Сухостав
| село Сухостав | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область |  Тернопільська область
|
| Район | Чортківський район |
| Тер. громада | Копичинецька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060250090091630 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1553 |
| Населення | 1 029 |
| Територія | 3,06 км² |
| Густота населення | 349.59 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48265 |
| Телефонний код | +380 3557 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°9′19″ пн. ш. 25°51′2″ сх. д. / 49.15528° пн. ш. 25.85056° сх. д. |
| Водойми | р. Нічлава |
| Відстань до районного центру |
26 км |
| Найближча залізнична станція | Хоростків |
| Відстань до залізничної станції |
6 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48260, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Копичинці, вул. 22 Січня, буд. 29 |
| Карта | |
  Сухостав | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Сухоста́в — село в Україні, у Копичинецькій міській громаді, Чортківського району, Тернопільської області на півночі району. Розташовується над річкою Нічлавка, на протилежному березі розташовується Яблунів. Центр колишньої сільради. Розташоване на відтинку Теребовля — Чортків автодороги Дубне — Тернопіль — Чернівці.
Населення — 1029 осіб (2007).
На північному заході від села бере початок річка Нічлавка, права притока Нічлави (басейн Дністра).
Поблизу Сухоставу виявлено археологічні пам'ятки культури лінійно-стрічкової кераміки, трипільської (поселення Сухостав), голіградської, черняхівської культур.
Розвідкою Г. К. Свєшнікова уточнено в 1952 р. територію поселення перших століть н. е. на полях «Великі» і «Малі долини» та зібрано підйомний матеріал, щоскладається з уламків кераміки, метелевих виробів, кам'яних намистинок і частини жорнового каменю[1].
Роботами Копичинецької експедиції (Копичинецького розвідувального загону) проведено розкопи поселення ранньоскіфського часу в урочищі «Говдри». Досліджено три землянки VII ст. до н. е. та ряд господарських ям. Здобутий розкопами речовий матеріал найбільш зближений до синхронного йому матеріалу з Середнього Подніпров'я. В роботах експедиції брали участь: Свєшніков І. К — керівник експедиції, наукові працівники Львівського історичного музею — Г. М. Власова, В. П. Савич, 3. А. Володченко, наукові працівники Дубнівського краєзнавчого музею — Є. Г. Нефедовський, В. Д. Селедець.
1553 р. стражник коронний Миколай Потоцький отримав від короля Сігізмунда ІІ Августа привілей на заснування містечка з маґдебурзьким правом під назвою Сухостав. Імовірно, від тих часів містечко користувалося гербом, опис якого зберігся в польських джерелах XIX століття: на блакитному щиті срібний семипроменевий хрест (герб роду Потоцьких "Пилява"), під яким золота риба.
Польський дослідник М.Курзей стверджує, що місто Яблунів було засноване на ґрунті села Сухостав у 1553 році.[2]
За австрійських часів містечко належало до Заліщицького округу, 19 ст. — до Гусятинського, згодом Копичинецького повітів.
Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок» та інших, кооператива.
До 19 липня 2020 р. належало до Гусятинського району[3].
З 30 липня 2018 р. у складі Копичинецької міської громади[4].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610255, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 635 виборців, явка 69,92%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 48,31%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 15,58%, за «Голос» — 9,03%.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Ігор Сопель (Слуга народу) — 44,57%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 20,36%, за Аллу Стечишин (самовисування) — 10,86%[6].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 978 | 99.59% |
| російська | 3 | 0.31% |
| польська | 1 | 0.10% |
| Усього | 982 | 100% |
- церква Різдва Пресвятої Богородиці (1888, дерев'яна, ПЦУ),
- церква Різдва Пресвятої Богородиці (1997, мурована, УГКЦ).
-
Церква Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ -
Церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1888 -
Церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1888 (дзвіниця) -
Церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1888 (дзвіниця) -
Церкви Різдва Пресвятої Богородиці 1888 (дзвіниця)
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), насипано символічну могилу УСС (1990).
Працюють ЗОШ 1 ступ., бібліотека, торговельні заклади, ФАП, відділення зв'язку.
- просвітницький діяч, меценат А. Дереворіз,
- мовознавець Є. Нападій,
- діяч ОУН і УПА С. Нападій.
- Дереворіз Михайло Іванович (1933—2013) — український філолог.
- ↑ Міністерство культури Української РСР. Львівський державний історичний музей. Археологічні роботи музею в 1952 — 1957 р.р. — Львів, 1959, стор. 10
- ↑ M.Kurzej. Kościoł parafialny p.w. Św. Elżbety Królowej w Jabłonowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.- Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009.— Cz. I, tom 17. 508 s., 806 il. ISBN 978—83—89273—71—0 (пол.) s. 143
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ ВВРУ, 2019, № 7, стор. 66
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. [Архівовано 2022-02-14 у Wayback Machine.]
- О. Клименко, Я. Ясінський. Сухостав // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 375.
- Сухостав // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 540. (пол.)
- Різдв'яний вертеп 2013 Сухостав [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Сухостав 2010 [Архівовано 3 жовтня 2016 у Wayback Machine.]