Координати: 50°14′8″ пн. ш. 30°47′10″ сх. д. / 50.23556° пн. ш. 30.78611° сх. д. / 50.23556; 30.78611
Очікує на перевірку

Проців

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Проців
Герб
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Бориспільський
Тер. громада Вороньківська сільська громада
Код КАТОТТГ UA32040030080066474
Основні дані
Засноване 1096
Населення 1047
Площа 5,868 км²
Густота населення 178,43 осіб/км²
Поштовий індекс 08344
Телефонний код +380 4595
Географічні дані
Географічні координати 50°14′8″ пн. ш. 30°47′10″ сх. д. / 50.23556° пн. ш. 30.78611° сх. д. / 50.23556; 30.78611
Середня висота
над рівнем моря
92 м
Водойми оз. Кошарище, оз. Чорненьке
Місцева влада
Адреса ради 08352, Київська обл, Бориспільський р-н, с.Вороньків, вул.Паркова,2
Карта
Проців. Карта розташування: Україна
Проців
Проців
Проців. Карта розташування: Київська область
Проців
Проців
Мапа
Мапа

CMNS: Проців у Вікісховищі

Про́ців — село у Вороньківській сільській громаді Бориспільського району Київської області.

Географія

[ред. | ред. код]

Водойми на території села — р. Павлівка, оз. Кошарище, оз. Чорненьке.

Місцевості (кутки) села

[ред. | ред. код]

У Процеві відомі наступні назви кутків: Лебедівка, Сальків, Софіївка, Хутір, Борцівський куток.[1]

Історія

[ред. | ред. код]
Карта Київського намісництва на якій позначено Проців, 1792 р.

Сучасне село складається з трьох раніше окремих сіл: Салькова, Софіївки і Процева. Найдавнішим є Сальков - історія села бере свій початок щонайменше з часів Київської Русі. Тоді було відоме як городище Сальків.

Церква також була лише у Салькові.[2]

У середні віки, за Гетьманщини, виникло селище Проців, що входило до складу Вороньківської сотні Переяславського полку. Пізніше, з середини XVIII ст. у Бориспільській сотні Київського полку.

За описом Київського намісництва 1781 року в селищі Проців було 46 хат. За описом 1787 року в селищі проживало 190 «казених людей».[3]

Є на мапі 1787 року.[4]

У радянський період у Процеві було засноване одне з перших колективних господарств на території Бориспільського району — артіль «Колос» (1923). Вона об'єднувала 15 родин з 44 їдцями. 1924 року селяни Процівської артілі «Колос» та Ревненської артілі «Не гуляй нива» утворили нове спільне господарство — комуну ім. Леніна.

В 1933 році в селі проживало 1542 жителів і налічувалось 165 дворів. З села Проців виконавцями політики Голодомору було вивезено всі зернові і продовольчі фонди колективного господарства та запаси селянських родин. Від голоду померло в 1932—1933 роках 148 жителів. На місці масових поховань на сільському кладовищі в 1993 році встановлено дерев'яний хрест.[5]

Об'єднання Проціва, Софіївки та Сальківа відбулось між 1946 і 1951 роками.

Історія вулиці Івана Кудрі

[ред. | ред. код]

1912 — Іван Кудря, радянський диверсант-розвідник, чекіст. Боровся проти українського національно-визвольного руху, здійснював теракти й диверсії,[6][7] уродженець села.

Уродженці

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Стаття «Проців туристичний: красу створюють самі люди» на сайті газети «ВІСТІ. Інформація. Реклама». Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 31 березня 2020.
  2. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
  3. Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 93, 269
  4. Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
  5. Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.196-197 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2021. Процитовано 16 березня 2020.
  6. У Києві запропонували перейменувати вулицю Івана Кудрі: що про нього відомо. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.
  7. Порошенко запропонував перейменувати вулицю "чекіста" Івана Кудрі у Києві на честь сенатора Маккейна. Архів оригіналу за 4 вересня 2018. Процитовано 4 вересня 2018.