Повітряно-космічні сили Росії
Повітряно-космічні сили Росії | |
---|---|
рос. Воздушно-космические силы Российской Федерации | |
На службі | з 1 серпня 2015 |
Країна | Росія |
Належність | Міністерство оборони Росії |
Вид | Повітряні сили |
У складі | Збройні сили Росії |
Гарнізон/Штаб | Москва |
Війни/битви | Інтервенція Росії в Сирію Інцидент у Керченській протоці Лісові пожежі у Сибіру Російсько-українська війна |
Вебсайт | structure.mil.ru |
Командування | |
Поточний командувач | генерал-полковник Віктор Афзалов[1] |
Визначні командувачі | генерал-полковник Віктор Бондарєв |
Знаки розрізнення | |
Прапор | |
Середня емблема | |
Розпізнавальний знак ВПС Росії | |
Петличний знак | |
Нарукавний знак | |
Медіафайли на Вікісховищі |
Повітряно-космічні сили (рос. Воздушно-космические силы Российской Федерации, ВКС) — один з трьох видів Збройних сил Російської Федерації, призначений для ведення бойових дій переважно в повітряному й космічному просторі.
Сформовано у 2015 році в результаті об'єднання Військово-повітряних сил (ВПС) й Військ повітряно-космічної оборони (ВПКО)[2].
Загальне керівництво повітряно-космічною обороною Росії здійснює Генеральний штаб Збройних сил Російської Федерації, а безпосереднє — Головне командування Повітряно-космічних сил[3].
Головний штаб Повітряно-космічних сил дислокується в будівлі Міністерства оборони Російської Федерації, розташованому в районі Арбата, на вулиці Знам'янка у Москві[4].
Професійне свято — День Повітряно-космічних сил, що відзначається щорічно 12 серпня[5].
Організаційно ВКС ЗС Росії включають три роди військ (сил)[6]:
- Військово-повітряні сили;
- Війська ППО-ПРО;
- Космічні війська.
Повітряно-космічні сили вирішують широкий спектр завдань[6]:
- відбиття агресії в повітряно-космічній сфері та захист від ударів засобів повітряно-космічного нападу супротивника пунктів управління вищих ланок державного і військового управління, угруповань військ (сил), адміністративно-політичних центрів, промислово-економічних районів, найважливіших об'єктів економіки та інфраструктури країни;
- ураження об'єктів і військ противника із застосуванням як звичайних, так і ядерних засобів ураження;
- авіаційне забезпечення бойових дій військ (сил) інших видів і родів військ;
- поразку головних частин балістичних ракет імовірного противника, атакуючих важливі державні об'єкти;
- забезпечення вищих ланок управління достовірною інформацією про виявлення стартів балістичних ракет і попередження про ракетний напад;
- спостереження за космічними об'єктами і виявлення загроз на адресу Росії в космосі і з космосу, а при необхідності — парирування таких загроз;
- здійснення запусків космічних апаратів на орбіти, управління супутниковими системами військового і подвійного призначення в польоті і застосування окремих з них в інтересах забезпечення військ необхідною інформацією;
- підтримання в установленому складі і готовності до застосування супутникових систем військового і подвійного призначення, засобів їх запуску та управління і ряд інших завдань.
Приступили до виконання поставлених завдань з 1 серпня 2015 року відповідно до наказу Президента Російської Федерації[7][3].
Повітряно-космічні сили РФ створені шляхом об'єднання Військово-повітряних сил й Військ повітряно-космічної оборони. 3 серпня 2015 року Міністр оборони РФ Шойгу заявив[8][9]:
"Формування ВКС шляхом з'єднання Військово-повітряних сил і Військ повітряно-космічної оборони є оптимальним варіантом вдосконалення системи повітряно-космічної оборони країни. Це дозволяє, в першу чергу, зосередити в одних руках всю відповідальність за формування військово-технічної політики щодо розвитку військ, що вирішують завдання в повітряно-космічній сфері, по-друге, за рахунок більш тісної інтеграції підвищити ефективність їх застосування, по-третє, забезпечити поступальний розвиток системи повітряно-космічної оборони країни. "
З 30 вересня 2015 року Повітряно-космічні сили РФ беруть участь у військовому втручанні Росії у Сирію, багато військовослужбовців були удостоєні високих урядових нагород Росії та Сирії. На кінець 2016 року бойовий досвід в Сирії отримали 84 % льотного складу ВКС Росії[10].
