Очікує на перевірку

Таран Андрій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Таран.
Андрій Васильович Таран
Андрій Васильович Таран
Андрій Васильович Таран
Посол України в Словенії
Нині на посаді
На посаді з4 травня 2022
ПрезидентВолодимир Зеленський
Прем'єр-міністрДенис Шмигаль
ПопередникМихайло Бродович
Міністр оборони України
4 березня 2020 — 3 листопада 2021
ПрезидентВолодимир Зеленський
Прем'єр-міністрДенис Шмигаль
ПопередникАндрій Загороднюк
НаступникОлексій Резніков
Перший заступник командувача Сухопутних військ ЗСУ
грудень 2015 — квітень 2016
ПрезидентПетро Порошенко
Прем'єр-міністрАрсеній Яценюк
НаступникВ'ячеслав Назаркін
Народився4 березня 1955(1955-03-04) (69 років)
Франкфурт-на-Одері, НДР
Відомий якМіністр оборони України, Надзвичайний і Повноважний Посол
ГромадянствоСРСР СРСР→Україна Україна
Національністьукраїнець
ОсвітаКиївське вище артилерійське інженерне ордена Леніна Червонопрапорне училище ім. С. М. Кірова ППО Сухопутних військ СРСР (КВАІУ)
Alma materНаціональний університет оборони України і Національний університет оборони США
Звання Генерал-лейтенант
Нагороди
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
 Медіафайли у Вікісховищі

Андрій Васильович Таран (нар. 4 березня 1955(19550304), Франкфурт-на-Одері, НДР[1]) — український військовий та державний діяч, генерал-лейтенант, з 4 березня 2020 року до 3 листопада 2021 року — 16-й Міністр оборони України[2][3], з 4 травня 2022 року — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Словенія[4].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 4 березня 1955 року в м. Франкфурті-на-Одері (НДР) у родині військового, що проходив військову службу у Групі радянських військ у Німеччині.

У 1970-х закінчив Київське вище артилерійське інженерне ордена Леніна Червонопрапорне училище ім. С. М. Кірова ППО Сухопутних військ СРСР (КВАІУ) за спеціальністю «Військовий інженер-радіотехнік». Військову службу проходив у Збройних Силах колишнього СРСР.

У 80-х закінчив Військову академію ППО Сухопутних військ в м. Києві за спеціальністю «Управління бойовими діями». Також пройшов перепідготовку в Інституті міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, дипломатичної служби та Національному університеті оборони США у Вашингтоні. Здобув ступінь магістра за спеціальністю «Стратегія національних ресурсів». Вільно володіє англійською мовою[5].

1995—1996 — навчався в Національному університеті оборони США у Вашингтоні, де здобув кваліфікацію магістра за спеціальністю «Стратегія національних ресурсів»[6].

Військова служба

[ред. | ред. код]

У 1992—1994 роках проходив військову службу в Центральному апараті Міноборони України, далі був переведений до Головного управління розвідки Міноборони[7].

Працював у РНБО України експертом центру стратегічного планування та аналізу, далі повернувся до Центрального апарату Міністерства оборони у 1996—1998 роках.

З 2005 по 2008 рік — начальник управління у Міноборони, з 2008 — заступник керівника Головного управління розвідки Міноборони.

У грудні 2015 — квітні 2016 — перший заступник командувача Сухопутних військ Збройних Сил України.

В 2016 році — був звільнений у запас через вік. Генерал-лейтенант Збройних Сил України у відставці.

Дипломатична служба

[ред. | ред. код]

У 1999—2004 роках військовий аташе при посольстві України у США.

В 2011—2014 — представник Міністерства оборони у представництві України при ООН.

З вересня по листопад 2015 року працював у підгрупі з питань безпеки у ТКГ в Мінську[8].

З квітня по серпень 2015 — представник України у Спільному центрі контролю і координації на Донбасі (СЦКК), який був створений для мирного врегулювання за участю представників України та РФ.

4 травня 2022 — призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Словенія[4].

Політична діяльність

[ред. | ред. код]

У 2019 році очолював виборчий штаб кандидата в президенти Ігоря Смешка[9][10]. На парламентських виборах 2019 року балотувався за списком партії «Сила і честь» під 24 номером[11], проте партія до парламенту не потрапила.

Міністр оборони

[ред. | ред. код]

4 березня 2020 року був призначений Міністром оборони України в Кабінеті Міністрів України Дениса Шмигаля, не забезпечив виконання оборонного замовлення 2020, 2021 років.[12][13][14].

З 13 березня 2020 року — до 5 листопада 2021 року — член РНБО України[15][16].

2 листопада 2021 року, написав заяву про відставку з посади очільника Міністерства оборони України[17].

3 листопада 2021 року, Верховна Рада України звільнила його з посади Міністра оборони України. За відповідне рішення проголосував 341 нардеп[18].

Надзвичайний і Повноважний Посол

[ред. | ред. код]

4 травня 2022 року Президент України Володимир Зеленський призначив Андрія Тарана Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Словенія[4].

