Повалій Таїсія Миколаївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Таїсія Повалій
Зображення
Зображення
Основна інформація
Повне ім'яТаїсія Миколаївна Гірявец[1]
Дата народження10 грудня 1964(1964-12-10) (59 років)
Місце народженняШамраївка, Сквирський район, Київська область, Українська РСР, СРСР[2]
Роки активності1995 — дотепер
ГромадянствоУкраїна Україна → Росія Росія
Національністьукраїнка
Професіїспівачка, акторка, поетеса, письменниця, політична діячка
ОсвітаКиївська муніципальна академія музики імені Рейнгольда Глієра
Співацький голосмецо-сопрано
Інструментивокал[d]
Моваукраїнська
російська
Жанрпоп-музика
ЧленствоВерховна Рада України VII скликання
ПартіяПартія регіонів
Нагороди
У шлюбі зневідомо[3] і Ігор Ліхута[4]
povaliy.com.ua
Q: Цитати у Вікіцитатах
CMNS: Файли у Вікісховищі
Народний депутат України Україна
7-го скликання
Партія регіонів 12 грудня 2012 — 26 жовтня 2014

Таї́сія Микола́ївна Гирявець, у першому шлюбі Повалі́й (нар. 10 грудня 1964[5], Шамраївка Сквирського району Київської області, УРСР) — співачка з України, колишня народна артистка України (позбавлена звання 2015 року)[6], проросійська політична діячка та путіністка, пропагандистка, українофобка, колаборантка. Народний депутат України VII скл від згодом забороненої проросійської Партії регіонів, кавалер Міжнародного ордена Святого Станіслава[7]. Після Революції Гідності виїхала з України, мешкає в Москві[8]. Внесена до бази «Миротворець»[9]. У серпні 2023 року отримала російське громадянство[10]. Підтримує російське вторгнення в Україну.

Біографія

Народилася 10 грудня 1964 р. в селі Шамраївка Сквирського району Київської області[11] в сім'ї Миколи та Ніни Данилівни Гирявець (до шлюбу Конопляна). У 15 років поїхала вчитися до Києва, закінчила Київське вище музичне училище імені Глієра[11]. У 18 років одружилася з музикантом Володимиром Івановичем Повалієм, через рік народила сина Дениса. У 1993 р. пара розлучилася.

2010 року придбала будинок в Іспанії[12].

2022 року, після повномасштабного вторгнення РФ до України, заявила про підтримку Росії і вивезла з Києва матір до себе в Москву[8].

Одружена з Ігором Ліхутою[12].

Музична кар'єра

Професійну музичну кар'єру розпочала в 19 років. 1984 року закінчила диригентсько-хорове відділення і факультативно академічного вокалу музичного училища імені Глієра. До 1990 року працювала у Київському державному мюзик-холі у вокальній групі та солісткою.

1990 року здобула перемогу в конкурсі «Нові імена» Держтелерадіо СРСР, а 1993 року — на фестивалі Слов'янський базар[13]. 1994 року визнана кращим музикантом року на фестивалі «Нові зірки старого року». Таїсія Повалій двічі отримала премію «Зірка естради року» (1996, 1998).

1998 року перемогла у загальнонаціональній програмі «Людина року», нагороджена орденом Святого Миколая Чудотворця. 2000 року нагороджена орденами «Слава на вірність Вітчизні» другого ступеня, Святої Ганни четвертого ступеня. Нагороджена орденом Святого Станіслава.

В 1996 році Таїсії Повалій надано звання Заслуженої артистки України, а у 1997 — Народної артистки України.

4 грудня 2010 року Таїсія Повалій стає лауреатом премії «Золотий Грамофон» з піснею «Отпусти», записану дуетом зі Стасом Михайловим[14].

2022 року підтримала вторгнення Росії в Україну.

9 травня 2022 року заспівала українську пісню на концерті в РФ, присвяченому 9 травня[15]. У жовтні 2022 року проти Повалій було запроваджено санкції РНБО через підтримку вторгнення Росії в Україну[16][17].

Навесні 2023 року, на концерті присвяченому Дню перемоги над німецькими загарбниками в Москві, виконавиця заспівала дуетом з хлопчиком із тимчасово окупованої росіянами Луганщини (а саме, із Кадіївки) пісню «Ты далеко».[18]

У вересні 2023 року виступила в тимчасово окупованому Луганську на концерті до «80-річчя звільнення Луганська від фашистських загарбників», при цьому, радянська армія зайняла Луганськ протягом січня-лютого 1943 року[19].

Наприкінці липня 2024 року співачка виступила разом із донькою одного з організаторів так званого "референдуму" 11 травня у Донецьку Єлизаветою Капустіною в рамках пропагандистського концерту "Голоса Победы", який відбувався за підтримки Міністерства оборони Росії (а саме, заступниці міністра оборони РФ Анни Цивільової)[20].

Політична діяльність

Повалій була кандидаткою Партії регіонів у жовтні 2012 року під час парламентських виборів в Україні, зайняла друге місце в партійному списку[21][22][23][24][25].

17 вересня 2014 року разом з групою депутатів «За мир та стабільність» відвідала Держдуму Росії[26]. Головне слідче управління МВС України відкрило кримінальне провадження за статтею про посягання на територіальну цілісність України[27].

Підтримує політику Володимира Путіна і російське вторгнення в Україну[16].

26 березня 2024 року Повалій у програмі російського пропагандиста Бориса Корчевнікова повідомила, що чекала на початок «СВО».[28][29][30]

Але для мене це було як порятунок. Ось ця ситуація з «СВО». Я зрозуміла — мене рятують і є шанс на життя. У мене виросли крила, — заявила Повалій.

Критика

Див. також: Бойкот російського кіно та Інтер (телеканал)#Критика

Поява Таїсії Повалій[31] в ефірі телеканалу «Інтер» у новорічних програмах 31 грудня 2014 року викликала масове обурення у соцмережах та блогосфері; згодом заяви з цього приводу зробила велика кількість українських чиновників найвищого рівня, політиків і громадських діячів[32][33][34].

Санкції

19 жовтня 2022 року додана до санкційного списку України (№ 2080)[35]. Накладені економічні обмеження, позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення.

У жовтні 2024 року Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення про конфіскацію активів Повалій на користь держави[36], задовольнивши позов Міністерства юстиції[37].

Кримінальне провадження

На початку 2024 року Служба безпеки України зібрала доказову базу на Повалій, яка виправдовувала агресивну війну РФ проти України. Слідчі СБУ заочно повідомили їй про підозру за трьома статтями КК України:

  • ч. 6 ст. 111-1 (колабораційна діяльність);
  • ст. 436 (публічні заклики до агресивної війни);
  • ч. 1 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною збройної агресії рф проти України).

Оскільки зловмисниця перебуває на території Росії, тривали заходи для притягнення її до відповідальності за вчинені злочини[38].

Відзнаки

Зірка Таїсії Повалій на Алеї зірок у Києві

Україна

  • Заслужений артист України (7 березня 1996) — з нагоди Міжнародного жіночого дня 8 Березня, за вагомі здобутки у праці, високу професійну майстерність[39] (*позбавлена: Указ Президента України № 726/2022)[6][40].
  • Народний артист України (27 жовтня 1997) — за значний особистий внесок у розвиток національної культури, високий професіоналізм[41] (*позбавлена: Указ Президента України № 726/2022)[6][40]
  • 2011 року була номінована на премію YUNA у категорії «Найкраща виконавиця» за досягнення у музиці за 20 років.

Російська Федерація

  • Орден Дружби (16 грудня 2011) — за великий внесок у збереження та популяризацію російської мови і російської культури, розширення культурних зв'язків між Російською Федерацією і Україною[42].

Дискографія

Фільмографія

Мультимедія

Таїсія Повалій стала прототипом одного з персонажів українського мультсеріалу Казкова Русь — Тасі, музи Віктора II.

