Координати: 32°48′ пн. ш. 35°36′ сх. д. / 32.800° пн. ш. 35.600° сх. д. / 32.800; 35.600
Очікує на перевірку

Тиверіадське озеро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тиверіадське озеро
івр. הכנרת‎
араб. بحيرة طبريا‎
Назва на честь: Тверія
Тиверіадське озеро
Тиверіадське озеро
32°48′ пн. ш. 35°36′ сх. д. / 32.800° пн. ш. 35.600° сх. д. / 32.800; 35.600
Розташування
Країна  Ізраїль
Регіон Тверія
Прибережні країни Сирія Сирія
Ізраїль Ізраїль
Геологічні дані
Тип monomictic laked
Частина від Йорданська рифтова долина
Розміри
Площа поверхні 161–169  км²
Висота -212 м
Глибина середня 25,6  м
Глибина макс. 48  м
Довжина 21  км
Ширина 13  км
Берегова лінія 55–60 км (залежно від рівня води в озері)  км
Об'єм 3,6–4,3  км³
Вода
Період оновлення 4,8 рік[1]
Стік 15,8 м³/с
Басейн
Вливаються річка Йордан
Витікають річка Йордан
Площа басейну 273 км²
Країни басейну Ліван, Палестина і Ізраїль
Інше
Міста та поселення Тверія
Geonames 294459
Тиверіадське озеро. Карта розташування: Ізраїль
Тиверіадське озеро
Тиверіадське озеро (Ізраїль)
Мапа
CMNS: Тиверіадське озеро у Вікісховищі

Тиверіа́дське о́зеро, Генісаре́тське озеро або озеро Кіне́рет (івр. ים כנרת‎, воно ж Бахр-Табарія, араб. بحيرة طبريا‎) — озеро на південному заході Сирії (провінція Ель-Кунейтра) та на північному сході Ізраїлю, 212 метрів нижче від рівня моря; 165 км², глибина до 48 м; протікає річка Йордан. Найбільш відома назва — Галілейське море.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Узбережжя озера є однією з найнижчих ділянок суші на Землі. Рівень води змінюється протягом року залежно від опадів і вжитку води. У Новому Заповіті фігурує як Галілейське озеро.

Розташовано в Сирійсько-Африканському розломі, в північній частині тектонічної впадини Гхор (Ель-Гор) значно нижче за околиці (різниця висот — близько 550 м). Як і Мертве море, Тиверіадське озеро — результат цього розлому. Має форму закругленого витягнутого ромба. З півночі в Тиверіадське озеро впадає декілька річок, що беруть початок на Голанських висотах. Річка Йордан витікає з південного краю озера.

Тиверіадське озеро є джерелом третини всієї прісної води, споживаної в Ізраїлі. Протяжність берегової лінії — від 55 до 60 км. (залежно від рівня води в озері). На західному узбережжі розташовано місто Тиверіада. Уздовж всього узбережжя розкинулися дикі і платні пляжі, всілякі місця відпочинку.

У місці виходу річки Йордан з Тиверіадського озера знаходиться Йорданіт — традиційне місце хрещення у водах священної річки.

Озеро судноплавне.

Резерват Бет-Сайда (місце зимівлі качок, гусей, рожевих фламінго).

Історія

[ред. | ред. код]

Стародавні часи

[ред. | ред. код]

Достаток прісної води і риби, рівний клімат і родючий ґрунт околиць озера сприяли господарській діяльності людини з найдавніших часів. В епоху ранньої бронзи тут проходив «морський шлях» з Єгипту в Месопотамію та існувала квітуча міська цивілізація.

Місто Кінерет згадується серед міст, підкорених Тутмосом III після Битви при Мегіддо (XV ст. до н. е.).

Хіннереф (Кінерет) описується в Біблії як укріплене (на момент підкорення Ханаану євреями) місто, яке належить завоювати коліну Нефталіма. Розкопки свідчать про розквіт міста в період Ізраїльського царства.

У 732 р. до н. е. околиці озера, як і вся Галілея, були завойовані ассирійським царем Тіглатпаласаром III. Західний берег Кінерета був приєднаний до ассирійської провінції Мегіддо, а східний — до провінції Карнау в області Васан.

При Селевкідах на східному березі Кінерета виникло місто Гіппос (Сусіта), яке увійшло в Десятимістя, і проіснувало до 739 р. н. е. На початку I ст. до н. е. район був завойований царем Юдеї Олександром Яннаєм, а на початку I ст. н. е. сини Ірода I, Ірод Антипа та Філіп, заснували Тіверіаду, названу на честь Тиберія, і Юліас (в українській традиції Віфсаїда Юлія, арамейською Бет-Юдейська).

Після зруйнування Єрусалима в 70 році н. е. і придушення повстання Бар-Кохби Галілея стає центром єврейства. У результаті Тверія перетворилася на єдине місто Римської імперії, більшість населення якого становили євреї. У Тіверіадський були побудовані 13 синагог. Тиверіадський синедріон стає для євреїв вищою інстанцією в релігійних справах; вища єврейська академія, перенесена сюди з Єрусалима, стає центром єврейської вченості. В цю епоху в Тверії була записана частина Єрусалимського Талмуду. А в самій Тверії і в окрузі жили єврейські мудреці того часу — таннаї та амораї.

Хрестоносці, які побудували сильні укріплення на західному березі Кіннерету, боролися за набуття контролю над його східним берегом і спорудили там фортецю Курси. У 1187 році поряд з озером сталася битва хрестоносців з військами єгипетського султана Салаха ад-Діна (Битва на Рогах Хаттіна), що завершилася поразкою хрестоносців.

