Тарасівка (Чигиринський район)
| село Тарасівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Черкаська область |
| Район/міськрада | Чигиринський |
| Рада | Тарасівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°12′30″ пн. ш. 32°45′54″ сх. д. / 49.20833° пн. ш. 32.76500° сх. д.Координати: 49°12′30″ пн. ш. 32°45′54″ сх. д. / 49.20833° пн. ш. 32.76500° сх. д. |
| Водойми | р. Дніпро |
| Карта | |
.svg)  Тарасівка | |
 Тарасівка | |
Тарасівка — колишнє село Чигиринського району Черкаської області. В 1959 році територія села затоплена водами Кременчуцького водосховища, а його мешканці переселені до новоствореного села Тіньки.
Лаврентій Похилевич в своїх «Сказаннях про населені місцевості Київської губернії» згадує, що село було розташоване за 3 версти від Чаплищ, при протоці Дніпра і болота Гамаліно, яке було перегачене в греблю із татаса чи хмизу. В напрямку до Бужина знаходились окопи. Тоді (в середині 19 століття) тут мешкало 996 жителів обох статей, а в 1808 році було 54 двори і 481 житель.
В селі була дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, 7-го класу, що мала 36 десятин землі. Церква збудована 1764 року і першим священиком при ній був вибраний з громади Юхим Татарченко. До її побудови мешканці села були прихожанами Чаплищинської церкви
Станом на 1885 рік у колишньому державному селі Чаплинської волості Чигиринського повіту Київської губернії, мешкало 1322 особи, налічувалось 160 дворових господарства, існували православна церква, школа та постоялий будинок[1].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1566 осіб (825 чоловічої статі та 741 — жіночої), з яких 1545 — православної віри[2].
- рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
- Метричні книги по селу https://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/tara_006.xml
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-84. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
| Повітове місто | _(1852).jpg) | |
|---|---|---|
| Міста та містечка | ||
| Волості | Адамівська • Баландинська • Бовтиська • Боровицька • Головківська • Грушківська • Журавська • Златопільська • Кам'янська • Лебединська • Липівська • Лип'янська • Лубенецька • Маслівська • Медведівська • Новоселецька • Олександрівська • Оситнязька • Подорожненська• Рацівська • Ревівська • Ставидлянська • Староосотська • Суботівська • Телепинська • Тимошівська • Триліська • Трушівська • Цвітненська • Чаплинська • Шабельницька • Юзефівська | |
| Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Адамівка • Баландине • Бовтишка • Боровиця • Вербівка • Вищі Верещаки • Головківка • Грушківка • Еразмівка • Журавка • Івангород • Івківці • Кожарки • Косарі • Красносілка • Лебедин • Лип'янка • Мудрівка • Нова Осота • Новоселиця • Оситняжка • Пастирське • Подорожнє • Рацеве • Рейментарівка • Стара Осота • Суботове • Тарасівка • Тишківка • Топилівка • Трушівці • Цвітне • Чаплища • Шабельники • Янівка • Янич | |
Курсивом виділено волості, ліквідовані наприкінці 1880-х рр. | ||
|
Це незавершена стаття з історії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |