Олексин Ярослав Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ярослав Васильович Олексин (нар. 12 квітня 1957 м. Івано-Франківськ, УРСР) — український історик та педагог, кандидат історичних наук. Відмінник освіти України. Заслужений працівник освіти України. Провідний дослідник церковного та релігійного життя в Західній Україні в другій половині XX-го та XXI століттях.

Ярослав Васильович Олексин
Народився12 квітня 1957(1957-04-12) (67 років)
Івано-Франківськ
КраїнаСРСР СРСР Україна Україна
Alma materФакультет історії ПНУ
Галузьісторія, історія церкви
ЗакладІвано-Франківська спеціалізована школа № 5
Науковий ступінькандидат історичних наук
Відомий завдяки:Педагогічна робота в місті Івано-Франківськ, дослідження історії Церкви
НагородиВідмінник освіти України
Заслужений працівник освіти України
Заслужений працівник освіти України
Нагрудний знак МОН України «Василь Сухомлинський»

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 12 квітня 1957 року. В 1984 році після закінчення історичного факультету розпочав педагогічну роботу. В 1993 році очолив Ліцей № 5 Івано-Франківська як директор школи.[1] Під час своєї роботи перетворив школу на провідний заклад освіти Івано-Франківської області. Розпочав впровадження європейських стандартів освіти зокрема шляхом поглиблення співпраці з освітніми інституціями Австрії, Німеччини, США та Польщі. У 2003 році нагороджений почесною відзнакою Відмінник освіти України. З 2006 року впровадив в школі курси програми підготовки до екзаменів з німецької мови, внаслідок чого школа№ 5 Івано-Франківська стала лідером України за кількістю дипломів з німецької мови.[1] З 2009 року Заслужений працівник освіти України.

У 2012 році захистив кандидатську дисертацію на тему: Державно-церковні відносини в західному регіоні України 90-х років XX — початку XXI ст.[2]

Приватне життя

[ред. | ред. код]

Кандидат в депутати Івано-Франківської міської ради від Блоку Петра Порошенка 2015 р. Проходив стажування під егідою лівого політичного фонду Сороса

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вибрані праці

[ред. | ред. код]
  • Пріоритетні напрями державної політики у сфері етноконфесійних відносин. Етнос. Культура. Духовність. Чернівці, 2006 р. Матеріали Міжнародно-науково-практичної конференції.
  • Національне відродження і релігія: історична роль церкви в українському суспільстві. Питання історії України, Чернівці, 2007 р. Збірник наукових статей, том 10.
  • Релігійні організації в незалежній Україні та пріоритети громадянського суспільства. Івано-Франківськ, 2007. Вісник Прикарпатського університету. Випуск ХІІ-ХІІІ Історія
  • Історична роль церкви в формуванні етнокультурної ідентичності українського суспільства" Українська державність: історія і сучасність. Збірник матеріалів ІV всеукраїнської науково-практичної конференції студентів і молодих науковців 30 листопада 2007 р. Частина 1. Маріуполь, 2007 р.
  • Державно-церковні відносини в незалежній Україні: історіографія проблеми. Вісник Прикарпатського університету. Випуск ХVI історія Івано-Франківськ, 2009 р. — Державно-церковні відносини в західному регіоні України 90-х років ХХ — початку ХХІ ст. Івано-Франківськ, 2011 р.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б ЛІЦЕЙ №5 ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ - Адміністрація ліцею. sites.google.com (укр.). Процитовано 11 грудня 2023.
  2. irbis-nbuv.gov.ua http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis64r_81/cgiirbis_64.exe. Процитовано 11 грудня 2023. {{cite web}}: Пропущений або порожній |title= (довідка)
  3. Ярослав Олексин - Тека авторів. Чтиво. Процитовано 11 грудня 2023.