Олександр Ходкевич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Ходкевич
Народився1560[2]
Тракай, Велике князівство Литовське
Помер1626[1]
КраїнаРіч Посполита
Діяльністьвійськовослужбовець
Посадапосол Сейму Речі Посполитої[d], Троцький воєвода[1] і староста Скирстимонськийd[3][4]
РідХодкевичі
БатькоЯн Ходкевич
МатиХристина Зборовськаd
Брати, сестриЯн Кароль Ходкевич
У шлюбі зКатерина Корнякт[5]
ДітиАнна Єфросина Сенявська[6]

Герб Ходкевичів.

Олександр Ходкевич (пом. 1626) — син литовського вельможі руського походження Яна Геронімовича Ходкевича й польської шляхтянки Кристини Зборовської. Староста троцький.

Олександр мав старшого брата Яна-Кароля, разом з яким ріс і в 1586 році поступив до Інгольштадтської єзуїтської академії, де старанно студіював філософію та право. У травні 1588 захистив й опублікував дисертацію De communibus naturalium rerum principiis, 21 вересня 1589 дістав атестат. Пізніше продовжив навчання в Падуанському університеті, але через кілька місяців воно було призупинене. Ходкевич подався до Венеції, звідки в першій половині 1590 вернувся на батьківщину.

18 травня 1592 з братом поділив спадок, діставши резиденцію в Миші й Шкловське графство. 1599-го брав участь в сутичках Ходкевичів з Радзивіллами, 1600 — у волоській війні, 1601 — в Інфлянти з братом.

Стосунки з братом зіпсулись через зближення з його найзатятішим ворогом — князем Янушем Радзивіллом, гостро виступав проти братових симпатій до єзуїтів, «вразив» одруженням з міщанкою-шляхтичкою Катериною Корнякт 1609 року. Конфлікту сприяли його амбіції, старший вік, вражаюча кар'єра Яна Кароля, майнові суперечки; суперечку допоміг залагодити Єронім Ходкевич. Після смерті Яна Кароля організовував похорони, опікував вдову. В 1624—1625 відновив діяльність, на оршанських сеймиках захищав від нападок королівського двору гетьмана Х. Радзивілла.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Єдиний син помер рано, донька Анна Єфросина внесла як віно Шклов, Миш чоловіку Прокопу Сенявському.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Herbst S. Chodkiewicz Aleksander h. Gryf z Mieczem (†1626) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. ІІІ/1, zeszyt 11. — 480 s. — S. 355. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. а б в Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 59.
  2. NUKAT — 2002.
  3. Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. WolffPetersburg: 1885. — С. 52. — 377 с.
  4. Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. WolffWarszawa: 1895. — С. 242.
  5. Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia roduPoznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 149, 161. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
  6. Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia roduPoznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 161. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0