17 березня 2016 року головнокомандувач збройними силами Росії Путін вручив Бойовий прапор Повітряно-космічних сил головнокомандувачу ВКС генерал-полковнику Віктору Бондареву[11].
Перший командний склад Повітряно-космічних сил було призначено 1 серпня 2015 року[7]. Першим Головнокомандувачем Повітряно-космічних сил став генерал-полковник Віктор Бондарєв, який до цього обіймав посаду Головнокомандувача Військово-повітряних сил Російської Федерації.
Станом на січень 2020 року Командування ВКС представлено такими вищими офіцерами:
Посада | Звання | Ім'я |
---|---|---|
Головнокомандувач Повітряно-космічних сил | генерал армії | Афзалов Віктор Мусавірович |
Начальник Головного штабу — перший заступник Головнокомандувача Повітряно-космічних сил |
- | - |
Командувач Військово-повітряних сил — заступник Головнокомандувача Повітряно-космічних сил | генерал-лейтенант | Дронов Сергій Володимирович |
Командувач військ протиповітряної та протиракетної оборони — заступник Головнокомандувача Повітряно-космічних сила | генерал-лейтенант | Грєхов Юрій Миколайович |
Командувач Космічних військ — заступник Головнокомандувача Повітряно-космічних сил | генерал-полковник | Головко Олександр Валентинович |
Заступник Головнокомандувача Повітряно-космічних сил по військово-політичній роботі | генерал-майор | Максимцев Олександр Анатолійович |
Заступник Головнокомандувача Повітряно-космічних сил з матеріально-технічному забезпечення | генерал-майор | Хеірбеков Забіт Сабірович |
Заступник Головнокомандувача Повітряно-космічних сил з озброєння | генерал-майор | Мещеряков Сергій Дорофійович |
- генерал-полковник Бондарєв Віктор Миколайович (1 серпня 2015 — 26 вересня 2017),
- Кураченко Павло Павлович (тимчасово виконувач обов'язків Головнокомандувача з 25.09.2017 по 22.11.2017),[12][13][7][14]
- генерал армії Суровікін Сергій Володимирович (31 жовтня 2017 — серпень 2023).
- генерал-полковник Афзалов Віктор Мусавірович (жовтень 2023)
У серпні 2024 року Велика Британія ввела нові санкції проти Росії, до списку включено й Повітряно-космічні сили РФ[15][16].
- Військовий навчально-науковий центр ВПС «Військово-повітряна орденів Леніна і Жовтневої Революції, Червонопрапорна академія імені професора М. Е. Жуковського і Ю. А. Гагаріна» (місто Вороніж),
- Військово-космічна Червонопрапорна академія імені А. Ф. Можайського (Санкт-Петербург),
- Ярославське вище військове училище протиповітряної оборони імені 60-річчя Великого Жовтня,
- Військова Червонопрапорна академія повітряно-космічної оборони імені Маршала Радянського Союзу Г. К. Жукова (місто Твер),
- Краснодарське вище військове авіаційне ордена Дружби народів училище льотчиків імені Героя Радянського Союзу А. К. Сєрова,
- Навчальний військовий центр при Рязанському державному радіотехнічному університеті,
- Навчальний військовий центр при Московському орденів Леніна і Жовтневої Революції авіаційному інституті імені Серго Орджонікідзе,[17]
- Навчальний військовий центр при Уфімському державному авіаційному технічному ордена Леніна університеті,[18]
- Військовий інститут при Московському державному технічному орденів Леніна, Жовтневої Революції і Трудового Червоного Прапора університеті імені Н. Е. Баумана,[19]
- 183-ий навчальний центр,
- Тверське Суворовське військове училище.[20][21]
Головний заклад культури — Центральний офіцерський клуб Повітряно-космічних сил (Москва)[22].
У листопаді 2018 року Міноборони Росії повідомило про створення на території парку «Патріот» Центрального музею Повітряно-космічних сил Росії[23].
- Збройні сили Російської Федерації
- Військово-повітряні сили Російської Федерації
- Космічні війська Російської Федерації
- Війська протиповітряної і протиракетної оборони Російської Федерації
- Служба безпеки польотів авіації Збройних сил Російської Федерації
- Головний храм Збройних сил РФ
- Втрати військовослужбовців Повітряно-космічних сил Росії під час вторгнення в Україну (з 2022)
- ↑ РИА Новости: Сергея Суровикина на посту командующего ВКС сменил Виктор Афзалов. Meduza. 23 серпня 2023. Архів оригіналу за 10 вересня 2023. Процитовано 15 жовтня 2023. (рос.)
