Тімішоара
Тімішоара рум. Timișoara | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Площа Вікторієй та православний кафедральний собор у Тімішоарі | |||||
Основні дані | |||||
45°44′54″ пн. ш. 21°13′31″ сх. д. / 45.74833° пн. ш. 21.22528° сх. д. | |||||
Країна | Румунія | ||||
Регіон | Тіміш | ||||
Адмінцентр | Timișoarad | ||||
Столиця для | Тіміш | ||||
Перша згадка | 1175 | ||||
Площа | 130,5 км² | ||||
Населення | 331 927 (2016) | ||||
· густота | 2575 осіб/км² | ||||
Висота НРМ | 90 м | ||||
Міста-побратими | Грац (14 травня 1982)[1][2][…] | ||||
Телефонний код | (402) 56 | ||||
Часовий пояс | UTC+2 | ||||
Номери автомобілів | TM | ||||
GeoNames | 8334795 | ||||
OSM | r6927733 ·R | ||||
Поштові індекси | 300001–300789 | ||||
Міська влада | |||||
mayor of Timișoarad | Nicolae Robu | ||||
Вебсайт | primariatm.ro | ||||
Мапа | |||||
| |||||
| |||||
Тімішоара у Вікісховищі |
Тімішоа́ра або Темешвар (рум. Timișoara, угор. Temesvár, серб. Temišvar) — місто на заході Румунії, у Банаті, на каналі річки Бега, що пов'язує Тімішоару з Дунаєм. Третє (після Бухареста і Клуж-Напока) за чисельністю населення місто країни. Адміністративний центр повіту Тіміш. Населення 331,927 тис. (2016). Площа 130,5 км².
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується морським кліматом. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 21.7 °C (71 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -1.7 °С (29 °F).[4]
Клімат Тімішоари | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 16 | 18 | 27 | 32 | 34 | 38 | 39 | 40 | 39 | 33 | 27 | 16 | 40 |
Середній максимум, °C | 2 | 5 | 11 | 18 | 23 | 26 | 28 | 28 | 25 | 18 | 11 | 4 | 17 |
Середня температура, °C | −1 | 1 | 5 | 11 | 16 | 19 | 21 | 21 | 18 | 12 | 6 | 1 | 11 |
Середній мінімум, °C | −5 | −3 | 0 | 5 | 10 | 13 | 15 | 14 | 11 | 6 | 2 | −1 | 5 |
Абсолютний мінімум, °C | −27 | −29 | −20 | −5 | −5 | 3 | 7 | 5 | −1 | −5 | −15 | −25 | −29 |
Норма опадів, мм | 40 | 40 | 40 | 50 | 60 | 80 | 50 | 50 | 40 | 50 | 40 | 40 | 620 |
Днів з дощем | 5 | 5 | 5 | 5 | 7 | 7 | 5 | 5 | 5 | 5 | 5 | 6 | 69 |
Вологість повітря, % | 91 | 87 | 81 | 80 | 77 | 79 | 74 | 75 | 76 | 85 | 92 | 89 | 82 |
Джерело: Weatherbase |
Перша історична згадка про Тімішоару зустрічається у документі візантійського імператора Василя II від 1019 року як фортеця. До 1552 — угорське місто, далі — завойоване Османською імперією, під владою яких Тімішоара залишатиметься до 1716, доки австрійський принц Євгеній Савойський не завдав поразки османському гарнізону і приєднав Тімішоару до своїх володінь.
Під час австрійського правління місто переживе дві епідемії чуми (1738-1739 та 1762-1763).
9 серпня 1849 року біля міста австрійське військо Юліуса Гайнау завдало вирішальної поразки угорській армії Дембінського, через що угорський уряд передав усю владу Гергею і втік до Османської імперії, а армія Гергея (30 тисяч вояків, 8 тисяч коней, 144 гармати) панічно побігла назустріч російському третьому піхотному корпусу графа Рідигера і здалася йому 13 серпня у Вілягоші[5].
У 1918 р. Тімішоару намагалися приєднати до своєї території серби, а 1919 р. місто отримало румунську адміністрацію. У червні-липні 1944 р. Тімішоару бомбували війська США та Великої Британії, а у вересні її окупували сталінські війська.
16 грудня 1989 з народного виступу у Тімішоарі, викликаного рішенням влади про виселення пастора Ласло Текеша, почалася Румунська революція 1989 р. Власне, Тімішоара стала першим містом у Румунії, де було повалено комунізм.
Транспортний вузол. Машинобудування (електромотори, сільськогосподарські машини), текстильна і харчова (цукрова, спирто-горілчана, плодоконсервна тощо), хімічна, шкіряно-взуттєва, фарфоро-фаянсова промисловість. Побудовано нафтохімічний комбінат.[6]
- Університет «Політехніка»;
- Західний університет Тімішоари;
- Медичний університет ім. Віктора Бебеша — заснований 1946 р;
- Аграрний університет Банату та ветеринарії у Тімішоарі;
- Університет Дімітрія Кантеміра;
- Університет Тібіскус.
- церква і монастирі у стилі бароко (18 ст.);
- замок Яноша Гуняді (15-19 ст., нині обласний музей).
- театр (кінець 19 — початок 20 ст.).
З кінця 1940-х рр. реконструйовано центр міста, споруджено нову будівлю університету (1968), спорткомплекс (1969), готель «Контіненталь» (1971).
Міжнародний аеропорт «Traian Vuia» (міжнародний індекс TSR) є другим за завантаженістю у Румунії після аеропорту у Бухаресті. Його використовують понад 10 авіакомпаній: Carpatair, Wizz Air, Wind Jet, Czech Airlines, Volareweb, Air Europe, Moldavian Airlines, MALEV, KLM, AlItalia, Air France. Найбільшою з них є Carpatair, що обслуговує понад 60% усіх напрямків.
Здійснюються перельоти за 12 напрямками: Австрія, Чехія, Франція, Німеччина, Греція, Угорщина, Італія, Україна, Молдова, Іспанія, Велика Британія та внутрішні рейси. Найпопулярнішими є перельоти до Італії (37%).
- Андре Франсуа — французький мультиплікатор, народився у Тімішоарі;
- Арнольд Гаузер — народився у Тімішоарі;
- Роберт Дорнгельм — кінорежисер;
- Іоланда Балаш — олімпійська чемпіонка зі стрибків у висоту 1960 та 1964 рр;
- Ана Бландіана — румунська поетеса та есеїстка;
- Міхаель Харіш — ізраїльський політик, міністр торгівлі та промисловості Ізраїля;
- Іоан Голендер — оперний співак, баритон, очільник Віденської опери;
- Йон Івановіч — композитор, автор вальсу «Дунайські хвилі».[7]
- Маргарет Метценауер — оперна співачка, мецосопрано та драматичне сопрано.
- Джонні Вайссмюллер — американський плавець і актор виконавець ролі Тарзана.
-
Площа Унірій
-
Музей мистецтва
-
Площа Перемоги із Тімішоарським собором
-
Квітковий годинник у парку
- Ян Анджей Бучацький - польський шляхтич, дипломат (помер та був похований в місті).
- ↑ http://www.primariatm.ro/timisoara/index.php?meniuId=2&viewCat=82
- ↑ https://www.graz.at/cms/beitrag/10153337/7771992/Temeswar.html
- ↑ https://www.primariatm.ro/timisoara/index.php?meniuId=2&viewCat=171
- ↑ Клімат Тімішоари
- ↑ Лихутин М.Д. Записки о походе в Венгрию в 1849 году. — Москва, 1875. — С. 232-233.
- ↑ Велика радянська енциклопедія
- ↑ «Дунайські хвилі»: Текст та ноти. Архів оригіналу за 1 грудня 2008. Процитовано 20 листопада 2008.
- Тімішоара // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Timisoara Tourism (англ.)
- Мапа міста
- Фотографії міста