Пастафаріанство

Летюче Локшинне Чудовисько

Пастафаріанство (англ. Pastafarianism) або Церква Летючого Локшинного Чудовиська (англ. Church of the Flying Spaghetti Monster) — суспільний рух, що пропагує безтурботний погляд на релігію і виступає проти викладання креаціонізму в державних школах. Пастафаріанство, яке є пародійною релігією, започатковане фізиком Боббі Гендерсоном 2005 року на знак протесту проти рішення департаменту освіти штату Канзас. Цим рішенням у шкільний курс вводилася концепція розумного задуму як альтернатива еволюційному вченню. У відкритому листі на своєму вебсайті Гендерсон проповідує віру в надприродного творця, схожого на макарони й тюфтелі — Летючого Локшинного Чудовиська (ЛЛЧ), і закликає до вивчення пастафаріанства в школах поряд з іншими релігіями, тим самим використовуючи аргумент reductio ad absurdum (доведення до абсурду).

Назву засновано на грі слів, вона асоціюється з растафаріанством та італійським словом «паста» (італ. pasta), що означає макаронні вироби, а послідовники називають себе пастафаріанами.

В листі Гендерсона, зокрема, йдеться про те, що кожного разу, як науковець здійснює радіовуглецевий аналіз, його божество змінює результат вимірювання своєю макаронною правицею. Гендерсон стверджує, що його переконання є не менш логічними, ніж теорія «розумного задуму», і закликає вивчати його теорію нарівні з теорією еволюції та теорією розумного задуму. Після публікації Гендерсоном цього листа на його сайті Летюче Макаронне Чудовисько стало символом протистояння навчанню теорії розумного задуму в звичайних школах.

Пастафаріанські принципи (що часто пародіюють креаціонізм) представлені на створеному Гендерсоном сайті Пастафаріанської Церкви і в написаному ним 2006 року Євангелії Летючого Локшинного Чудовиська. Центральним є те, що невидиме і невідчутне Летюче Локшинне Чудовисько створило Всесвіт. Пірати шануються як перші пастафаріани. Гендерсон стверджує, що зниження кількості піратів на Землі стало причиною глобального потепління.^{[джерело?]}

Через свою популярність пастафаріанство часто використовують як сучасний варіант чайника Рассела — аргументу про те, що тягар доведення лежить на тих, хто теорію висунув, а не на тих, хто її спростовує.^{[джерело?]}

Пастафаріанство схвалюється науковим співтовариством і критикується креаціоністами. Пастафаріани були залучені в суперечки з креаціоністами, наприклад, в окрузі Полк у Флориді, де вони зіграли важливу роль в переконувані шкільної ради від ухвалення нових правил викладання еволюції.^{[джерело?]}

Свята

Пастафаріанські вірування поширюються в ненав'язливих релігійних обрядах. Пастафаріани відзначають кожну п'ятницю як святий день. Молитви закінчуються заключним словом «Рамінь», складеним з «Амінь» («Amen») і «Рамен» (японська локшина швидкого приготування).

Святкування «Пастхи» (пародія на християнську Пасху) вимагає вживання великої кількості макаронних виробів, а під час «Рамендану» (пародія на Рамадан) вживають лише локшину Рамена; Міжнародний день «Говори як пірат», сприймається пастафаріанами як свято. Приблизно під час Різдва, Хануки і Кванзи пастафаріани святкують нечітко визначене свято під назвою «Свято». У Свята немає конкретної дати святкування. За словами Хендерсона, оскільки пастафаріани «відкидають догматику та формалізм», для Свята не існує конкретних вимог. Пастафаріани відзначають свято будь-яким способом, який їм заманеться. Пастафаріани виступають за використання фрази «Щасливих Свят», а не традиційних привітань (наприклад, «Щасливого Різдва»).

Джерела

• Barker E.. Praface // Handbook of Hyper-real Religions / Ed. Adam Possamai. — Leiden : Brill, 2012. — 456 с. — ISBN 978-90-04-21881-9. (англ.)
• Smith C., Kenan R. W., Snell P. Souls in Transition : The Religious and Spiritual Lives of Emerging Adults: The Religious and Spiritual Lives of Emerging Adults. — Oxford University Press, 2009. — 368 с. (англ.)
• Chryssides G. D. Historical Dictionary of New Religious Movements. — Second Edition. — Lanham, London : Scarecrow Press, 2012. — 415 с. — ISBN 0-8108-4095-2. (англ.)