Координати: 54°26′ пн. ш. 18°33′ сх. д. / 54.433° пн. ш. 18.550° сх. д. / 54.433; 18.550
Очікує на перевірку

Сопот (Польща)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сопот
пол. Sopot, каш. Sopòt
Герб Прапор
Герб Прапор Сопота
Пірс Сопота
Пірс Сопота
Пірс Сопота
Розташування міста Сопот
Основні дані
54°26′ пн. ш. 18°33′ сх. д. / 54.433° пн. ш. 18.550° сх. д. / 54.433; 18.550
Країна Польща Польща
Регіон Поморське воєводство

Межує з

— сусідні нас. пункти
Гданськ, Гдиня ?
Засновано XVIII століття
Перша згадка 7 століття
Статус міста 1901
Площа 17,34 км²
Населення 38690 (2011)[1]
· густота 2258 (2008[2]) осіб/км²
Агломерація 1 080 000
Назва мешканців пол. sopocianin[3] і пол. sopocianka[4]
Міста-побратими Франкенталь (17 квітня 1991), Ашкелон, комуна Карлсгамн, Ратцебург, Нествед (1990), Мястко
Телефонний код (48) 58
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів G
GeoNames 3085151, 7531444, 7530820
OSM 130975 ·R (Поморське воєводство)
SIMC 0934783
Поштові індекси 81-701 do 81-878
Міська влада
Мер міста Яцек Карновський
Вебсайт sopot.pl
Мапа
Мапа


CMNS: Сопот у Вікісховищі

Со́пот (пол. Sopot; каш. Sopòt; нім. Zoppot) — місто на півночі Польщі, розташоване на березі Гданської затоки. Частина міської агломерації разом з Гдинею і Гданськом, що має назву Тримісто (пол. Trójmiasto), і має населення близько 1 млн. осіб.

За радянських часів був знаним як місце проведення щорічного фестивалю пісні, куди з'їжджалися виконавці із західних та соціалістичних країн.

Визначні місця

[ред. | ред. код]
  • У Сопоті розташований найдовший у Європі дерев'яний морський пірс. Його довжина — 515,5 метрів.
  • м. Сопот знамените своїм Кривим будинком (пол. Krzywy Dom).

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 17901 2433 12464 3004
Жінки 20789 2287 11638 6864
Разом 38690 4720 24102 9868

Українці в Сопоті

[ред. | ред. код]
Будинок курорту в Сопоті, поч. ХХ ст.
Будинок курорту в Сопоті, поч. ХХ ст.

У період Вільного міста Гданська Сопот не мав своєї власної української громади. Тут мешкали консул УНР К. Павлюк та генерал В. Зелінський (будинок по вул. Kordeckiego 10). 17 лютого 1923 р. у червоній залі будинку Сопотського курорту в рамках благодійного концерту-балу для допомоги українцям емігрантам і студентам, який організував консул К. Павлюк, виступав хор українських студентів гданської Політехніки "Сурма"

1934 р. у Сопоті на великому пірсі організатор замаху на Перацького Микола Лебідь попрощався з А. Фединою та Д. Гнатківською та сів на пароплав «Пройсен», який відпливав до Свиномюнде[6].

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Економіка

[ред. | ред. код]

Найбільші корпорації:

Освіта

[ред. | ред. код]

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. https://sjp.pwn.pl/so/sopocianin;4513140.html
  4. https://sjp.pwn.pl/so/sopocianka;4513141.html
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  6. Парнікоза, Іван. Українські сторінки історії Гданська та Триміста Частина 3. Неспокійний Данциг. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 07.06.2024.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]