Приморське (Ізмаїльський район)
село Приморське | |
---|---|
Липованська церква в Приморському | |
Країна | Україна |
Область | Одеська область |
Район | Ізмаїльський район |
Тер. громада | Вилківська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA51080010050024399 |
Основні дані | |
Засноване | XVIII століття |
Колишня назва | Жебріяни (рум. Jibrieni) |
Населення | 1612 |
Площа | 2,02 км² |
Густота населення | 971,79 осіб/км² |
Поштовий індекс | 68350 |
Телефонний код | +380 4843 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°31′15″ пн. ш. 29°36′20″ сх. д. / 45.52083° пн. ш. 29.60556° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
2 м |
Водойми | Чорне море |
Місцева влада | |
Адреса ради | 68355, Одеська область, Ізмаїльський район, м. Вилкове, вул. Моряків-Десантників, 18, буд. 47а |
Карта | |
Мапа | |
|
Примо́рське, до 1945 Жебріяни[1] — село Вилківської міської громади в Ізмаїльському районі Одеської області,Україна. Населення становить 1895 осіб. Найпівденніший курорт Бессарабії.
Приморське розташоване на південному-заході України. Відстань до районного центру (Ізмаїл) становить 108 км. Відстань до обласного центру — м. Одеси — приблизно 208 км напряму, автошляхами — 208 км.
Внутрішні води південноодеського регіону належать басейнам річки Дунай та Північного Причорномор'я. У радіусі 30 км від Приморського зосереджено багато різних водоймищ. Найбільші з них на північному сході: лиман Сасик, відділений від моря штучним насипом.
На півдні протікає головна водна артерія Європи — річка Дунай, Кілійське гирло в її нижній течії. Ріка має важливе господарське значення для зрошування, судноплавства та забезпечення питною водою мешканців регіону. Однак низький рівень північного узбережжя є ризиком підтоплення території села водами Дунаю. Село розташоване неподалік Чорного моря, на східному березі якого розташовано Приморську курортно-розважальну зону та Вилківський рекреаційний комплекс зеленого туризму.
Жебріянська бухта знаходиться на сході на відстані 2 кілометрів від села.
З метою захисту ґрунтів від вивітрювання вологи, запобігання вимерзання посівів та ерозії ґрунтів територію вкрито сіткою лісосмуг (акацієвими і дубовими деревами) та умовно поділено на ділянки в 100 — 200 га.
Клімат Приморського помірно-континентальний з м'якою короткою, малосніжною з частими відлигами зимою та теплим, рідше спекотним тривалим літом, однак із недостатньою вологістю. Зима триває із середини листопада до кінця березня (4,5 місяці), середня температура складає +0,8 °C. Найхолоднішим місяцем року є січень, середня його температура становить −0,5 °C, морози не нижче −22,8 °C. Літо триває із середини травня до кінця вересня (4,5 місяці), середня температура становить +20,8 °C. Найтепліший місяць — липень, середня температура +21,7 °C, спека не більше +37,8 °C[2].
Температура | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Місяць | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | ||
Абсолютний максимум, °C | 16,1 | 21,1 | 26,1 | 27,8 | 31,1 | 37,8 | 37,2 | 36,1 | 33,9 | 31,1 | 25,0 | 18,9 | 37,8 | |
Середній максимум, °C | 2,8 | 3.3 | 8,3 | 15,0 | 21,1 | 25,0 | 26,7 | 26,7 | 22,8 | 16,1 | 8,3 | 3,9 | 15,0 | |
Середня температура, °C | −0,5 | 0 | 4,4 | 10,6 | 16,1 | 20,0 | 21,7 | 21,1 | 17,2 | 11,7 | 5,0 | 1,1 | 11,1 | |
Середній мінімум, °C | −3,9 | −3,3 | 0,5 | 6,1 | 11,1 | 15,0 | 16,1 | 15,6 | 11,7 | 6,7 | 1,1 | −1,7 | 6,1 | |
Абсолютний мінімум, °C | −20,0 | −22,8 | −18,3 | −2,2 | 0 | 6,7 | 10,0 | 4,4 | −2,2 | −7,8 | −16,1 | −16,2 | −22,8 | |
Кількість опадів | ||||||||||||||
Місяць | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Всього | |
Норма опадів, мм | 20 | 30 | 40 | 40 | 50 | 80 | 60 | 50 | 30 | 30 | 40 | 40 | 580 |
За рік випадає 400 — 600 мм атмосферних опадів. Найдощовими місяцями є червень, липень та листопад, протягом яких місячна кількість опадів становить близько 60 — 80 мм. Найсухішими місяцями є січень і лютий, коли випадає 20 — 30 мм. Нерідким явищем є тумани та роса. Спостерігати їх можна впродовж усього року, але найчастіше тумани з'являються в холодній половині року, тоді як роса — в літній.
