Маймонід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Рамбам)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маймонід
івр. משה בן מימון‎
ПрізвиськоL’Aigle de la Synagogue, הנשר הגדול і Rambam (annagramme de Rabbi Moshe ben Maymun)[1][2]
Народився30 березня 1138[4] або 30 березня 1135[5][6]
Кордова, Альморавіди[7]
Помер13 грудня 1204[3]
Каїр, Ayyubid Sultanated[8]
ПохованняТверія
КраїнаАль-Андалус[9]
Діяльністьфілософ, лікар-письменник, рабин, астроном, Даян (посада), письменник, лікар
Галузьфілософія, медицина[10], Тора, галаха, єврейська філософія[10] і юдаїзм[10]
Alma materАль-Карауїн
ВчителіMaimon ben Yossef HaDayand і Yehuda Ha-Cohen Ibn Susand
Знання мовіврит[10] і арабська[11]
Magnum opusМішне Тора, The Guide for the Perplexedd, Pirush Hamishnayotd, Epistle to Yemend, Sefer Hamitzvotd, Hakdamot HaRambamd, Treatise in Eight Chaptersd і Treatise on logicd
Посадаnagid of Egyptd
Конфесіяюдаїзм
БатькоMaimon ben Yossef HaDayand
ДітиAbraham ben Moses ben Maimond
Автограф
Банкнота номіналом 1 новий шекель 1986 року випуску, присвячена Рамбаму

Моше Маймонід (лат. Maimonides; Моше бен Маймон, івр. רַמְבָּ״ם‎, Рамбам — акронім від раббену Моше бен Маймон; 1135, або 1138, Кордова, сучасна Іспанія — 13 грудня 1204, Каїр) — юдейський філософ. Один з найвидатніших єврейських філософів Середньовіччя. Говорив і писав арабською мовою та івритом. (Див.: Єврейсько-арабські мови).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї Маймона, судді єврейського релігійного суду, нащадка царя Давида. Коли майбутній філософ був ще юнаком, його родина виїхала з міста Кордова, певний час жила в різних регіонах Іспанії (можливо, в Провансі), зрештою, оселилася в місті Фес, що в теперішньому Марокко.

У 1158 році почав писати коментарі до Мішни.

Згодом переїхали до Фустата (Єгипет). Там довгий час філософ міг вільно писати свої праці, бо матеріальне благополуччя забезпечував брат Давид, який торгував коштовностями. Коментар до Мішни завершив у 1168 році.

Пам'ятник у місті Кордова (Іспанія)

Після смерті брата розпочав медичну практику, в якій досяг значних успіхів — у 1185 році Маймоніда було призначено особистим лікарем султана Єгипту Салах ад-Діна. Саме в ті роки мислитель зумів написати дві свої найвідоміші праці: «Мішне Тора» («Повторення Закону», 1180) і «Море невухим» («Путівник розгублених», 1190).

«Путівник розгублених» був написаний арабською мовою, перекладений на іврит сучасниками філософа. Праця мала величезний вплив на єврейську філософську науку Середньовіччя, адже більшість наступних єврейських мислителів обов'язково цитували уривки та ідеї Маймоніда. Автор намагався пояснити єврейську релігійну філософію за допомогою праць Аристотеля, Платона та арабських філософів. Виникли дві школи розуміння поглядів Маймоніда: перша розглядає автора, як філософа, що прагнув увідповіднити свої погляди потребам релігії, а також вірив у створення світу; друга бачить у мислителеві раціоналіста, що зверхньо дивився на досягнення релігії та вірив у вічність світу. Рамбам — автор 13 догматів віри юдаїзму, які визнаються як ашкеназі, так і сефардами.

Рамбам як лікар

[ред. | ред. код]

Маймонід підрозділяв медичну науку на три розділи: профілактичну медицину, лікування хворих і догляд за видужуючими, а також за інвалідами та людьми похилого віку. Медичне вчення Маймоніда, засноване на панівній тоді теорії гуморальної патології, сформульованої Гіппократом і Галеном, носить раціональний характер. Він різко засуджував застосування чар, заклинань і амулетів у лікуванні (і рішуче висловлювався проти сліпої віри в авторитети. В учнях він заохочував схильність до спостереження і критичних роздумів, наполягав на проведенні досліджень і експериментів. У «Трактаті про астму» («маку фі ар-рабу») Маймонід підкреслює, що лікар важливий не тільки під час хвороби, але і тоді, коли тіло здорове. На відміну від інших фахівців, лікар повинен володіти одночасно майстерністю, логікою і інтуїцією. Він повинен вміти складати всебічну думку про хворого та всі пов'язані з його хворобою обставини, щоб діагноз відображував як загальний стан хворого, так і захворювання його окремих органів.

Помер 13 грудня 1204 року в Каїрі, а тіло було перевезено для поховання до міста Тверія (Ізраїль). Його могила є об'єктом паломництва.

Мойсея Маймоніда поряд з Раші визнають найзначнішим єврейським мислителем Середньовіччя, позаяк його твори вплинули на багатьох філософів, зокрема, «Путівник» отримав позитивні відгуки та коментарі від Томи Аквінського[12].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Le Courrier de l'Unesco, Le Courrier de l'Unesco — UNESCO, 1986. — P. 10. — ISSN 2179-8818; 2521-7356; 0304-3118; 1564-0574; 2220-2277; 2220-2269
  2. ↑ https://www.academia.edu/360630/Maimonides._by_Shlomo_Pines
  3. ↑ а б Le Courrier de l'Unesco, Le Courrier de l'Unesco — UNESCO, 1986. — P. 13. — ISSN 2179-8818; 2521-7356; 0304-3118; 1564-0574; 2220-2277; 2220-2269
  4. ↑ https://www.cairn.info/revue-pardes-2014-1-page-295.htm#re2no2
  5. ↑ Le Courrier de l'Unesco, Le Courrier de l'Unesco — UNESCO, 1986. — P. 10. — ISSN 2179-8818; 2521-7356; 0304-3118; 1564-0574; 2220-2277; 2220-2269
  6. ↑ Encyclopédie Larousse — Éditions Larousse, 1970.
  7. ↑ Bokser B. Z. Encyclopædia Britannica
  8. ↑ https://encyklopedia.pwn.pl/haslo/Majmonides;3936385.html
  9. ↑ https://trianarts.com/recordando-a-maimonides-el-gran-filosofo-de-al-andalus/
  10. ↑ а б в г Чеська національна авторитетна база даних
  11. ↑ Le Courrier de l'Unesco, Le Courrier de l'Unesco — UNESCO, 1986. — P. 14. — ISSN 2179-8818; 2521-7356; 0304-3118; 1564-0574; 2220-2277; 2220-2269
  12. ↑ Maimonides/Rambam (1135–1204). Архів оригіналу за 11 квітня 2011. Процитовано 21 лютого 2011.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Маймонід
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маймонід

Опубликовано: 1990

  • Maimonides: His Life and Works [Архівовано 4 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Нофал Ф.О. Категория "вера" в классической исламской теологии. Историко-философские очерки/ отв. ред. Е.С. Петриковская. - Одесса, "Фенікс", 2016. - С. 102-113. (рос.)


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маймонід&oldid=41064540