Очікує на перевірку

Романицький Борис Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Романицький Борис Васильович
Народився18 (30) березня 1891(1891-03-30)
Чорнобай
Помер24 серпня 1988(1988-08-24) (97 років)
Львів
ПохованняЛичаківський цвинтар
Громадянство Російська імперія
 СРСР
Діяльністьактор
Alma materКиївський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
ПартіяКПРС
Нагороди та премії
Народний артист СРСР Сталінська премія Народний артист УРСР Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1974

Надгробок Бориса Романицького на Личаківському цвинтарі у Львові

Романицький Борис Васильович (18 (30) березня 1891(18910330), с. Чорнобай, Черкащина — 24 серпня 1988, Львів) — визначний український режисер і актор школи П. Саксаганського. Народний артист СРСР (1944). Народний артист Української РСР (1940).

На сцені з 1913 р.

Після закінчення Музично-драматичної школи М. Лисенка грав у Товаристві Українських Акторів під орудою І. Мар'яненка (1916) і Державному Народному Театрі (19181922)

З 1922 р. співзасновник і мист. керівник Театру ім. М. Заньковецької, спочатку мандрівного, з 1931 р. стаціонарного у Запоріжжі, з 1944 р. — у Львові, де працював актором і режисером.

Лауреат Сталінської премії 1950 року.

Лауреат Шевченківської премії 1974 року.

Помер 24 серпня 1988 у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 67.[1]

Постановки

[ред. | ред. код]
  • «Розбійник Кармелюк» Л. Старицької-Черняхівської
  • «Чужі люди» В. Винниченка
  • драми Я. Мамонтова («Рожеве павутиння», «Княжна Вікторія», «Республіка на колесах», «На камені горить» та ін.)
  • «97» М. Куліша
  • драми І. Кочерги («Фея гіркого мигдалю», «Марко в пеклі»)
  • «Родина щіткарів» М. Ірчана
  • «Місія містера Перкінса» О. Корнійчука
  • «Олекса Довбуш» Л. Первомайського
  • «Мала перемога» В. Собка
  • драми О. Левади («Камо», «Остання зустріч»)
  • «Примари» Г. Ібсена

Найкращі ролі

[ред. | ред. код]
  • Святослав («Сон князя Святослава» І. Франка)
  • Карл Моор («Розбійники» Ф. Шіллера)
  • Акоста («Урієль Акоста» К. Ґуцкова)
  • Отелло (в однойменній п'єсі В. Шекспіра)

Автор книги «Український театр у минулому і тепер» (1950).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 372. — ISBN 966-8955-00-5.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]