Харківський екзархат УГКЦ
Харківський екзархат
| |
Основна інформація | |
---|---|
Країна | Україна |
Митрополія | Києво-Галицька митрополія[pl] |
Епархіяльне управління | м. Харків |
Заснована | 2 квітня 2014 |
Сан правлячого архієрея | єпископ |
Титул правлячого архієрея | екзарх |
Сайт | www.ugcc.kharkiv.ua/ |
Єпископ | |
Правлячий архієрей | Василь (Тучапець) |
з | 2 квітня 2014 |
Ха́рківський екзарха́т — екзархат Української греко-католицької церкви з осідком у Харкові. Утворений 2 квітня 2014 року шляхом поділу Донецько-Харківського екзархату. Наймолодший і найменший за кількістю громад з екзархатів УГКЦ.
Харківський верховноархієпископський екзархат охоплює територію Харківської, Полтавської та Сумської областей.
Синод єпископів обрав єпископом та призначив на екзарха Харківського отця Василя Тучапця, перед тим ігумена монастиря Святого Василія Великого в Києві та провінційного вікарія. Новому єпископу надано титулярний осідок Центуріонес[1].
Екзархат має один типовий храм у смт. Покотилівка. Будуються чотири храми
Протягом перших трьох років існування екзархат поповнився трьома молодими священниками, а також двома дияконами, які проходили практику і готувалися стати священниками. Було зареєстровано три нових громади й готувалося до реєстрації дев'ять громад[2].
На терені екзархату діє низка чоловічих і жіночих монаших спільнот: чоловічий Свято-Покровський монастир Чину святого Василія Великого в смт. Покотилівці, який користується великим духовним авторитетом у місцевих греко-католиків; сестер милосердя святого Вікентія у Деменках на Полтавщині, які ведуть Дім милосердя, де виховують сиріт; та сестер св. Йосифа у Харкові, які катехизують дітей та молодь, організовують прощі й табори. Сестри Василіанки розпочали служіння у Полтаві[2].
У 2015 році на терені екзархату було освячено Дім милосердя для сиріт у с. Деменки Полтавської області, яким опікуються Сестри Милосердя святого Вікентія. У 2016 році було посвячено монаший дім Сестер св. Йосифа в Харкові. Було закладено наріжні камені під будівництво храмів у смт. Білики й селі Деменки на Полтавщині. У Харкові ведеться будівництво катедрального собору. У 2017 році закладено наріжний камінь під будівництво храму Всіх святих українського народу в Полтаві[2].
У 2014 році було засновано Благодійний Фонд «Карітас Харків». За три роки харківським «Карітасом» було реалізовано 18 проєктів, які здебільшого стосуються допомоги вимушено переміщеним особам. За три роки в «Карітасі Харків» отримали допомогу понад 40 тис. осіб. З червня 2014 року регулярно здійснюються богослужіння у Харківському військовому госпіталі[2].
Регулярно організуються формаційні курси для священників, збори та реколекції. З 2016 року щорічно організуються піші прощі з Харкова до Покотилівки[2].
У 2015 розпочато діалог щодо євхаристійної єдності між УГКЦ та Харківсько-Полтавською єпархією УАПЦ (о). У 2020 до Харківського екзархату УГКЦ перейшли парафії УАПЦ(о) в Харкові, Полтаві та Лозовій, а також Харківська єпархіальна бібліотека імені прп. Венедикта Нурсійського, Колегія Патріарха Мстислава, Свято-Дмитрівський катехитично-пастирський центр та Харківське крайове братство апостола Андрія Первозваного.
- ↑ В УГКЦ створено Харківський екзархат та призначено для нього першого екзарха. risu.org.ua. 2 квітня 2014. Процитовано 26 березня 2020.
- ↑ а б в г д Владика Василь (Тучапець): «Харківський екзархат починає сильніше про себе заявляти, проголошуючи Христову благовість». risu.org.ua. 14 червня 2017. Процитовано 30 червня 2017.
Це незавершена стаття про Українську греко-католицьку церкву. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Харків. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ Українські греко-католики мають також вікаріат у Румунії, громади у Литві (Вільнюс), Латвії (Рига, Даугавпілс та Резекне), Естонії (Таллінн), Молдові (Кишинів), Австрії, Параґваї, Венесуелі, Португалії, Іспанії, Греції, Швейцарії, Бельгії, Казахстані, Об’єднаних Арабських Еміратах, Південно-Африканській Республіці (Кейптаун) та Росії.