Середня Балаклійка
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Середня Балаклійка | |
|---|---|
| 49°28′40″ пн. ш. 36°50′19″ сх. д. / 49.4779° пн. ш. 36.8386° сх. д. | |
| Витік | на схід від с. Олександрівка |
| Гирло | р. Балаклійка |
| • координати | 49°28′40″ пн. ш. 36°50′19″ сх. д. / 49.4779° пн. ш. 36.8386° сх. д. |
| Похил, м/км | 0,98 ‰[1] |
| Басейн | басейн Дону |
| Країни: |  УкраїнаХарківська область |
| Регіон | Чугуївський район |
| Довжина | 40 км[1] |
| Площа басейну: | 345 км²[1] |
| Притоки: | Хрести (права) |
 | |
Сере́дня Балаклі́йка — річка в Україні, у межах Шевченківського, Чугуївського і Балаклійського районів Харківської області, права притока Балаклійки (басейн Сіверського Дінця).
Довжина річки 40 км, площа басейну 345 км², похил 0,98 м/км. Долина переважно трапецієподібна, на окремих ділянка ящикоподібна; завширшки від 1,5 до 4 км, завглибшки 20—50 м. Заплава двостороння, подекуди заболочена, завширшки від 50 до 700 м. Річище помірно звивисте, завширшки до 30—50 м (у нижній течії), завглибшки до 2 м. Влітку міліє. У верхів'ях споруджено кілька ставків.
Річка бере початок на схід від села Олександрівка. Тече спершу на захід, далі — переважно на південний захід. Впадає до Балаклійки між селом Вербівка і містом Балаклія.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 498
- «Каталог річок України». — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 142. — (№ 2437).
