Рязанцева Олександра Юріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рязанцева Олександра Юріївна
Загальна інформація
Народження2 червня 1984(1984-06-02)
Ялта, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Смерть11 червня 2024(2024-06-11) (40 років)
Житомир, Україна
(серцева недостатність)
ПохованняБерковецьке кладовище
Псевдо«Ялта»
Військова служба
Роки служби2022 — 2024
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ ДШВ
Формування
 78 ОДШП
Війни / битви
Російсько-українська війна

Олекса́ндра Ю́ріївна Ряза́нцева (нар. 2 червня 1984, Ялта, Кримська область, Українська РСР, СРСР — пом. 11 червня 2024, Житомир, Україна) — українська стилістка, військовослужбовиця, учасниця Революції гідності.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилася 2 червня 1984 в Ялті в родині військових[1]. За порадою Андрія Кузьменка стала стилісткою та художницею з костюмів[2].

Під час перевезення костюмів до Жовтневого палацу в ніч проти 30 листопада 2013 стала випадковим свідком побиття студентів на Майдані Незалежності[3]. Брала участь в Революції гідності, під час якої витягувала поранених на вулиці Інститутській[4], згодом її історія увійшла до документальної стрічки «Жіноче обличчя революції»[5].

У березні 2014 року разом з іншими активістками вирушила до Криму, який вже був окупований російськими військовими без розпізнавальних знаків. Проте на контрольно-пропускному пункті потрапила в полон до росіян. Рязанцеву тримали в Севастополі[6], де вона пробула п'ять днів.

Мешкала в Ірпені[7], співпрацювала з акторами «Кварталу 95», займалася костюмами президента України Володимира Зеленського та ведучих телешоу «Орел і решка». До 2022 року відкрила власну костюмерну і працювала з відомими артистами: з гуртами Бумбокс, O’Torvald і Kozak system, співачками Тіною Кароль та Ламою, з журналом Viva[8][1]. Входила до п'ятірки найуспішніших стилістів та вдягала українських зірок шоубізнесу[1].

На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року долучилася до лав територіальної оборони, виконувала завдання в Гостомелі та Київській області. В інтерв'ю виданню «Цензор.НЕТ» розповідала, що «мріє заїхати у рідний Крим на танку». Пізніше перевелася в 78-й окремий десантно-штурмовий полк «Ґерць» і брала участь у боях за Бахмут[9][10].

Померла 11 червня 2024 року від серцевої недостатності в лікарні Житомира[11][12]. Прощання з Олександрою Рязанцевою відбулося у Михайлівському соборі, після поминальної ходи до Майдану Незалежності похована на Берковецькому кладовищі[13][14].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Смерть військовослужбовиці Шури Ялти Рязанцевої: у 78-му ОДШП назвали причину. Еспресо. 12 червня 2024. Процитовано 29 червня 2024.
  2. ↑ Від серцевої недостатності померла військова та активістка Шура Рязанцева з позивним «Ялта». ZMINA. 11 червня 2024. Процитовано 29 червня 2024.
  3. ↑ Діденко, Анастасія; Присяжнюк, Владислава (19 квітня 2024). Від стилістки одягу до військовослужбовиці. Історія кримчанки з позивним «Ялта». Суспільне. Процитовано 29 червня 2024.
  4. ↑ Костенко, Ірина (11 червня 2024). На фронті загинула захисниця України й стилістка «Кварталу 95» Шура Рязанцева із позивним «Ялта». РБК Україна. Процитовано 17 червня 2024.
  5. ↑ Кліщук, Людмила (11 червня 2024). Померла військова та активістка Шура «Ялта» Рязанцева. Новинарня. Процитовано 29 червня 2024.
  6. ↑ На фронті загинула військова Шура Рязанцева. Інформатор. 11 червня 2024. Процитовано 29 червня 2024.
  7. ↑ На фронті загинула військова та активістка з Ірпеня Шура Рязанцева. Ірпінський вісник. 13 червня 2024. Процитовано 29 червня 2024.
  8. ↑ Коваленко, Анна (11 червня 2024). «Мріяла розбудувати Крим та стати мамою»: померла військова Шура Рязанцева. Українська правда. Процитовано 29 червня 2024.
  9. ↑ Тимченко, Олег (12 червня 2024). Витягувала поранених на Майдані, була особистою стилісткою Зеленського: на фронті загинула кримчанка Шура Рязанцева. Oboz.UA. Процитовано 29 червня 2024.
  10. ↑ Померла військова Шура Рязанцева із позивним «Ялта». УкрІнформ. 11 червня 2024. Процитовано 29 червня 2024.
  11. ↑ Барсукова, Олена (12 червня 2024). Військовослужбовиця «Ялта» померла від серцевої недостатності — 78 полк ДШВ. Українська правда. Процитовано 29 червня 2024.
  12. ↑ Костенко, Ірина (11 червня 2024). На фронті загинула захисниця України й стилістка «Кварталу 95» Шура Рязанцева із позивним «Ялта». РБК Україна. Процитовано 11 червня 2024.
  13. ↑ Швець, Інесса (14 червня 2024). У Києві попрощалися з військовою Шурою Рязанцевою. Інформатор. Процитовано 29 червня 2024.
  14. ↑ Стало відомо, де і коли відбудеться прощання із Шурою Рязанцевою. Еспресо. 13 червня 2024. Процитовано 29 червня 2024.
Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рязанцева_Олександра_Юріївна&oldid=43810598