Підводні човни типу «Люцці»

Підводні човни типу «Люцці»
Classe Liuzzi
Схематичне зображення італійського підводного човна типу «Люцці»
Служба
Тип/клас	крейсерські підводні човні
Попередній клас	типу «Брін»
Наступний клас	типу «Марконі»
Держава прапора	Королівство Італія  Третій Рейх
Належність	Королівські військово-морські сили Італії Крігсмаріне
Корабельня	Franco Tosi, Таранто
Замовлено	4
Закладено	4
Спущено на воду	4
На службі	1939 — 1944
Загибель	4
Бойовий досвід	Друга світова війна Битва на Середземному морі Битва за Атлантику
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж	1030 тонн (надводна) 1484 тонни (підводна)
Довжина	76,1 м
Ширина	6,98 м
Висота	4,55 м
Технічні дані
Рухова установка	Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Tosi 2 × електродвигуни Ансальдо
Гвинти	2
Потужність	2 × 1750 к. с. (дизельних двигуни) 2 × 750 к. с. (електродвигун)
Швидкість	18 вузлів (33,3 км/год) (надводна) 8 вузлів (15 км/год) (підводна)
Дальність плавання	7500 миль (13900 км) на швидкості 9,4 вузлів у надводному положенні 108 миль (200 км) на швидкості 4 вузли (7,5 км/год) у підводному положенні
Екіпаж	58 офіцерів та матросів
Озброєння
Артилерія	2 × 100-мм гармати OTO Mod. 1928
Торпедно-мінне озброєння	8 × 533-мм торпедних апаратів 16 торпед
Зенітне озброєння	4 × 13,2-мм зенітних кулемети Breda Model 1931

Підводні човни типу «Люцці» (італ. Classe Liuzzi) — клас військових кораблів з 4 крейсерських підводних човнів, випущених італійською суднобудівельною компанією Franco Tosi, Таранто у 1939—1940 роках. Субмарини цього типу входили до складу Королівського військово-морського флоту Італії та брали активну участь у боях Другої світової війни. У вересні 1940 року три човни цього типу були переведені на базу BETASOM в Бордо (окупована Франція) і почали діяти проти судноплавства союзників в Атлантиці. У 1943 році два з них були переобладнані в транспортні підводні човни для походів до Японії. Усі чотири човни загинули за часи Другої світової війни.

Підводні човни типу «Люцці»

Позначення

№	Корабель	На честь	Закладено	Спущено	У строю	Статус
1	«Дженерале Люцці»	Альберто Люцці	1 жовтня 1938	19 вересня 1939	21 листопада 1939	27 червня 1940 року атакований на південь від Криту британськими есмінцями «Дейнті», «Айлекс», «Дікой», «Дефендер» та австралійським есмінцем «Вояджер» і затоплений
2	«Альпіно Баньоліні»	Альпіно Баньоліні	15 грудня 1938	28 жовтня 1939	22 грудня 1939	8 вересня 1943 року після капітуляції Італії захоплений німцями, перейменований на UIT-22. 11 березня 1944 року затоплений поблизу мису Доброї Надії британською ескадрильєю летючих човнів PBY «Каталіна»
3	«Капітано Тарантіні»	Рафаеле Тарантіні	5 квітня 1939	7 січня 1940	16 січня 1940	15 грудня 1940 року потоплений британським ПЧ «Тандерболт» в естуарії Жиронди
4	«Реджинальдо Джуліані»	Реджинальдо Джуліані	10 березня 1939	3 грудня 1939	3 лютого 1940	14 лютого 1944 року затоплений британським ПЧ «Теллі-Го» у Малаккській протоці

Див. також

• Підводні човни типу «Вілк»
• Список підводних човнів Великої Британії
• Список підводних човнів ВМС Швеції
• Підводний човен флоту
• Історія підводних човнів
• Кампанія U-Boot на Середземному морі (Друга світова війна)

Примітки

Виноски

Джерела

Посилання

• Console Generale Liuzzi(італ.)
• Classe Liuzzi (1938)(італ.)
• Sommergibili Console Generale Liuzzi(італ.)
• Italian submarines in World War Two(англ.)

Література

• Erminio Bagnasco, Maurizio Brescia, I sommergibili italiani 1940—1943 — Parte 2ª, in Storia Militare Dossier, n. 12, gennaio-febbraio 2014.(італ.)
• Giorgio Giorgerini, Uomini sul fondo. Storia del sommergibilismo italiano dalle origini a oggi, Mondadori, 2002, ISBN 978-88-04-50537-2.
• Брагадин М. А. Битва за Средиземное море. Взгляд побежденных. — М.: «АСТ», 2001. — 624 с. — 8000 экз. — ISBN 5-17-002636-6.