Тамауліпас
Тамауліпас | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
— Штат — | ||||||||||
Tamaulipas | ||||||||||
| ||||||||||
Столиця | Сьюдад-Вікторія | |||||||||
Найбільше місто | Рейноса | |||||||||
Країна | Мексика | |||||||||
| ||||||||||
Муніципалітетів | 43 | |||||||||
Офіційна мова | Іспанська | |||||||||
Населення | ||||||||||
- повне | 3 020 225 (13-тий) | |||||||||
Етнікон | Tamaulipeco(a) | |||||||||
Площа | ||||||||||
- повна | 79 384 км² | |||||||||
- широта | 27º 40' - 22º 12'º пн.ш. N | |||||||||
- довгота | 97º 08' - 100º 08'º зх.д. W | |||||||||
Висота | ||||||||||
- максимальна | 3 280 м (Sierra El Pedregoso) | |||||||||
- мінімальна | 126 м | |||||||||
Часовий пояс | UTC−6 | |||||||||
ВВП | 17,500 млрд. $ (2003) | |||||||||
ІРЛП | 0,8111 - високий | |||||||||
Став штатом | 31 січня 1824 | |||||||||
Губернатор | Eugenio Hernández Flores (PRI) | |||||||||
Число сенаторів | 3 (PAN:2, PRI:1) | |||||||||
Число депутатів | 8 (PAN:5, PRI:3) | |||||||||
Вебсайт | tamaulipas.gob.mx | |||||||||
- код ISO 3166-2 | MX-TMP | |||||||||
- поштове ск. | Tamps. | |||||||||
| ||||||||||
Штат Тамауліпас на мапі Мексики | ||||||||||
|
Тамаулі́пас (ісп. Tamaulipas, ацт. Tamaulipas) — штат Мексиканської Республіки, розташований на північному сході країни. Межує зі штатами Нуево-Леон, Сан-Луїс-Потосі і Веракрус, із США та омивається Мексиканською затокою. Столиця штату — Вікторія (або Сьюдад-Вікторія).
У 1824 році, після проголошення Мексикою незалежності та падіння мексиканської імперії, Тамауліпас був одним із перших 19 штатів-з яких утворилися Мексиканські Сполучені Штати. Під час сутичок поміж централістами та федералістами, у 1836 році революція в Техасі привела до створення республіки Техас, яка до цього моменту була північною частиною Тамауліпас. У 1840 році Техас, разом зі штатами Нуево-Леон та Коауїла, робив спроби об'єднатися з недовговічною республіки Ріо-Гранде для розширення кордонів. У 1846 році Техаська республіка була анексована США, а в 1848 році стала складовою частиною Сполучених Штатів Америки. У 1848 році, по закінченню американо-мексиканської війни за договором Гуаделупе Тамауліпас втратив більше ніж ¼ частину своїх територій. Столиця штату Агуайо отримала нову назву Сьюдад-Вікторія на честь Гуаделупе Вікторіа[1][2].
У 1863 році французька окупація Мексики створила складні умови для штату, особливо на кордоні з портовим містом Тампіко. На півночі Тамауліпас французьким військам протистояли республіканські сили на чолі з президентом Беніто Хуаресом, але через два роки після французького володарювання штат змушений був прийняти умови французького наставника Максиміліана I. У 1866 році французькі війська залишили територію штату, а в 1867 році імператора було розстріляно[3].
В період правління Порфіріо Діаса у штаті відчувся економічний зріст — була побудована залізниця до портового міста Тампіко, яка дозволила вести міжнародну торгівлю на кордоні з Техасом та експортувати свій товар. Міста Матаморос та Нуево-Ларедо стали найбільш-промисловими в штаті[4][5].
В післяреволюційні роки послідовні уряди присвятили себе розширенню промислових районів та інфраструктури в Тамауліпасі, включаючи комунікаційні та освітні програми. Губернатор Марте Гомес (1937-1940) почав свою діяльність з розширення ранчових угідь для приватних фермерів. Норберто Тревіно Сапатою (губернатор штату (1957-1963) були засновані кілька державних університетів, відбулася реформація нафтовидобувної галузі. Під час губернаторства Еміліо Мартінес Манутоу (1981-1987) відчувся суттєвий підйом у промисловості[6][7].
Основою економіки штату є обробна промисловість, а незначна діяльність -- у секторі послуг та, зокрема, у торгівлі. У 15 пунктах перетину кордону поміж Сполученими Штатами та Тамауліпасом завдяки портовим містам Тампіко та Альтаміра, ВВП переміщує 30% усієї міжнародної торгівлі в Мексиці, яка надає прибутку 280 млрд. доларів на рік в обох напрямках. Найбільша активність імпорту та експорту відбувається на кордоні між Нуево-Ларедо (Тамауліпас) та Ларедо (Техас) завдяки створеній Північноамериканській зоні вільної торгівлі (НАФТА; англ. North American Free Trade Agreement, NAFTA), що становить 28% ВВП Мексики[8][9].
- ↑ [Tamaulipas/ History(ісп.). Архів оригіналу за 3 вересня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018. Tamaulipas/ History(ісп.)]
- ↑ [La Diputación Provincial y El Federalismo Mexicano(ісп.). Архів оригіналу за 22 січня 2015. Процитовано 1 жовтня 2018. La Diputación Provincial y El Federalismo Mexicano(ісп.)]
- ↑ [Tamaulipas | state, Mexico | Britannica(англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018. Tamaulipas | state, Mexico | Britannica(англ.)]
- ↑ [History of Tamaulipas - Information about México(англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018. History of Tamaulipas - Information about México(англ.)]
- ↑ Tamaulipas, entorno, historia y costumbres. Rivero Torres, José Manuel. Gobierno del Estado de Tamaulipas, México, 2008, 143-145 p.(ісп.)
- ↑ [State of Tamaulipas | Visit México(англ.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018. State of Tamaulipas | Visit México(англ.)]
- ↑ Octavio Herrera Pérez, Tamaulipas. Historia Breve, México, El Colegio de México, 2010.(ісп.)
- ↑ [Economia de Tamaulipas - Información de México(ісп.). Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018. Economia de Tamaulipas - Información de México(ісп.)]
- ↑ [Tamaulipas(ісп.) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018. Tamaulipas(ісп.)]
- Тамауліпас // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття з географії Мексики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |