Резерфордій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Резерфордій (Rf)
Атомний номер104
Зовнішній вигляд простої речовининевідомий
Властивості атома
Атомна маса (молярна маса)261 а.о.м. (г/моль)
Радіус атома? пм
Енергія іонізації (перший електрон)? кДж/моль (еВ)
Електронна конфігурація[Rn] 5f14 6d2 7s2
Хімічні властивості
Ковалентний радіус? пм
Радіус іона? пм
Електронегативність (за Полінгом)?
Електродний потенціал?
Ступені окиснення?
Термодинамічні властивості
Густина? г/см³
Молярна теплоємність? Дж/(К·моль)
Теплопровідність? Вт/(м·К)
Температура плавлення? К
Теплота плавлення? кДж/моль
Температура кипіння? К
Теплота випаровування? кДж/моль
Молярний об'єм? см³/моль
Кристалічна ґратка
Структура ґратки?
Період ґратки? Å
Відношення с/а?
Температура Дебая? К
Інші властовості
Критична точкан/д
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr
CMNS: Резерфордій у Вікісховищі

Резерфордій (Rf)[1] — хімічний елемент із атомним номером 104, названий на честь Ернеста Резерфорда.

Найстабільніший ізотоп 267Rf має період напіврозпаду 1,3 години.

Історія

[ред. | ред. код]

Відкритий у 1964 році в Центрі ядерних досліджень, м. Дубна (СРСР, тепер Росія) при обстрілі плутонію ядрами неону:

Спочатку з радянської сторони елемент названий курчатовій. Однак американські вчені заявили, що не змогли підтвердити цього синтезу. У 1969 році Альберт Ґіорсо, Матті Нурміа, Джеймс Гарріс, Каррі Ескола, Пірко Ескола у Національній лабораторіїв Берклі провели синтез резерфордію за допомогою прискорювача важких частинок HILAC .



Лише з 1997 року IUPAC прийнята офіційна назва резерфордій.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Kratz, J. V. (2003). Critical evaluation of the chemical properties of the transactinide elements (IUPAC Technical Report) (PDF). Pure and Applied Chemistry. 75 (1): 103. doi:10.1351/pac200375010103. Архів оригіналу (PDF) за 26 липня 2011. Процитовано 4 березня 2012. (англ.)

Примітки

[ред. | ред. код]