Олександр Ходкевич
Олександр Ходкевич | |
---|---|
Народився | 1560[2] Тракай, Велике князівство Литовське |
Помер | 1626[1] |
Країна | Річ Посполита |
Діяльність | військовослужбовець |
Посада | посол Сейму Речі Посполитої[d], Троцький воєвода[1] і староста Скирстимонськийd[3][4] |
Рід | Ходкевичі |
Батько | Ян Ходкевич |
Мати | Христина Зборовськаd |
Брати, сестри | Ян Кароль Ходкевич |
У шлюбі з | Катерина Корнякт[5] |
Діти | Анна Єфросина Сенявська[6] |
Олександр Ходкевич (пом. 1626) — син литовського вельможі руського походження Яна Геронімовича Ходкевича й польської шляхтянки Кристини Зборовської. Староста троцький.
Олександр мав старшого брата Яна-Кароля, разом з яким ріс і в 1586 році поступив до Інгольштадтської єзуїтської академії, де старанно студіював філософію та право. У травні 1588 захистив й опублікував дисертацію De communibus naturalium rerum principiis, 21 вересня 1589 дістав атестат. Пізніше продовжив навчання в Падуанському університеті, але через кілька місяців воно було призупинене. Ходкевич подався до Венеції, звідки в першій половині 1590 вернувся на батьківщину.
18 травня 1592 з братом поділив спадок, діставши резиденцію в Миші й Шкловське графство. 1599-го брав участь в сутичках Ходкевичів з Радзивіллами, 1600 — у волоській війні, 1601 — в Інфлянти з братом.
Стосунки з братом зіпсулись через зближення з його найзатятішим ворогом — князем Янушем Радзивіллом, гостро виступав проти братових симпатій до єзуїтів, «вразив» одруженням з міщанкою-шляхтичкою Катериною Корнякт 1609 року. Конфлікту сприяли його амбіції, старший вік, вражаюча кар'єра Яна Кароля, майнові суперечки; суперечку допоміг залагодити Єронім Ходкевич. Після смерті Яна Кароля організовував похорони, опікував вдову. В 1624—1625 відновив діяльність, на оршанських сеймиках захищав від нападок королівського двору гетьмана Х. Радзивілла.
Єдиний син помер рано, донька Анна Єфросина внесла як віно Шклов, Миш чоловіку Прокопу Сенявському.
- Herbst S. Chodkiewicz Aleksander h. Gryf z Mieczem (†1626) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. ІІІ/1, zeszyt 11. — 480 s. — S. 355. (пол.)
- Chodkiewiczowie (01) (пол.).
- ↑ а б в Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. Wolff — Kraków: 1885. — С. 59.
- ↑ NUKAT — 2002.
- ↑ Pacowie : materyjały historyczno-genealogiczne / за ред. J. Wolff — Petersburg: 1885. — С. 52. — 377 с.
- ↑ Kniaziowie litewsko-ruscy od końca czternastego wieku / за ред. J. Wolff — Warszawa: 1895. — С. 242.
- ↑ Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 149, 161. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
- ↑ Czamańska I. Wiśniowieccy: monografia rodu — Poznań: Wydawnictwo Poznańskie, 2007. — С. 161. — 552 с. — ISBN 978-83-7177-229-0
- Народились 1560
- Уродженці Тракаю
- Померли 1626
- Ходкевичі
- Воєводи підляські
- Воєводи троцькі
- Наревські старости
- Студенти Падуанського університету
- Персоналії:Шклов
- Депутати-сенатори Трибуналу Скарбового Великого князівства Литовського
- Світські сенатори Речі Посполитої
- Сенатори-резиденти Сигізмунда III Вази
- Литовські графи Священної Римської імперії