Вже 6 липня Новопризначений Посол України в Республіці Словенія Андрій Таран розпочав свою діяльність на посаді та провів зустріч зі своїм словенським візаві — Послом Республіки Словенія в Україні Томажем Менціном у Києві. Під час зустрічі Посол України Андрій Таран обговорив зі своїм колегою актуальний стан двосторонніх відносин між Україною та Словенією, поточну безпекову та економічну ситуацію в Україні та в світі, а також подальші напрямки розвитку двосторонньої співпраці. Зі свого боку Посол Словенії в Україні Томаж Менцін привітав Посла України Андрія Тарана з призначенням на посаду, побажав наснаги та подальших успіхів у розбудові та зміцненні українсько-словенських двосторонніх відносин.[19]

7 липня Посол України Андрій Таран вручив копії вірчих грамот Голові Дипломатичного протоколу МЗС Словенії Наташі Прах.

А вже 22 липня Андрій Таран вручив самі вірчі грамоти Президенту Республіки Словенія Боруту Пахору. Під час двосторонньої зустрічі в рамках офіційної урочистої церемонії сторони обговорили актуальний стан і перспективи розвитку двосторонніх відносин та міжнародну підтримку України у війні проти російських загарбників.

Президент Словенії Борут Пахор підтвердив незмінну позицію щодо підтримки його країною територіальної цілісності та суверенітету України та наголосив на тому, що Словенія продовжить надавати підтримку українській державі та народу України на всіх рівнях.[20]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Орден Богдана Хмельницького ІІ ст.
  • Орден Богдана Хмельницького ІІІ ст. (20 серпня 2008) — за особливі заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, охорону конституційних прав і свобод людини, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового і службового обов'язку, та з нагоди 17-ї річниці незалежності України; за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності і безпеки Української держави, бездоганне виконання військового і службового обов'язку, високий професіоналізм[21]

Сім'я

[ред. | ред. код]

Одружений, має двох дітей.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Міністром оборони став Андрій Таран: що про нього відомо. 24 Канал. Процитовано 4 березня 2020.
  2. ↑ Андрій Таран став новим міністром оборони України. Інформаційне агентство «Вголос» (укр.). 4 березня 2020. Процитовано 4 березня 2020.
  3. ↑ Рада відправила у відставку Кабмін Гончарука: онлайн. РБК-Україна. Процитовано 4 березня 2020.
  4. ↑ а б в Указ Президента України № 306/2022 від 4 травня 2022 року «Про призначення А.Тарана Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Словенія»
  5. ↑ Хто такий Андрій Таран? Цензор. НЕТ
  6. ↑ Міністром оборони став Андрій Таран: що про нього відомо. 24 Канал. Процитовано 4 березня 2020.
  7. ↑ Андрій Таран став новим міністром оборони України. 24 Канал. Процитовано 4 березня 2020.
  8. ↑ Рада призначила міністром оборони Андрія Тарана. Радіо Свобода
  9. ↑ Передвиборчий штаб Смешка очолив генерал-лейтенант ЗСУ Таран
  10. ↑ Міністром оборони став Андрій Таран: що про нього відомо. 24 Канал. Процитовано 4 березня 2020.
  11. ↑ Кого Смешко повів на вибори: повний виборчий список партії «Сила і честь» Главком
  12. ↑ Рада призначила нового главу Міноборони замість Загороднюка. РБК-Україна. Процитовано 4 березня 2020.
  13. ↑ В РНБО оцінили виконання оборонного замовлення
  14. ↑ Ахілесова п'ята Зекоманди. Чи буде виконане оборонне замовлення-2021?
  15. ↑ Указ Президента України від 13 березня 2020 року № 80/2020 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  16. ↑ Указ Президента України від 5 листопада 2021 року № 569/2021 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  17. ↑ Подав до Ради: міністр оборони Таран написав заяву про відставку. 24 Канал (укр.). Процитовано 2 листопада 2021.
  18. ↑ Нардепи звільнили міністра оборони Тарана. Українська правда (укр.). Процитовано 3 листопада 2021.
  19. ↑ Посол України в Республіці Словенія Андрій Таран розпочав свою діяльність на посаді та провів зустріч зі своїм словенським візаві Послом Словенії в Україні Томажем Менціном // Посольство України в Республіці Словенія. — 6 липня 2022. — 12:28.
  20. ↑ Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Словенія Андрій Таран вручив вірчі грамоти Президенту Республіки Словенія Боруту Пахору // Посольство України в Республіці Словенія. — 22 липня 2022. — 17:48.
  21. ↑ Указ Президента України від 20 серпня 2008 року № 745/2008 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання

[ред. | ред. код]
Військові посади
Попередник:
Андрій Загороднюк 		Міністр оборони
4 березня 2020 — 3 листопада 2021 		Наступник:
Олексій Резніков
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Таран_Андрій_Васильович&oldid=43817782