netherlands (оригінальна назва)]
  • Дублер (2006) [La doublure — Франція (оригінальна назва)]
  • Коли я був співаком (2006) [Quand j'étais chanteur — Франція (оригінальна назва)]
  • Michou d'Auber (2007) [Франція (оригінальна назва)]
  • Ségo et Sarko sont dans un bateau… (2007) [Франція (оригінальна назва)]
  • L'Ennemi Intime (2007) — Франція (оригінальна назва)
  • Порочний зв'язок (2007) [Se, jie — Китай (оригінальна назва)]
  • Ларго Вінч: Початок (2008)
  • Коко до Шанель (2009) [Coco avant Chanel — Франція (оригінальна назва)]
  • Пророк (2009) [Un prophète — Франція (оригінальна назва)]
  • L'armée du crime (2009)- Франція (оригінальна назва)
  • La Fille du Puisatier(2011) — Франція (оригінальна назва)
  • Ларго Вінч 2: Змова в Бірмі (2011)
  • Cloclo (2012)
  • Reality (2012)
  • Венера в хутрі (2013) [La Vénus à la fourrure — Франція (оригінальна назва)]
  • Маріус (2013) [Marius — Франція (оригінальна назва)]
  • Фанні (2013) [La Trilogie Marseillaise: Fanny — Франція (оригінальна назва)]
  • Suite Francaise (2015) — гра Бруно на піаніно
  • Une histoire de fou (2015)
  • Les Habitants (2016)
  • Одіссея (2016) [L'Odyssée — Франція (оригінальна назва)]
  • Лагодити живих (2016) [Réparer les vivants — Франція-Бельгія (оригінальна назва)]
  • Засновано на реальних подіях (2017) [D'après une histoire vraie  — Франція-Бельгія (оригінальна назва)]
  • Ейфель (2021) [Eiffel — Франція (оригінальна назва)]
  • Кінцевий монтаж (2022) [Coupez ! — Франція (оригінальна назва)]

Номінації та нагороди

[ред. | ред. код]

Наводяться лише окремі номінації та нагороди.

.

Оскар

[ред. | ред. код]
Рік Номіновано Нагорода Результат
2007 Королева Найкраща музика до фільму Номінація
2009 Загадкова історія Бенджаміна Баттона Номінація
2010 Незрівнянний містер Фокс (мультфільм) Номінація
2011 Король говорить! Номінація
2013 Арго Номінація
2014 Філомена Номінація
2015 Готель «Гранд Будапешт» Перемога
Гра в імітацію Номінація

Золотий глобус

[ред. | ред. код]
Рік Номіновано Нагорода Результат
2004 Дівчина з перлинною сережкою Найкраща музика до фільму Номінація
2006 Сиріана Номінація
2007 Розмальована вуаль Перемога
2009 Загадкова історія Бенджаміна Баттона Номінація
2011 Король говорить! Номінація
2013 Арго Номінація
2015 Гра в імітацію Номінація
2016 Дівчина з Данії Номінація

БАФТА

[ред. | ред. код]
Рік Номіновано Нагорода Результат
2003 Дівчина з перлинною сережкою Найкраща музика до фільму Номінація
2006 Королева Номінація
2009 Загадкова історія Бенджаміна Баттона Номінація
2010 Незрівнянний містер Фокс (мультфільм) Номінація
2011 Король говорить! Перемога
2013 Арго Номінація
2015 Готель «Гранд Будапешт» Перемога
2018 Форма води Перемога

Греммі

[ред. | ред. код]
Рік Номіновано Нагорода Результат
2009 Загадкова історія Бенджаміна Баттона Найкращий саундтрек для візуальних медіа Номінація
2011 Король говорить! Перемога
2012 Гаррі Поттер і Смертельні реліквії: Частина 2 Номінація
2013 Арго Номінація
Тридцять хвилин по півночі Номінація
2014 Готель «Гранд Будапешт» Перемога

Сезар

[ред. | ред. код]
Рік Номіновано Нагорода Результат
1997 Нікому невідомий герой Найкраща музика до фільму Номінація
2002 Sur mes lèvres Номінація
2006 І моє серце завмерло Перемога
2008 L'ennemi intime Номінація
2010 Пророк Номінація
2011 Примара Перемога
2013 Іржа та кістка Перемога
2014 Венера в хутрі Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Burlingame, Jon (7 січня 2007). Thinking in Colors and Textures, Then Writing in Music. The New York Times. Архів оригіналу за 28 лютого 2015. Процитовано 31 серпня 2011.
  2. ↑ а б в Biography. Архів оригіналу за 4 лютого 2014. Процитовано 28 січня 2014.
  3. ↑ Biography & Filmography. Архів оригіналу за 17 лютого 2011. Процитовано 28 січня 2014.
  4. ↑ Venice Names Alexandre Desplat To Head Fest Competition Jury. 23 червня 2014. Процитовано 23 червня 2014.
  5. ↑ Nomination dans l'ordre des Arts et des Lettres janvier 2016. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 8 квітня 2017.
  6. ↑ Godzilla. Legendary. Архів оригіналу за 7 квітня 2015. Процитовано 15 травня 2014.
  7. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червня 2018. Процитовано 26 лютого 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  8. ↑ Alexandre Desplat to Score ‘The Secret Life of Pets’. filmmusicreporter.com. 3 грудня 2015. Архів оригіналу за 6 грудня 2015. Процитовано 3 грудня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Александр Деспла
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Александр_Деспла&oldid=43465371