Примітки

  1. ↑ Discogs — 2000.
  2. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  3. ↑ https://gazeta.ua/ru/articles/people-newspaper/_syn-taisii-povalij-hochet-brata/237075
  4. ↑ http://www.lim.by/limbyfiles/lim/lim30-2010.pdf
  5. ↑ kino-teatr.ru. Архів оригіналу за 31 липня 2011. Процитовано 24 лютого 2011.
  6. ↑ а б в Три тисячі колаборантів, російських олігархів та компаній: чиї імена потрапили під санкції РНБО / Економічна правда // epravda.com.ua. — . — Дата звернення: 28.07.2023.
  7. ↑ Міжнародний орден Святого Станіслава. Персональна сторінка Повалій Т. М. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 31 січня 2021.
  8. ↑ а б "Мама, ми вдома": Повалій в сльозах розповіла росЗМІ, як силоміць "рятувала" матір з Києва. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 28 лютого 2023.
  9. ↑ Повалий Таисия Николаевна / Повалій Таісія Миколаївна / Povalij Taisiya Nikolaevna. Архів оригіналу за 31 серпня 2023. Процитовано 31 серпня 2023.
  10. ↑ Зрадниця Повалій отримала російське громадянство, але є нюанс. УНІАН (укр.). 23 жовтня 2023. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 23 жовтня 2023.
  11. ↑ а б Таїсія ПОВАЛІЙ: «Митець — доволі потужна зброя». Голос України. 26 лютого 2013. Архів оригіналу за 31 липня 2013. Процитовано 3 серпня 2013. Досьє «Голосу України»
  12. ↑ а б Повалій влаштувала чергове "шоу" з подачі декларації про доходи. Український Тиждень. 19 березня 2013. Архів оригіналу за 24 березня 2013. Процитовано 3 серпня 2013.
  13. ↑ Куварына, Таццяна; Спрынчан, Андрэй (30 липня 2010). Зачараваная песняй (PDF). Літаратура і мастацтва (біл.) (30 (4974)): 4. ISSN 0024-4686. Архів (PDF) оригіналу за 14 березня 2020. Процитовано 14 березня 2020.
  14. ↑ Лауреаты премии «Золотой граммофон» 2010 року. Архів оригіналу за 7 березня 2013. Процитовано 23 серпня 2011.
  15. ↑ Таїсія Повалій заспівала українську пісню на російському концерті до 9-го травня (укр.), процитовано 8 серпня 2022
  16. ↑ а б Україна ввела санкції проти Лорак, Тодоренко і Повалій. Хто ще у списку. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 21 жовтня 2022.
  17. ↑ Таїсія Повалій. Stars About War (укр.). 20 березня 2024. Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 20 березня 2024.
  18. ↑ https://youtu.be/KlV1GhFHXPc?feature=shared [Архівовано 2024-08-08 у Wayback Machine.] | Таисия Повалий и Игорь Гудрунц — Ты далеко
  19. ↑ Таїсія Повалій "відсвяткувала" з окупантами "звільнення Луганську від фашистів", але вони переплутали дати. РБК-Украина (укр.). Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 8 вересня 2023.
  20. ↑ https://youtu.be/xiDpEdm6zyM?si=vQBxHcmi3xEjHYQw [Архівовано 2024-08-08 у Wayback Machine.] | Зрадниця Таїсія Повалій виступила разом з донькою одного з організаторів "референдуму" у Донецьку
  21. ↑ Партія регіонів взяла Повалій до списку, аби підкупити виборців, — Тігіпко, ipress.ua. Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 30 червня 2013.
  22. ↑ До Топ-5 виборчого списку ПР потрапила Таїсія Повалій, [Архівовано 2014-02-01 у Wayback Machine.]ТСН
  23. ↑ Список «Регіонів» у Раду, [Архівовано 2012-12-18 у Wayback Machine.]"Українська правда"
  24. ↑ Азаров пояснив, чому Таїсія Повалій має 2 позицію в списку ПР, сайт телеканалу [Архівовано 2014-02-01 у Wayback Machine.]"24 TV"
  25. ↑ ЦВК зареєструвала виборчий список ПР з двома вакантними місцями сайт журналу [Архівовано 2013-07-02 у Wayback Machine.]"Український тиждень"
  26. ↑ Відомі депутати, що в Росії «відстоюють інтереси русскава мира»
  27. ↑ МВС завело кримінальну справу через вояж депутатів у Держдуму. Архів оригіналу за 25 вересня 2014. Процитовано 25 вересня 2014.
  28. ↑ У Повалій виросли крила від сво та бомбардування України! (укр.), процитовано 1 квітня 2024
  29. ↑ Богун, Ніка (26 березня 2024). "У мене виросли крила": Співачка-запроданка Таїсія Повалій заявила, що війна стала "порятунком" для українців. Новости в 'Час Пик' (укр.). Архів оригіналу за 1 квітня 2024. Процитовано 1 квітня 2024.
  30. ↑ Anna (26 березня 2024). Таїсія Повалій подякувала Путіну за так зване «СВО»: запевняє — «виросли крила». Букви (укр.). Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 1 квітня 2024.
  31. ↑ а також Ані Лорак, російських артистів, які підтримали позицію Путіна щодо анексії Криму та війни на сході України тощо
  32. ↑ У соцмережах повстали проти «Інтера» за концерт зірок, які підтримали агресію РФ [Архівовано 2015-01-04 у Wayback Machine.]. ТСН. 1+1. 01.01.2015
  33. ↑ «Подробности» на «Інтері» про новорічний концерт" каналу: це «російський шабаш» [Архівовано 2015-01-02 у Wayback Machine.]. Радіо Свобода. 01.01.2015
  34. ↑ Як «Інтер» у душу плюнув, а потім забрав свій плювок назад [Архівовано 2015-01-03 у Wayback Machine.]. Телекритика. 01.01.2015
  35. ↑ Указ Президента України № 726/2022 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»". Архів оригіналу за 22 жовтня 2022. Процитовано 26 березня 2023.
  36. ↑ Розкішні авто, земля та права на пісні: в Україні конфіскували майно путіністки Повалій. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 жовтня 2024.
  37. ↑ Мін'юст планує конфіскувати права на тексти восьми пісень Повалій. РБК-Украина (укр.). Процитовано 31 жовтня 2024.
  38. ↑ СБУ повідомила про заочну підозру Таїсії Повалій, яка закликала захопити всю Україну. 15.02.2024, 12:00
  39. ↑ Указ Президента України № 166/96 від 7 березня 1996 року «Про присвоєння почесних звань України». Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 2 січня 2012.
  40. ↑ а б Указ Президента України від 19 жовтня 2022 року № 726/2022 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)»»
  41. ↑ Указ Президента України № 1186/97 від 27 жовтня 1997 року «Про присвоєння почесних звань України працівникам культури і мистецтва». Архів оригіналу за 8 серпня 2024. Процитовано 2 січня 2012.
  42. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 16 декабря 2011 года № 1636 «О награждении орденом Дружбы Повалий Т. Н.» [Архівовано 7 січня 2012 у Wayback Machine.](рос.)

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Повалій_Таїсія_Миколаївна&oldid=43794391