Господарське значення

[ред. | ред. код]

У наш час озеро Кінерет має величезне народногосподарське значення. Воно перетворено в основне водосховище Ізраїлю, і є основним джерелом води для Загальноізраїльського водогону. Четверта частина всієї прісної води, яка споживається в Ізраїлі, береться звідси. У 1994 році був підписаний мирний договір з Йорданським королівством, згідно з яким Ізраїль зобов'язується поставляти 50 млн кубічних метрів води в рік[2]. Велика частина цієї кількості забирається прямо з озера. За останні роки рівень води в озері знизився. Слідом за Кінеретом міліє і Мертве море, що живиться виключно водами Йордану. Тепер найнижча на планеті точка земної і водної поверхні знаходиться нижче позначки −422 м. Практично всіх ізраїльтян бентежить рівень Кінерету. Після чергового зимового дощу в новинах повідомляють, наскільки піднявся його рівень.

Озеро славиться чудовою рибою, вилов якої поставлений на промислову основу. В озері в наші дні щороку виловлюють близько 2000 тонн риби, велика частина з якої — відома риба святого Петра, вона ж тиляпія[3].

Туризм

[ред. | ред. код]

На західному узбережжі озера лежить місто Тиверіада, одне з чотирьох святих для євреїв міст (нарівні з Єрусалимом, Хевроном, і Цфатом).

Уздовж усього узбережжя Кінерету містяться «дикі» і платні (їх більшість) пляжі, всілякі місця відпочинку. На берегах озера б'ють гарячі джерела, багаті солями та сіркою. Багато з них використовуються з лікувальною метою.

Узбережжя озера пов'язане з багатьма епізодами з життя Ісуса Христа, і тому популярне серед християнських паломників. На північному березі Тиверіадського озера лежить Капернаум (Кфар-Нахум), у якому, як вважається, жив і проповідував Ісус Христос, а нині ведуться розкопки й височіють францисканська церква та монастир на горі Нагірної проповіді (Блаженства). У місці виходу річки Йордан з Тиверіадського озера знаходиться Ярденіт — за християнською традицією, саме в цьому місці був хрещений Ісус. Історична область Гіносар відома плодами, які славилися своїми розмірами й особливою солодкістю. На східному березі лежать руїни монастиря Курсі, місця євангельського чуда вигнання бісів у стадо свиней.

За півтора кілометра на південь від озера Кінерет, на березі річки Йордан, розташований перший єврейський кібуц у Палестині — Дганія (івр. דגניה‎ — волошка). Кібуц заснований у 1909 році групою халуціанської[4] молоді з України. Нині це квітуче господарство. Біля воріт кібуцу стоїть маленький сирійський танк, підбитий кібуцниками під час Війни за незалежність.

За 13 кілометрів від Дганії на березі Кінерету лежить кібуц Ейн Гев [en]. До Шестиденної війни поруч з ним проходив кордон з Сирією. Цей кібуц славиться не тільки інтенсивним і продуктивним сільським господарством, а й музичними фестивалями, які проводяться в ньому щороку під час великоднього тижня. У них беруть участь найкращі ізраїльські музиканти й артисти з-за кордону. Концерти проходять у спеціально збудованому амфітеатрі просто неба.

Крім того, недалеко від Кінерету розташовано безліч археологічних пам'яток: стародавнє римське місто Бейт-Шеан, старовинності Тверії, Гамла на Голанських висотах, місця, де, за Новим Заповітом, Ісус творив свої чудеса, розташовані могили праотців і великих рабинів. На дні озера недалеко від теля Бет-Йерах археологи також виявили ряд монументів, які, як припускають, являли собою церемоніальні споруди для поховання[5].

У місці впадання Йордану в Тиверіадське озеро міститься парк розваг «Парк а-Ярден»[6] (івр. פרק הירדן‎ — «Парк Йордану», «Йорданський парк»), подарований урядом Франції Ізраїлю.

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Озеро Кінерет
    Озеро Кінерет
  • Озеро Кінерет і Тверія
    Озеро Кінерет і Тверія
  • Рибалки на Галілейському морі (кольорова фотолітографія, бл. 1900)
    Рибалки на Галілейському морі (кольорова фотолітографія, бл. 1900)
  • Краєвид озера Кінерет, Ізраїль
    Краєвид озера Кінерет, Ізраїль
  • Озеро Кінерет з узбережжя Тверії
    Озеро Кінерет з узбережжя Тверії
  • Дерев'яний баркас у Галілейському морі, біля Тверії
    Дерев'яний баркас у Галілейському морі, біля Тверії

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://web.archive.org/web/20170422120732/http://wldb.ilec.or.jp/Details/lake/ASI-09
  2. ↑ Ізраїльсько-йорданський мирний договір (1994)
  3. ↑ .htm Риби святого Петра[недоступне посилання з липня 2019]
  4. ↑ Словом «халуц» (івр. חלוץ‎ — букв. «Піонер, першопроходець») в Біблії позначали озброєний передовий загін; друге народження слово отримало в XIX столітті в епоху переселення євреїв в Ерец-Ісраель.
  5. ↑ У Галілейському морі виявлений загадковий монумент. Архів оригіналу за 25 вересня 2015. Процитовано 24 вересня 2015.
  6. ↑ «Парк а-Ярден» (івр.)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 477 (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]
Сирія Це незавершена стаття з географії Сирії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Ізраїль Це незавершена стаття з географії Ізраїлю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тиверіадське_озеро&oldid=43296682