Очікує на перевірку

Олексієво-Дружківка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
селище Олексієво-Дружківка
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район Краматорський район
Тер. громада Дружківська міська громада
Код КАТОТТГ UA14120030040015027
Основні дані
Засновано 1711
Статус із 2024 року
Площа 5.51 км²
Населення ▼ 6 924 (01.01.2022)[1]
Густота 1360 осіб/км²;
Поштовий індекс 84293—84294
Телефонний код +380 6267
Географічні координати 48°34′50″ пн. ш. 37°36′53″ сх. д. / 48.58056° пн. ш. 37.61472° сх. д. / 48.58056; 37.61472
Висота над рівнем моря 84 м
Водойма р. Кривий Торець


Відстань
Найближча залізнична станція: Кіндратівка
До райцентру:
 - автошляхами: 22,2 км
До обл. центру:
 - фізична: 67 км
 - автошляхами: 74,1 км
Селищна влада
Адреса 84293, Донецька обл., Краматорський район, Дружківська міськрада, смт Олексієво-Дружківка, вул. Серго, 16.
Голова селищної ради Нагорська Юлія Миколаївна
Карта
Олексієво-Дружківка. Карта розташування: Україна
Олексієво-Дружківка
Олексієво-Дружківка
Олексієво-Дружківка. Карта розташування: Донецька область
Олексієво-Дружківка
Олексієво-Дружківка
Мапа

Олексієво-Дружківка у Вікісховищі

Олексі́єво-Дружкі́вка — селище Дружківської міської громади Краматорського району Донецької області, України. Розташоване на річці Кривий Торець (притока Сіверського Дінця). Найближча залізнична станція — Кіндратівка. Населення — 7 959 мешканців. Відстань до райцентру становить близько 22 км і проходить автошляхом місцевого значення.

Символіка

[ред. | ред. код]
Попередній варіант герба з араукарією

Поточний герб є переспівом більш ранньої версії символіки. Срібні бруски символізують найбільше підприємство селища - Дружківський вогнетривкий завод, заснований ще у 1900 році, що працює і донині. В гербі вони склалися у формі шеврону на тлі червоного кутоподібного підніжжя, що символізує собою процес відпалу. Другим великим підприємством є КФ "Дружківська", яке багато хто знає по дружківській халві. Саме тому в горішній частині розташувалася половинка квітки соняха і золота крапля олії, що падає додолу. Списи - на місці сучасної Олексієво-Дружківки стояв козацький пост і саме біля нього виникло перше козацьке поселення. Хвиляста лазурова балка на золотих стягах срібних списів позначає річку Кривий Торець, на якій стоїть селище.

На попередньому гербі також містилася палеозойська араукарія - хвойне дерево, що символізує пам'ятку природи “Дружківські скам'янілі дерева”.

Історія

[ред. | ред. код]

За даними 1859 року тут існували 2 поселення:

  • Дружківка (Короб'їне), панське село, над річкою Кривий Торець, 71 господа, 521 особа, православна церква, завод;
  • Олексіївка (Осинове), панське село, над річкою Кривий Торець, 62 господи, 535 осіб, 2 заводи.[2]

Виникло в результаті об'єднання в 1939 році сіл Олексіївки та Дружківки.

Сесією Олексієво-Дружківської селищної ради затверджено рік заснування селища — 1711.

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 6079 76.38%
російська 1844 23.17%
білоруська 13 0.16%
румунська 3 0.04%
вірменська 2 0.03%
польська 1 0.01%
інші/не вказали 17 0.21%
Усього 7959 100%

За даними перепису 2001 року населення селища становило 7959 осіб, із них 76,38 % зазначили рідною мову українську, 23,17 % — російську, 0,16 % — білоруську, 0,04 % — молдовську, 0,03 % — вірменську, 0,01 % — польську[4]

Промисловість

[ред. | ред. код]

У селищі розташований «Кіндратівський вогнетривкий завод», що спеціалізується на виробництві вогнетривких виробів для металургійної промисловості. Також працює «Кондитерська Фабрика «ДРУЖКІВСЬКА» (колишня «Дружківська харчосмакова фабрика»), продукція якої відома в багатьох містах області.

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

На північ від селища (48°35′43″ пн. ш. 37°36′44″ сх. д. / 48.59528° пн. ш. 37.61222° сх. д. / 48.59528; 37.61222) розташована геологічна пам'ятка «Дружківські скам'янілі дерева» — скам'янілі стовбури араукарій віком близько 250 мільйонів років на території колишнього кар'єру.

Персоналії

[ред. | ред. код]

Пам’ятники та меморіали

[ред. | ред. код]

На південний схід від села, обабіч траси на Костянтинівку, на схилах знаходяться два пам’ятника з вапняку, виконані на тему слов’янському, давньоруському та козацькому періоду історії України. Пам’ятники знаходяться на височині і добре видні з дороги.

  • «Західний пам’ятник»
    «Західний пам’ятник»
  • «Західний пам’ятник»
    «Західний пам’ятник»
  • «Східний пам’ятник»
    «Східний пам’ятник»
  • «Східний пам’ятник»
    «Східний пам’ятник»
  • Вид з траси
    Вид з траси

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
  2. ↑ Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
  3. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 23 березня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Олексієво-Дружківка&oldid=43826152