Середньорічна швидкість вітру — 3,8 м/с (за даними ГМС Усть-Дунайськ[3]). Із вересня по квітень найбільшу повторюваність мають вітри від N (18-41 %) та від NW (12-26 %). Лише в травні взагалі не спостерігається чіткого переважання якого-небудь напрямку вітру. У червні-серпні переважаючим стають вітри від S і Е, повторюваність кожного напрямку сягає 35 %.
Градація швидкості вітру, % | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Місяць | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | Рік | |
0 м/с - 5 м/с | 52,4 | 54,4 | 49,6 | 56,5 | 62,1 | 64,2 | 65,2 | 67,6 | 63,3 | 48,2 | 48 | 47 | 56,5 | |
6 м/с - 10 м/с | 37,8 | 33,9 | 41,3 | 37,6 | 33,2 | 32,3 | 31,3 | 29,1 | 31,7 | 41,8 | 38,3 | 41 | 35,8 | |
11 м/с - 15 м/с | 9,1 | 10,3 | 7,6 | 5,8 | 4,5 | 3,3 | 3,4 | 3,3 | 4,5 | 8,8 | 12,6 | 10,3 | 6,9 | |
16 м/с - 20 м/с | 0,7 | 1,4 | 1,5 | 0,2 | 0,1 | 0,3 | 0,1 | 0 | 0,6 | 1,2 | 1,2 | 1,2 | 0,8 |
Процеси в живій природі дуже залежні від тривалості світлового дня, що особливо впливає на процес фотоперіодизму живих організмів. Для регіону довгота дня наступна:
Світловий день (на кожне 22 число місяця)[4] | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Місяць | Січ | Лют | Бер | Кві | Тра | Чер | Лип | Сер | Вер | Жов | Лис | Гру | ||
Початок сутінків, год | 6:59 | 6:19 | 5:27 | 5:26 | 4:40 | 4:25 | 4:49 | 5:31 | 6:13 | 6:53 | 6:34 | 7:03 | ||
Схід сонця, год | 7:32 | 6:50 | 5:57 | 5:59 | 5:16 | 5:04 | 5:26 | 6:04 | 6:43 | 7:23 | 7:08 | 7:38 | ||
Сонце в зеніті, год | 12:09 | 12:11 | 12:04 | 12:56 | 12:54 | 12:59 | 13:04 | 13:00 | 12:50 | 12:42 | 11:43 | 11:55 | ||
Захід сонця, год | 16:46 | 17:32 | 18:12 | 19:54 | 20:32 | 20:54 | 20:40 | 19:56 | 18:56 | 17:59 | 16:18 | 16:13 | ||
Кінець сутінків, год | 17:19 | 18:03 | 18:42 | 20:26 | 21:08 | 21:33 | 21:17 | 20:28 | 19:26 | 18:30 | 16:51 | 16:48 | ||
Тривалість дня, год | 9 ч 14 м |
10 ч 42 м |
12 ч 15 м |
13 ч 55 м |
15 ч 16 м |
15 ч 50 м |
15 ч 14 м |
13 ч 52 м |
12 ч 13 м |
10 ч 36 м |
9 ч 10 м |
8 ч 35 м | ||
Тривалість ночі, год | 14 ч 56 м |
13 ч 18 м |
11 ч 45 м |
10 ч 5 м |
8 ч 44 м |
8 ч 10 м |
8 ч 46 м |
10 ч 8 м |
11 ч 47 м |
13 ч 24 м |
14 ч 50 м |
15 ч 25 м | ||
Сонячне сіяння, год/міс | 69 ч 36 м |
79 ч 12 м |
144 ч | 208 ч 48 м |
276 ч | 304 ч 48 м |
348 ч | 321 ч 36 м |
249 ч 36 м |
175 ч 12 м |
69 ч 36 м |
60 ч |
Територія села перебуває в ареалі рідкісних видів звірів і птахів, занесених до Червоної книги України: соня, сліпаки, лісовий кіт, біла лелека, степовий журавель, ходуличник і рожевий пелікан[5].
Фауна південно-західного регіону України
| |||||||||||
За однією з версій назва села походить від «жебрака Івана», за іншою — від турка Хаджі Ібрагіма, нібито його ім'я згодом трансформувалось у Джабраїл, Аджиблаїл, а тоді — і в сучасне ймення села[6].
У селі є церква старообрядців-липован, названа на честь Казанської Богоматері. Споруджений храм 1903 року[7].
У серпні 1944 року в ході Другої світової війни відбувся бій за село Жебріяни між радянськими військами з одного боку і румунськими та німецькими — з іншого. Останні відступали під натиском радянських військ з півночі, спорудивши міцне укріплення в районі Жебріян. 24 серпня 18 бронекатерів СРСР висадили 285 вояків-десантників (4 міномети і 10 протитанкових рушниць) на чолі з майором Федором Котановим. Внаслідок тригодинного бою вони зайняли частину села, відрізавши румунські сили, що відступали на південь через Жебріяни. Згодом уже після спроб прориву німецько-румунських військ, які тривала увесь день, у полон здалися 4800 вояків. Також, за радянськими даними, у бою знищено 1500 солдатів та офіцерів[8].
Після проголошення 24 серпня 1991 року Верховною Радою УРСР Акту про незалежність Україна та проведення всенародного референдуму 1 грудня 1991 року і обрання Президентом України Леоніда Кравчука почався новий етап в історії країни.
У зв'язку зі зміною політико-економічної ситуації в країні село відчуває серйозні труднощі в економічному і соціальному житті: скорочуються обсяги промислового виробництва і відбуваються затримки з виплатою зарплат. Промислові підприємства і колгосп села опинилися на межі банкрутства.
Важливою ланкою перебудови виробничих відносин в аграрній сфері України в 1990-х роках була земельна реформа. З 1993 року в Приморському зі спеціального земельного фонду земель колгоспу «Україна» громадянам села, які мають бажання організовувати фермерське господарство, надаються земельні ділянки. Колективне господарство «Україна» реформується в Колективне сільськогосподарське підприємство «Україна». У 2003 році КСП «Україна» припиняє свою діяльність, що стимулює процес виділення власницьких паїв.
Через зниження рівня життя населення на початку 1990-х років демографічна ситуація у Приморському змінюється: працівники, які були зайняті на промислових підприємствам села та у сільському господарстві, перекваліфіковуються в інші сфери економіки. Значна частина людей виїжджає на заробітки у великі міста. Торгівля стала новим джерелом доходів для жителів. З 1995 року у селі відкриваються об'єкти торговельної інфраструктури, а станом на 2010 рік тут нараховується близько 40 об'єктів роздрібної торгівлі та побутового обслуговування, також більше 10 підприємств барно-ресторанного господарства.
Перше десятиліття XXI століття характеризується зростанням соціально-економічного добробуту Приморського. Зараз на території Приморського ведуться роботи з відновлення та реконструкції дорожньої мережі, а також будуються перша і друга черги нових головних водопровідних споруд.
Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1975 осіб, з яких 888 чоловіків та 1087 жінок.[9]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1859 осіб.[10]
За даними перепису 2001 року в селі мешкало 1 612 осіб, територія — 2,02 км²[11].
Чисельність населення станом на 1 січня 2011 рік склала 1895 чоловік. Значна частина економічно активного населення зайнята в сільському господарстві.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[12]
Мова | Відсоток |
---|---|
російська | 94,78 % |
українська | 4,43 % |
болгарська | 0,32 % |
гагаузька | 0,21 % |
молдовська | 0,11 % |
Управління селом здійснюється Приморською сільською радою на чолі з Приморським сільським головою.
Суб'єкт місцевого самоврядування | Територіальна громада | ||||||||||||||||
Сільський голова | |||||||||||||||||
Представницький орган | Рада сільських депутатів | ||||||||||||||||
Постійні (тимчасові) комісії | |||||||||||||||||
Виконавчий орган | Виконавчий комітет сільської ради | ||||||||||||||||
Курорт Основним джерелом прибутку для селян та мешканців багатьох інших населених пунктів поруч із Приморським є курорт, розташований на східній околиці села — його вулиці Морській. Довкола неї за радянських часів розбудовано найпівденніший морський курорт на Одещині. Після тимчасового занепаду багатьох баз відпочинку, що належали збанкрутілим заводам у 1990-х і початку 2000-х років завдяки здебільшого місцевому бізнесу розпочалося відродження та спорудження нових баз. Наразі курорт Приморське має близько 50 баз відпочинку, окрему автостанцію під назвою «Пляж», що працює влітку — у курортний сезон, а також аптеку, кінотеатр, універсам і ринок.
Рослинництво. У структурі землеробства розвинене вирощування: зернових (пшениця, рис, ячмінь), технічних (соняшник) і овочебаштанних культур (картопля, капуста, помідор, перець, кавун, диня тощо), а також виноградарство. Крім того для внутрішніх потреб села розвивається: садівництво, вирощування грибів та зернобобових і кормових культур.
