Російсько-українська транзитна війна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Російсько-українська транзитна війна — торговельно-економічне протистояння між Україною та Росією в частині вантажоперевезень, що триває з початку 2016 року. Складова масштабного військового, політичного і економічного протистояння між двома державами, зумовленого російською збройною агресією проти України 2014—2015 років.

Приводом до початку транзитної війни стало забезпечення економічної безпеки Російської Федерації в умовах підписання Україною угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, яка набула чинності 1 січня 2016 року.

Передумовою транзитної війни став указ Президента РФ від 16 грудня 2015 року про припинення дії Договору про зону вільної торгівлі з Україною[1] та прийняте у відповідь рішення Кабінету міністрів України від 30 грудня 2015 про контрзаходи проти російського ембарго[2].

Транзитна війна була ініційована указом Президента РФ Володимира Путіна від 1 січня 2016 року № 1 «Про заходи щодо забезпечення економічної безпеки та національних інтересів Російської Федерації при здійсненні міжнародних транзитних перевезень вантажів з території України на територію Республіки Казахстан через територію Російської Федерації» та постановою Уряду РФ від 1 січня 2016 року № 1 «Про заходи щодо реалізації Указу Президента Російської Федерації від 1 січня 2016 року № 1».

Обсяг перевезень з України через територію Росії становив приблизно 80 тис. вантажівок на рік[3] з товарообігом близько $2 млрд.

Станом на 4 січня 2016 року транзит товарів з України через територію РФ повністю заблокований.

Блокування транспортних перевезень через Росію створило лише тимчасові труднощі для українських експортерів: 14 січня 2016 Україна підписала протокол про встановлення конкурентоспроможних пільгових тарифів на вантажоперевезення Транскаспійським міжнародним транспортним маршрутом, який є частиною Нового шовкового шляху — транспортного коридору між Китаєм та Європою, що оминає Росію[4], і вже 15 січня започаткувала перевезення цим маршрутом.

Блокування російських фур у лютому 2016

[ред. | ред. код]

З 11 лютого 2016 року розпочалося блокування російських фур в Україні. Першопричиною стало ускладнення українських автоперевозок через РФ і накопичення російських фур в Україні через заборону транзиту російських фур через Польщу. Станом на 18 лютого блокування є спільним — Україна блокує російські фури, Росія (вже вчергове!) українські в РФ.

Транспортні обмеження 2018

[ред. | ред. код]

Передумовами до цього стала російська блокада Азовського моря, яка тривала понад 6 місяців та небезпечна спроба росіян від 15 серпня 2018 заблокувати також українські чорноморські торговельні шляхи.[5]

16 серпня 2018 року Міністр інфраструктури України Володимир Омелян анонсував нові обмеження у транспортному сполученні з Росією. Ці обмеження будуть стосуватися не лише обмеження залізничного сполучення.[6][7]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Указ Путина: РФ с 1 января приостановит договор о ЗСТ СНГ в отношении Украины [Архівовано 19 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Кабмін вирішив ввести контрзаходи проти Росії
  3. Російська «транзитна війна» зупинила 80 тисяч фур[недоступне посилання]
  4. Новый шелковый путь: Азербайджан, Казахстан, Грузия и Украина подписали документ о грузоперевозках [Архівовано 17 січня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Росіяни закрили для судноплавства район на Чорному морі. https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 15 серпня 2018. Архів оригіналу за 15 серпня 2018. Процитовано 16 серпня 2018.
  6. До Москви будуть ходити тільки ведмеді: Омелян готує нові обмеження. https://www.ukrinform.ua/. Укрінформ. 16 серпня 2018. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 16 серпня 2018.
  7. Омелян оголосив про нові транспортні обмеження з Росією. https://biz.nv.ua/. Новое время. 16 серпня 2018. Архів оригіналу за 16 серпня 2018. Процитовано 16 серпня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]