Сербська Автономна Область Західна Славонія
| Srpska autonomna oblast Zapadna Slavonija Српска аутономна област 'Serbian Autonomous Oblast of Western Slavonia | ||||
| Самопроголошена республіка | ||||
| ||||
|
| ||||
| Столиця | ||||
| Форма правління | Тимчасовий уряд | |||
| Історичний період | Руйнація Югославії | |||
| - Засновано | 1991 | |||
| - Ліквідовано | 1992 | |||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Сербська Автономна Область Західна Славонія (серб. SAO Zapadna Slavonija або САО Західна Славонія — колишня сербська автономна область у Хорватії. Була створена 12 серпня 1991[1]. 26 лютого 1992 увійшла до складу т. зв. Республіки Сербська Країна.
Невдовзі після оголошення САО Західна Славонія війська повстанців, яким допомагала ЮНА, взяли Окучані і Дарувар та тим самим створили загрозу для Хорватії втратити контроль над Славонією. У наступні місяці після запеклих боїв за Пакрац і захоплення міста більшість хорватів покинули цю область. 31 жовтня 1991 хорватські війська почали дві операції: Откос 10 (захопивши Білогору) і Оркан 91 (було захоплено Дарувар), а більшість сербів покинули цю область. Славонський православний центр у Пакраці було знищено. При цьому воєнні злочини були вчинені з обох сторін.
18 лютого 1993 хорватські та місцеві сербські лідери підписали Даруварську угоду. Угода трималася в секреті і була спрямована на нормалізацію життя для місцевих мешканців на лінії фронту. Але Книнський уряд дізнався про угоду і заарештував сербів-підписантів.
САО Західна Славонія було скасовано і область реінтегровано до Хорватії всього за два дні в травні 1995 під час операції Блискавка. I у помсту за цю поразку Мілан Мартич здійснив ракетну атаку на Загреб.
З вересня 1999 року по березень 2001 року на території Західної Славонії миротворчу місію виконував 14 окремий вертолітний загін (66 осіб, на підставі Указу Президента України від 14.07.1999 № 852/99 та Закону України від 16.07.1999 № 1006-14). Основні завдання загону: перевезення національного персоналу та високоповажних осіб; перевезення вантажів; евакуація поранених; супроводження переміщення військ[2].
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 червня 2008. Процитовано 21 лютого 2010.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2008-06-11 у Wayback Machine.] - ↑ Історія миротворчої діяльності Збройниї Сил України | Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.
- Jović, Dejan (2009). Yugoslavia: A State that Withered Away. Purdue University Press. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 2 жовтня 2020.
- Петровић, Илија (1994). Српско национално вијеће Славоније, Барање и Западног Срема. Нови Сад: Цветник. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 2 жовтня 2020.
- Петровић, Илија (1996). Од вијећа до републике: Славонија, Барања и Западни Срем. Нови Сад: Цветник. Архів оригіналу за 14 жовтня 2020. Процитовано 2 жовтня 2020.
- Радишић, Драган (2002). Хронологија догађаја на простору претходне Југославије 1990-1995. Бања Лука: Глас српски. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 2 жовтня 2020.
- Štrbac, Savo (2015). Gone with the Storm: A Chronicle of Ethnic Cleansing of Serbs from Croatia. Knin, Banja Luka, Beograd: Grafid, DIC Veritas. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 2 жовтня 2020.
- Мапа Республіки Сербська Країна[недоступне посилання з травня 2019] — мапа, що показує територію Західної Славонії, контрольовану сербськими силами (зелений) і територію Західної Славонії, під захистом ООН (помаранчевий).
