П'ятихатки
| П'ятихатки | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна
| ||||||||
| Регіон | Дніпропетровська область | ||||||||
| Район | Кам'янський район | ||||||||
| Засноване | 1886 | ||||||||
| Перша згадка | 1886 р.[1] | ||||||||
| Статус міста | від 1938 року | ||||||||
| Населення | ▼ 18 140 (01.01.2022)[2] | ||||||||
| - повне | ▼ 18 140 (01.01.2022)[2] | ||||||||
| Агломерація | Криворізька | ||||||||
| Площа | 18,38 км² | ||||||||
| Густота населення | 1113 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 52100-52109 | ||||||||
| Телефонний код | +380-5651 | ||||||||
| Координати | 48°24′49″ пн. ш. 33°42′10″ сх. д. / 48.41361° пн. ш. 33.70278° сх. д. | ||||||||
| Назва мешканців | п'ятиха́тківець, п'ятиха́тківка, п'ятиха́тківці | ||||||||
| День міста | 18 жовтня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | П'ятихатки | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - фізична | 98 км | ||||||||
| - залізницею | 417 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - фізична | 318 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Рада | П'ятихатська міська рада | ||||||||
| Адреса | 52100, м. П'ятихатки, вул. Садова, 104 | ||||||||
| Вебсторінка | https://pyatihmr.dp.gov.ua/ua | ||||||||
| |||||||||
П'ятиха́тки — місто в Україні, розташоване у Кам'янському районі Дніпропетровської області, центр П'ятихатської ОТГ. Залізничний вузол.
П'ятихатки засновані 1886. На північних околицях цього міста навесні 1648 року розпочалася Жовтоводська битва.[3]
Місто П'ятихатки розташоване між річками Жовта і Лозуватка (9-10 км). Великий залізничний вузол Придніпровської залізниці, станція П'ятихатки та П'ятихатки-Стикова. Залізниця ділить місто на дві частини-північна і південна сторона. Через місто проходять автомобільні дороги М30 (E50), Р74 і Т 0419. По південній частині міста протікає пересихаючий струмок.
У 1886 році на території Саксаганської волості Верхньодніпровського повіту розпочалося будівництво вузлової станції, поблизу якої було побудовано перші п'ять хат, звідки й виникла назва населеного пункту та залізничної станції. З 1923 року селище — центр новоствореного П'ятихатського району Криворізької округи. У 1938 році селище П'ятихатки стало містом районного підпорядкування.[4]
У 1938 році надано статус міста.
Під час Другої Світової війни 22 липня 1941 року місто було окуповане німецькими військами, які господарювали у ньому до 19 жовтня 1943 року, та звільнене від фашистських загарбників радянськими військами.
15 січня 2017 року преосвященніший владика Симеон освятив Свято-Покровський храм УПЦ КП в П'ятихатках та звершив першу Божественну літургію.[5]
25 жовтня 2020 року шляхом об'єднання П'ятихатської міської ради, Богдано-Надеждівської, Виноградівської, Жовтянської, Зорянської, Івашинівської, Пальмирівської сільських рад П'ятихатського району утворена П'ятихатська міська територіальна громада.
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[6]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 90,28% |
| росіяни | 7,23% |
| вірмени | 0,80% |
| білоруси | 0,42% |
| роми | 0,27% |
| азербайджанці | 0,19% |
| молдовани | 0,14% |
| інші/не вказали | 0,67% |
Українськомовні становлять абсолютну більшість населення міста.
Рідна мова населення за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Чисельність, осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| Українська | 18 523 | 90,54% |
| Російська | 1 636 | 8,00% |
| Вірменська | 139 | 0,68% |
| Ромська | 42 | 0,21% |
| Білоруська | 31 | 0,15% |
| Угорська | 11 | 0,05% |
| Румунська | 10 | 0,05% |
| Інші/Не вказали | 67 | 0,32% |
| Разом | 20 459 | 100% |
Підрозділи ДП «Придніпровська залізниця»: оборотне локомотивне депо (ТД-9 від ТЧ-8 м. Дніпро), вагонне депо (ВЧД-12), ШЧ-7, ПЧ-11, КМС-237, ЕЧК, ДС ст. П'ятихатки, відновний (ВП-9) і пожежний поїзди, вугільний склад (на балансі ТД-9)
Також працюють завод металоконструкцій, елеватор, комбікормовий завод.
- ЗОШ № 1
- ЗОШ № 2
- ЗОШ № 3
- 5 дитячих садочків,
- Центр учнівської молоді,
- спортивна школа
- школа мистецтв.
Лікувально-профілактичні заклади: Центр первинної медико-санітарної допомоги, Комунальне підприємство «П'ятихатська центральна районна лікарня» П'ятихатської районної ради, П'ятихатська районна лікарня (в минулому вузлова лікарня ст. П'ятихатки).
- Районний Будинок культури.
Історико-краєзнавчий музей.
- Центральна бібліотека П'ятихатської ЦБС(до 2021 року).З 2021 року - П'ятихатська центральна міська бібліотека
- Районна дитяча бібліотека П'ятихатської ЦБС(до 2021 року). З 2021 року - Дитяча бібліотека - філія П'ятихатської ЦМБ
- ТРК «Досвітні вогні».
- Бурець Олег Васильович (1990—2017) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Гузієнко Федір Михайлович (1986—2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Денисенко Петро Іванович — заслужений майстер спорту СРСР(1950), учасник Олімпійських Ігор (1952 р.)
- Вадим Євтушенко — український футболіст, тренер.
- Олександр Колотвін (1984—2014) — солдат батальйону «Айдар», загинув у боях на сході України
- Анатолій Лигун — математик, педагог, адміністратор чату «П'ятихатки - це не місто й не село 🏘».
- Комісар Володимир Юрійович (1978—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Родіон Нахапетов (*1944) — радянський російський актор, кінорежисер.
- Анатолій Нетребенко — український звукооператор, модератор чату «П'ятихатки - це не місто й не село 🏘».
- Романова Ніна Олександрівна (* 1940) — радянська волейболістка, майстер спорту СРСР, почесний майстер спорту СРСР, кандидат медичних наук.
- Ткачук Сергій Андрійович (1986—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Цвітков В'ячеслав Олександрович (* 1985) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Цибенко Віктор Миколайович (1967—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Микола Швець — політик, засновник чату «П'ятихатки - це не місто й не село 🏘».
-
В'їзд до міста -
Залізничний вокзал -
Районний історико-краєзнавчий музей
- ↑ Кругляк Ю. М. Ім'я вашого міста : Походження назв міст і селищ міського типу Української РСР. — К. : Наукова думка, 1978. — 152 с.
- ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
- ↑ * На землі, на рідній… (Біля витоків. Кн.4) // І. Стороженко. «Жовтоводська битва 1648 року у світлі нових досліджень». с. 25—33
- ↑ Офіційний сервер Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Архів оригіналу за 4 лютого 2009. Процитовано 25 квітня 2019.
- ↑ Єпископ Симеон освятив Свято-Покровський храм у м. П'ятихатках. Архів оригіналу за 31 січня 2017. Процитовано 18 січня 2017.
- ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
- Богодист І. П., Шевченко І. І. П'ятиха́тки // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.676-685
- Облікова картка на сайті Верховної Ради України [Архівовано 15.06.2012, у Archive.is]
- Міська інтернет-газета м. П'ятихатки та п'ятихатського району
- П'ятихатки — Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 959 с.)
Апостолове · Верхівцеве · Верхньодніпровськ · Вільногірськ · Дніпро · Жовті Води · Зеленодольськ · Кам'янське · Кривий Ріг · Марганець · Нікополь · Павлоград · Перещепине · Підгородне · Покров · П'ятихатки · Самар · Синельникове · Тернівка · Шахтарське |  | |