- ↑ Воздушно-космические силы России приступили к службе. «Интерфакс». 3 августа 2015 года. Архів оригіналу за 18 жовтня 2017. Процитовано 18 січня 2020.
- ↑ а б Новый вид Вооружённых Сил России — Воздушно-космические силы — приступил к несению боевого дежурства по воздушно-космической обороне [Архівовано 2015-10-01 у Wayback Machine.] // Управление пресс-службы и информации Минобороны России, 3 августа 2015
- ↑ Штаб Воздушно-космических сил разместится на Арбате [Архівовано 2015-08-20 у Wayback Machine.] // «Интерфакс», 3 августа 2015
- ↑ 12 августа — 104 года Воздушно-космическим силам [Архівовано 2016-08-26 у Wayback Machine.] // Официальный сайт Минобороны России
- ↑ а б Структура Вооружённых Сил Российской Федерации. Воздушно-космические силы. Задачи и главное командование [Архівовано 2015-08-06 у Wayback Machine.] // Официальный сайт Минобороны России
- ↑ а б в Шойгу: «В России создан новый вид вооружённых сил — Воздушно-космические силы» [Архівовано 2015-08-04 у Wayback Machine.] // «ТАСС», 3 августа 2015
- ↑ В России созданы Воздушно-космические силы. [Архівовано 2015-08-03 у Wayback Machine.] «Лента.Ру» // lenta.ru (3 августа 2015 года)
- ↑ Министр обороны России генерал армии Сергей Шойгу провёл очередное селекторное совещание [Архівовано 2015-10-01 у Wayback Machine.] // Управление пресс-службы и информации Минобороны России (3 августа 2015 года)
- ↑ В Национальном центре управления обороной прошло расширенное заседание Коллегии Минобороны России: Министерство обороны Российской Федерации. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 18 січня 2020.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 20 березня 2016. Процитовано 18 січня 2020.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ «Российское военное обозрение». 2017. № 9. — С.73 (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 18 січня 2020.
- ↑ Источник: врио главкома ВКС назначен генерал-лейтенант Павел Кураченко. ТАСС (рос.). Архів оригіналу за 30 листопада 2017. Процитовано 29 листопада 2017.
- ↑ Биографическая справка. Биография Павла Кураченко [Архівовано 2015-10-01 у Wayback Machine.] // «РИА Новости», 3 августа 2015
- ↑ Британія ввела санкції проти Повітряно-космічних сил РФ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 вересня 2024.
- ↑ FCDO - UK Sanctions List Search - GOV.UK. search-uk-sanctions-list.service.gov.uk. Процитовано 18 вересня 2024.
- ↑ // Википедия. — 2017-09-17.
- ↑ Учебный военный центр. www.ugatu.su. Архів оригіналу за 22 листопада 2017. Процитовано 2 грудня 2017.
- ↑ Военное обучение в МГТУ им. Н.Э.Баумана | Военный институт МГТУ им. Н. Э. Баумана. mil.bmstu.ru. Архів оригіналу за 2 грудня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.
- ↑ Карта сайтов образовательных организаций — Военная академия генерального штаба Вооруженных Сил Российской Федерации. Архів оригіналу за 22 березня 2017. Процитовано 18 січня 2020.
- ↑ Министр обороны России генерал армии Сергей Шойгу проверил ход строительства Московского президентского кадетского училища: Министерство обороны Российской Федерации. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 18 січня 2020.
- ↑ Центральный офицерский клуб Воздушно-космических сил: Министерство обороны Российской Федерации. Архів оригіналу за 24 листопада 2016. Процитовано 18 січня 2020.
- ↑ Минобороны России на официальных страницах в соцсетях опубликовало видеоролик, посвященный созданию Центрального музея ВКС в парке «Патриот» / [Архівовано 2018-11-30 у Wayback Machine.] mil.ru
- Юрий Бараш. Современное состояние воздушно-космической обороны России и перспективы её развития. Часть 1 // Виклики і ризики. — ЦДАКР, 2019. — № 16 (127) (30 серпня). — С. 37.
- Офіційний сайт Міністерства оборони Російської Федерації. // mil.ru
- Структура Збройних Сил Російської Федерації. Повітряно-космічні сили. Завдання і головне командування. Офіційний сайт Міністерства оборони Російської Федерації // structure.mil.ru
- Дмитро Сергєєв. Повітряно-космічний «парасольку»: чим займуться нові війська Росії // ТРК «Зірка», 3 серпня 2015