Теорія Ландау

Теорія Ландау фазових переходів — загальна теорія, заснована на уявленні про зв'язок фазового переходу 2-го роду зі зміною симетрії фізичної системи. Побудована Л. Д. Ландау в 1937 році.

Основний задум

Ландау припустив, що вільна енергія будь-якої системи повинна відповідати двом умовам: бути аналітичною функцією і відповідати симетрії гамільтоніана. Тоді в околі критичної температури термодинамічний потенціал Гіббса можна розкласти по ступенях параметра порядку (намагніченості, поляризації).

Посилання

• Landau L.D. Collected Papers (Nauka, Moscow, 1969)
• Michael C. Cross, Landau theory of second order phase transitions, [1] (Caltech statistical mechanics lecture notes).
• Yukhnovskii, I R, Phase Transitions of the Second Order — Collective Variables Method, World Scientific, 1987, ISBN 9971-5-0087-6