Прозелітизм
Прозеліти́зм (від грец. προσήλυτος — новоприбулий) — прагнення навернути якомога більше прихильників (прозелітів) якого-небудь вчення; палка відданість новоприйнятому вченню, новим переконанням[1][2][3][4][5][6][7][8][9].
Прозеліт (Діян. II, 10 та ін) (прибулець, чужинець) — назва дана християнами особам, наверненим з язичництва до християнства (Мф. XXIII, 15). Відповідне цьому єврейське слово перекладено в Старому Завіті словом: чужинець, мандрівник, прибулець.
Прозелитізм схвалюється не в усіх релігіях та релігійних течіях: в ендогамних етноконфесійних громадах друзів та алавітів він прямо заборонений. Але для більшості світових релігій, на тому чи іншому етапі розвитку, прозелітизм є характерним.
Багато християн вважають своїм обов'язком виконувати те, що часто називають Великим Дорученням, яке міститься в останніх віршах Євангелія від Матвія: "Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! Амінь." (Євангеліє від Матвія, 28:19-20). В Діяннях апостолів та інших джерелах є кілька свідчень про те, як ранні християни виконували цю настанову, беручи участь в індивідуальних бесідах і масових проповідях, щоб поширювати Добру Звістку.
Більшість груп, які називають себе християнськими, мають організації, що займаються місіонерською діяльністю, яка повністю або частково включає в себе прозелітизм нерелігійних та людей інших віросповідань (в тому числі іноді інших варіантів християнства).
Московський Патріархат неодноразово рішуче засуджував те, що він називає католицьким прозелітизмом православних християн у Росії, і тому виступав проти католицького будівельного проєкту в Росії, де католицька громада є малочисельною. Католицька Церква стверджує, що вона підтримує існуючу католицьку громаду в Росії і не займається прозелітизмом. У 1993 році між Римо-Католицькою церквою і Православними церквами була оприлюднена Баламандська декларація про прозелітизм.
Юдаїзм загалом не прозелітує неєвреїв. Натомість, неєвреїв заохочують слідувати законам Ноя, щоб отримати місце в прийдешньому світі[en]. У стародавні часи, такий слухняний неєврей міг стати ґер тошав[en], термін все ще іноді неформально використовуваний для тих, хто прагне слідувати цим законам і долучиться до єврейського народу в прийдешньому світі.
Загалом, юдеї очікують, що перехід в юдаїзм відбувається за власною згодою. Звичайна можливість переходу проходить через шлюб, хоча існує багато людей які приєднуються через духовні чи інші особисті причини, таких людей називають «юдеями за вибором»[10]. Рабини часто знеохочують нових членів від приєднання, хоча й можуть скерувати за допомогою семінарів або особистих зустрічей тих, хто насправді зацікавлений. Ортодоксальний юдаїзм, в теорії, ані заохочує, ані знеохочує перехід. Вимоги для переходу можуть бути дуже складними, але рабини погоджуються на тривалі і щирі прохання про перехід. Сильний наголос припадає на отримання єврейського я[en] [11].
- ↑ Definition of proselytism. The Free Dictionary. Процитовано 11 липня 2020.
- ↑ Dictionary.com | Meanings & Definitions of English Words. Dictionary.com (англ.). Процитовано 14 лютого 2024.
- ↑ Definition of proselytize | Dictionary.com. www.dictionary.com (англ.). Процитовано 26 березня 2022.
to convert or attempt to convert as a proselyte; recruit to a religion or other belief system.
- ↑ "proselytization" (англ.) . Oxford University Press.
- ↑ Sledge, Sally (2022). Religious diversity and target marketing. У Brodowsky, Glen H.; Schuster, Camille P.; Perren, Rebeca (ред.). Handbook of Research on Ethnic and Intra-cultural Marketing. Research Handbooks in Business and Management series. Cheltenham: Edward Elgar Publishing. с. 196. ISBN 9781800880054. Процитовано 28 грудня 2022.
- ↑ Galina Lindquist, Don Handelman (2012). Religion, Politics, and Globalization: Anthropological Approaches, p. 224.
- ↑ Evangelization Vs. Proselytization. The Divine Mercy. 27 лютого 2017. Процитовано 7 серпня 2021.
To summarize the Holy Father's points, you could say that evangelization is all about trust, and proselytization is all about fear.
- ↑ Brother André Marie (28 листопада 2016). What is the Difference between 'Evangelism' and 'Proselytism'? A Serious Question. Catholicism.org (англ.). Процитовано 26 червня 2019.
Evangelizing the word — or 'proselytizing,' to use another word for it — has been the business of the Church since her foundation. Now we have heard in recent years that 'proselytism' is a bad thing.
- ↑ Gen Z Christians more open to share their faith than Millennials – Baptist News Global. Baptist News Global. 5 серпня 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
'Sharing the gospel today is made harder than at any time in recent memory by an overall cultural resistance to conversations that highlight people's differences,' Barna said. 'Society today also casts a negative light on proselytization that many older Christians do not fully appreciate.'
- ↑ Ernest Krausz; Gitta Tulea. Jewish Survival: The Identity Problem at the Close of the Twentieth Century. Transaction Publishers. с. 97. ISBN 978-1-4128-2689-1.
- ↑ Moss, Aron. Why Do Rabbis Discourage Conversions? – Jewish Identity. Chabad.org. Процитовано 6 серпня 2012.
- Прозеліт // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XII : Літери По — Риз. — С. 1510. — 1000 екз.
|
Це незавершена стаття про релігію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |