Очікує на перевірку

Палата представників Японії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Палата представників Японії
яп. 衆議院
 
 
Загальна інформація:
Юрисдикція: Японія Японія
Тип: нижня палата
Частина від: Парламент Японії
Дата заснування: 29 листопада 1890
Структура:
Адреса:
Адреса: Будівля парламенту Японії
Офіційний вебсайт:
www.shugiin.go.jp

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палата представників Японії
Зал Палати Представників.

Палата Представників Японії (яп. 衆議院, しゅうぎいん, сюґі-ін) — нижня Палата Парламенту Японії.

Короткі відомості

[ред. | ред. код]

Палата Представників була заснована 1947 року, у зв'язку із набуттям чинності нової Конституції Японії та скликанням нового повоєнного двопалатного Парламенту. Палата стала формальним продовжувачем Палати Представників Імперського Парламенту Японії, заснованої 1890 року.

Статус і повноваження Палата Представників Японії визначені діючою Конституцією та Законом про Парламент 1947 року[1].

Палата Представників Японії формується з 480 депутатів, термін повноважень яких становить 4 роки (Конституція. Стаття 45)[2]. 180 депутатів обираються за пропорційною системою з 11 багатомандатних виборчих округів, а решта 300 — з одномандатних. Виборче право мають японські громадяни, які досягли 20 років, а право бути обраним до Палати мають японські громадяни старші 25 років.

Палата Представників має більші права ніж верхня Палата Радників японського Парламенту: вона має право накладати вето на законопроєкти Палати Радників більшістю не менш як дві треті присутніх депутатів і приймати закони, навіть якщо їхні законопроєкти були відкинуті Палатою Радників (Конституція. Стаття 59. Абзац 2). Палаті Представників також належить першість розгляду проєкту бюджету та питання ратифікації міжнародних договорів (Конституція. Стаття 60, Стаття 61, Стаття 67. Абзац 2). Вона також має право висловлювати довіру чи недовіру Кабінету Міністрів Японії

Усі рішення в Палаті Представників є дійсними, якщо вони прийняті не менш як третиною присутніх в залі засідань депутатів Палати (Конституція. Стаття 56).

Палату очолює Голова Палати Представників та його заступник. На їх посади як правило призначаються депутат від партії чи коаліції партій більшості і депутат від меншості, відповідно. В Палаті діє кілька комітетів, завданням яких є нагляд і оцінка дій виконавчої влади.

Місце засідань Палати Представників знаходиться у Залі засідань Парламенту Японії

Палата Представників після виборів у листопаді 2021 року

[ред. | ред. код]

У листопаді 2021 року, відбулися парламентські вибори на яких обирався новий склад нижньої палати (палати представників) японського парламенту. Після підрахунку голосів, були оголошені офіційні результати виборів:[3]

Ліберально-демократична партія (ЛДП) отримала 261 мандат (що на 15 мандати менше ніж у попередньому скликанні парламенту).[3]

Партія "Комейто" отримала 25 мандатів(що на 3 мандати більше ніж у попередньому скликанні парламенту.[3]

Партія "Комуністи" отримали 10 мандатів, (що на 3 мандати менше ніж у попередньому скликанні парламенту).[3]

Партія "Інновація" отримала 41 мандат, (що на 30 мандатів більше ніж у попередньому скликанні парламенту).[3]

Партія "Конституційно - демократична" (CDP) отримала 96 мандатів (що на 13 мандатів менше ніж у попередньому скликанні парламенту).[3]

Інші партії загалом отримали 25 мандатів(що на 3 мандати менше ніж у попередньому скликанні парламенту)[3]

Варто зазначити, що апатія виборців позначилася на явці на виборах, яка становила трохи менш як 56%, що стало третім мінімумом з моменту закінчення другої світової війни.[3]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Детальні повноваження Палати Представників Японії і процедура прийняття рішень розписані у Конституції Японії.
  2. Термін повноважень може бути достроково припиненний у випадку розпуску Палати.
  3. а б в г д е ж и Ruling party of Fumio Kishida wins comfortable victory in Japanese election. the Guardian (англ.). 1 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.

Джерела та література

[ред. | ред. код]
  • 矢島孝一著『国会』東京: 行研出版局、1987年 (яп.)
  • 藤本一美編『国会機能論 : 国会の仕組みと運営』東京: 法学書院、1990年 (яп.)
  • 大山礼子著『国会学入門』東京: 三省堂、1997年 (яп.)
  • 浅野一郎編『著国会事典 : 用語による国会法解説』 第3版補訂版、東京: 有斐閣、1998年 (яп.)
  • The National Diet of Japan: the Constitution of Japan, the Diet Law, the Rules of the House of Councillors, the Rules of the House of Representatives. Tokyo: House of Councillors, 1983. (англ.)

Посилання

[ред. | ред. код]