Тваринництво. Промислове значення мають галузі свинарства, птахівництва, скотарства (молочна та м'ясна середня і велика рогата худоба) та аквакультура. Розвивається бджільництво, кролівництво.
На час розпаду СРСР на території Приморського зберігався великий виробничо-технічний потенціал, але значна частина виробничих потужностей в ході стихійної приватизації 1990-х років перестали працювати.
Фінансові послуги. Банківські послуги надають Приморські відділення Ощадбанку.[13]
Приморське — важливий автотранспортний вузол Кілійського району. Через село з півночі на південь пролягає автомагістраль державного значення Спаське — Вилкове Т 1628. А також у Приморському із північної окраїни села починається регіональна автодорога до села Лиман, яка пролягає через перешийок між озером Сасик та Чорним морем.
Відстань від Приморського до окремих міст (напрямки/автошляхами)[14]
| ||||
---|---|---|---|---|
Кагул ~ 95/114 км Болград ~ 24/58 км |
Київ ~ 550/681 км Кишинів ~ 170/369 км |
Одеса ~ 150/186 км Татарбунари ~ 37/68 км | ||
Рені ~ 82/126 км Галац ~ 100/148 км |
||||
Приморське | ||||
Ізмаїл ~ 44/63 км Тулча ~ 59/323 км |
Кілія ~ 30 км | Вилкове ~ 7 км |
Загальна кількість абонентів, підключених до фіксованих ліній державного телефонного зв'язку «Укртелеком» налічує 713 одиниць. Для дзвінків використовується чотирьохрівневий (міжнародний рівень, національний, зональний і місцевий) відкритий план нумерації +380 48 43 37 ХХХ.
Послуги мобільного телефонного зв'язку та Інтернету надають чотири компанії-оператора, які виступають під брендами МТС, Jeans, Ecotel, UMC, SIM-SIM, Life:), Київстар, ACE&BASE і Djuice, охоплюючи близько 97,8 відсотка території.
Послуги доступу до мережі Інтернет надають оператори Укртелеком та Телнет, використовуючи при цьому модем і телефонну мережу загального користування.
У селі діє низка культурних та культурно-освітніх установ:
- Будинок культури села Приморського.
- Музична школа, філія Кілійської музичної школи, де навчається більше 50 учнів. На базі школи діють класи фортепіано, баяна, скрипки, народних інструментів та вокалу. Крім освітньої діяльності, школа бере участь у культурних заходах регіонального, обласного, республіканського та міжнародного (Польща, Японія) рівня, часто посідає призові місця[15].
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 941, 981.
- ↑ Кліматичні дані на сайті www.meteoprog.ua. Архів оригіналу за 25 травня 2010. Процитовано 24 червня 2012.
- ↑ Повторяемость скорости ветра на ГМС Усть-Дунайск. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 червня 2012.
- ↑ Туристичний клуб "Мангуп"
- ↑ Червона книга України. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 24 березня 2022.
- ↑ Історія Приморського на сайті http://primorie-hotel. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 14 серпня 2017.
- ↑ Роман Маленков. «Приморське. Кілійський район» на сайті ukrainaincognita. Архів оригіналу за 15 серпня 2017. Процитовано 14 серпня 2017.
- ↑ Кузнецов М. Г. «Курсом до Перемоги». Розділ «На Дунаї». Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 14 серпня 2017.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Характеристика населених пунктів Кілійського району по даним перепису населення 2001 року. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 24 червня 2012.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 жовтня 2019.
- ↑ Ощадбанк. Філіали та банкомати
- ↑ Розрахунок відстаней між містами на сайті Landi-Trans.Com. Архів оригіналу за 12 серпня 2011.
- ↑ Інформація відділу культури і туризму Кілійської райдержадміністрації станом на 01.06.2009 року[недоступне посилання з червня 2019]
- (рос.) Бондаренко М. А. Моя Килия и наши далекие предки Русы. — 2006.
- (нім.) Вагнер В. Господин, моя скала, моя твердыня. — 2001.
- (нім.) Керн А. Помазаны. 1911—1940 годы. — 1990.
- (рос.) Памятники истории и культуры Украинской ССР. — К., 1987
- (рос.) Раковский X. Румыния и Бессарабия. — М., 1925.
- (укр.) Смаль К. А. Ой за Дунаєм голубим. — Одеса, 2000.
- (укр.) Шаргородська В. А., Смаль К. А. Просили батько, просили мати. — Одеса, 2002.
- (рос.) Шлапак М. История крепостей Молдовы. — Кишинёв, 2004.
- Приморське — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [Архівовано 27 грудня 2019 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |