Цимбрська мова
| Цимбрська мова | |
|---|---|
| Zimbrisch | |
 Географія поширення цимбрської мови в Італії | |
| Поширена в | Італія |
| Носії | 400 (2000) |
| Писемність | латинське письмо[1] |
| Класифікація | Індоєвропейська сім'я |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | cim |
Цимбрська мова (нім. Zimbrisch) — сукупність південнонімецьких діалектів Північно-Східної Італії, в області Венеція, провінції Тренто та провінції Удіне (область Фріулі-Венеція-Джулія). Історично цимбрська входить до баварсько-австрійського ареалу, сукупність фонетичних, граматичних і лексичних відмінностей, що накопичилися за тисячоліття самостійного розвитку, і відсутність взаєморозуміння дозволяє говорити про неї як про самостійну мову. Така точка зору підкріплюється також соціофункціональною ситуацією, оскільки цимбрська мова перебуває поза зоною функціонування літературної німецької мови.
Перший запис про рух баварців в бік Верони фіксується приблизно в 1050 році. Рух продовжувався протягом 11 і 12 століть. Теорія лангобардського походження цимбрської мови була запропонована в 1948 році Бруно Швейцером, та знову викладена в 1974 році Альфонсо Беллотто. Дискусія знову відновлена у 2004 році в працях цимбрського лінгвіста Ерменеджильдо Бідезе. Більшість лінгвістів як і раніше ж опирається на гіпотезу середньовічної імміграції.
Присутність німецькомовних громад в Італії була виявлена у 14 столітті італійськими гуманістами, які, пов'язали їх з кімврами, які прибули в регіон в 2 ст. до н. е. Це, ймовірно, і стало причиною походження поточного ендоніму «цимбри». Альтернативна гіпотеза виводить назву від терміну, що означає «тесля», пов'язаним з англійським timberer.
Виділяють дві основних діалектні групи. Відмінності між ними пов'язані з впливом різних романських мов і діалектів та ступенем вторинного впливу німецьких діалектів Південного Тиролю.
Діалекти оточені центральними діалектами венетської мови. Можна виділити такі групи:
«Сім общин» (цимбр. 7 Comoine, італ. Sette Comuni, нім. Sieben Gemeinden) на півночі провінції Віченца (область Венеція).
- Азіаго (цимбр. Sleghe/Schlège [Злеге], італ. Asiago, нім. Schlägen)
- Галліо (цимбр. Gell(e)/Ghel, італ. Gallio, нім. Gelle)
- Валле-дей-Ронкі (цимбр./нім. Reuttal, італ. Valle dei Ronchi), зараз частина Галліо
- Роана (цимбр. Robàan, Rowaan, італ. Roana, нім. Rovan/Rain)
- Меццасельва (цимбр. Mittebald/Toballe, Mezzaselva, нім. Mittewald)
- Фоца (цимбр. Vüsche/Vütsche/Fütze, італ. Foza)
- Енего (цимбр. Ghenebe/Ghenewe, італ. Enego, нім. Jeneve)
- Ротцо (цимбр. Rotz, італ. Rotzo, нім. Ross)
- Лузіана (цимбр. Lusaan, італ. Lusiana, нім. Lusian)
- Конко (цимбр. Kunken, італ. Conco) — 8-а община.
Цимбрська мова збереглась лише в селі Меццасельва в общині Роана.
Включає 6 общин і частини ще двох общин:
- Лузерна (цимбр./нім. Lusern, італ. Luserna)
- Фольгарія (цимбр./нім. Vielgereuth, італ. Folgaria)
- Лавароне (цимбр./нім. Lafraun, італ. Lavarone)
- Терраньйоло
- колишня община Норільо, яка нині входить в общину Роверето
- Трамбілено (нім. Leimtal, італ. Terragnolo)
- Валларса (нім. Brandtal, італ. Vallarsa)
- долина Ронкі, яка входить в общину Ала
Цимбрською розмовляють лише жителі Лузерни.
«Тринадцять общин» (цимбр. 13 Comoine, італ. Tredici Comuni/Lessinia, нім. Dreizehn Gemeinden/Lessinien) розташовані на півночі провінції Верона (область Венеція), на південний захід від «7 общин». Діалекти цієї групи оточені західними діалектами венетської мови. Відомі такі общини в яких коли-небудь говорили цимбрською:
- Вело-Веронезе (цимбр. Vellje, італ. Velo Veronese, нім. Feld)
- Адзаріно (цимбр. Asarin, італ. Azzarino, нім. Asarin)
- Кампосільвано (італ. Camposilvano, нім. Kampsilvan)
- Ровере-Веронезе (італ. Roveré Veronese, нім. Rovereid)
- Ербеццо (італ. Erbezzo, нім. gen Wiesen)
- Сельва-ді-Проньо (цимбр. Brunghe, італ. Selva di Progno, нім. Prugne)
- Сан-Бортоло (цимбр. Bòrtolom, італ. San Bortolo)
- Джацца (цимбр. Ljetzan, італ. Giazza, нім. Gletzen / Gliesen)
- Боско-Кьєзануова (цимбр. Nuagankirchen, італ. Bosco Chiesanuova, нім. Neuenkirchen)
- Валь-ді-Порро (італ. Val di Porro, нім. Porrental)
- Бадія-Калавена (цимбр. Kalfàain / Màbado / Kam'Abato, італ. Badia Calavena, нім. Kalwein / Kalfein)
- Черро-Веронезе (цимбр. Tschirre' / Sèr, італ. Cerro Veronese, нім. Silva Hermanorum)
- Сан-Мауро-ді-Саліне (італ. San Mauro di Saline, нім. SanktMoritz)
- Таверноле (італ. Tavernole)
Зараз мова збереглась лише в селі Джацца (община Сельва-ді-Проньо).
В гірських долинах на заході провінції Віченца (область Венеція) розташовані 6 цимбрських общин, в жодній з яких більше не говорять цимбрською.
- Лагі
- Позіна
- Валлі-дель-Пазубіо
- Рекоаро
- Креспадоро
- Альтіссімо
На південному сході провінції Беллуно та північному сході провінції Тревізо (область Венеція), в гірському районі Кансільо (Cansiglio) на схід від міста Беллуно розташовані ще декілька цимбрських поселень, де ще в середині 20 століття говорили цимбрською.
- община Тамбре (Tambre)
- поселення Валь-Бона (Val Bona), Пьян-дей-Лові (Pian dei Lovi), Канайє-Вечо (Canaie Vecio) и Пьян-Канайє (Pian Canaie)
- община Фарра-д'Альпаго (Farra d'Alpago)
- поселення Кампон (Campon), Пьян-Остерія (Pian Osteria) и І-Пік (I Pich)
- община Фрегона (Fregona)
- поселення Валлорк и Ле-Ротте (Le Rotte)
Цимбраська офіційно визнана регіональною мовою в провінції Тренто. Починаючи з 1990-х років була прийнята низка законів про захист цимбрської мови. Культурні інституції були засновані указом, метою якого є захист та відродження мови. Шкільні програми були адаптовані для того, щоб було можливим викладання цимбрською. Вуличні знаки в багатьох місцях є двомовними.
| Версія 1602 року | Версія 1813 року | Дослівний переклад німецькою версії 1813 року |
|---|---|---|
| Vater unzer derdo pist in die himele, | Ünzar Vaatar von me Hümmele, | Unser Vater von dem Himmel, |
| gheaileghet ber dain namo, | sai gahéart aür halgar naamo; | sei geehrt euer heiliger Name; |
| zukem dain raik. | khèmme dar aür Hümmel; | komme [der] euer Himmel, |
| Dain bil der ghesceghe | sai gatànt allez baz ar bèlt iart, | sei getan alles was ihr wollt, |
| also bia ime himele also in der erden. | bia in Hümmel, asò af d èerda; | wie im Himmel, also auf der Erde; |
| Ghibuz heute unzer teghelek proat. | Ghèt üz haüte ünzar pròat von altaaghe; | Gebt uns heute unser Brot vom Alltag; |
| Vnt vorghibe uz unzere sunte | un lazzet üz naach ünzare schulle, | und lasset uns nach unsere Schuld, |
| also bia bier vorgheben unzer soleghern. | bia bar lazzan se naach biar dén da saint schullikh üz; | wie auch lassen sie nach wir denen die sind schuldig uns; |
| Vnt vuer uz net in vursúkonghe. | haltet üz gahüütet von tentaziuun; | haltet uns gehütet von Versuchung (tentazione); |
| Sonder erluosuz von vbel. | un höövet üz de üübel. | und hebet uns das Übel. |
| amen. | Asò sai z. | Also sei's. |
| Версія 1979 року | Дослівний переклад німецькою |
|---|---|
| Ügnar Bàatar, ba pist in hümmel, | Unser Vater, wo bist im Himmel, |
| zai gahòlighet dar dain naamo, | sei geheiligt [der] dein Name, |
| as khèmme dar dain Regno, | uns komme [der] dein Reich (regno), |
| zai gamàcht bia du bill, | sei gemacht wie du willst, |
| bia in hümmel, azò in d’éerda. | wie im Himmel, also in der Erde. |
| Ghitzich hòite ’z ügnar pròat bon allen taghen, | Gib uns heute [das] unser Brot von allen Tagen, |
| borghit ozàndarn d’ügnarn zünte | vergib uns [anderen] [die] unseren Sünden |
| bia bràndare borghéban bèar hatzich offéndart, | wie wir [andere] vergeben wer hat uns Leid angetan (offendere), |
| mach as bar net bàllan in tentatziùum, | mach uns wir nicht fallen in Versuchung (tentazione), |
| ma liberàrzich bon allen béetighen. | sondern (ma) befreie (liberare) uns von allem Bösen. |
- Johann Andreas Schmeller: Über die sogenannten Cimbern der VII und XIII Communen auf den Venedischen Alpen und ihre Sprache. Gelesen in der Sitzung der ersten Classe der K. Akademie der Wissenschaften, am 3. März 1834. In: Abhandlungen — Königlich Bayerische Akademie der Wissenschaften. Philosophisch-Philologische Klasse, Historische Klasse. Zweiter Band. München 1837. S. 557—708. (нім.)
- Johann Andreas Schmeller: Cimbrisches Wörterbuch. K. K. Hof- u. Staatsdr., Wien 1855. Download als PDF (10,93 MB).(нім.)
- Bacher, Josef: Die deutsche Sprachinsel Lusern. Wagner'sche Universitäts-Buchhandlung, Innsbruck, 1905.(нім.)
- Eberhard Kranzmayer: Laut- und Flexionslehre der deutschen zimbrischen Mundart. VWGÖ, Wien 1981, und Glossar, Wien 1985. ISBN 3-85369-465-9
- Wilhelm Baum: Geschichte der Zimbern. Storia dei Cimbri. Curatorium Cimbricum Bavarense, Landshut 1983.(нім.)
- U. Martello-Martalar: Dizionario della Lingua cimbra. Vicenza 1974. Bd 2. Dal Pozzo, Roana-Vicenza 1985. (італ.)
- Tyroller, Hans: Grammatische Beschreibung des Zimbrischen von Lusern. Franz Steiner Verlag, Stuttgart 2003. ISBN 3-515-08038-4(нім.)
- Ermenegildo Bidese (Hrsg.): Das Zimbrische zwischen Germanisch und Romanisch. Brockmeyer, Bochum 2005. ISBN 3-8196-0670-X(нім.)
- R.A. Trentino — Alto Adige, Istituto Cimbro (Hrsg.): Bar lirnen z' schraiba un zo reda az be biar. Grammatik der zimbrischen Sprache von Lusérn (ital. / deutsch-zimbrisch). Lusern, 2006. ISBN 978-88-95386-00-3(нім.)
- Denison, Norman; H. Grassegger: Zahrer Wörterbuch = Vocabolario Sauranor. — Graz: Inst. für Sprachwiss. der Univ. Graz, 2007. — XX, 361 S. . — (Grazer linguistische Monographien; 22)(нім.)
- Bruno Schweizer, James R. Dow (Hrsg.): Zimbrische Gesamtgrammatik. Vergleichende Darstellung der zimbrischen Dialekte. Franz Steiner Verlag, Stuttgart 2008. ISBN 978-3-515-09053-7(нім.)
- Herbert Hopfgartner: Die zimbrische Sprachinsel. Einblicke in die älteste periphere deutsche Kultur in Mitteleuropa. In: Lech Kolago (Hrsg): Studien zur Deutschkunde (XXXVIII. Band). Universität Warschau 2008 ISSN 0208-4597(нім.)
- Bruno Schweizer: Zimbrischer und fersentalerischer Sprachatlas = Atlante linguistico cimbro e mòcheno. Herausgegeben und kommentiert von = edizione curata e commentata da Stefan Rabanus. Istituto Cimbro/Istituto Culturale Mòcheno, Luserna/Palù del Fersina (TN) 2012. ISBN 978-88-95386-02-7(нім.)(італ.)
- Baum, Wilhelm (1983). Geschichte der Zimbern. Storia dei Cimbri. Landshut: Curatorium Cimbricum Bavarense.(нім.)
- Schmeller, J. A. (1855). Cimbrisches Wörterbuch. Vienna: K. K. Hof- und Staatsdruckerei.(нім.)
- Kranzmayer, Eberhard (1981, 1985). Laut- und Flexionslehre der deutschen zimbrischen Mundart. Vienna: VWGÖ. ISBN 3-85369-465-9(нім.)
- U. Martello-Martalar: Dizionario della Lingua cimbra. Vicenza 1974. Bd 2. Dal Pozzo, Roana-Vicenza 1985. (італ.)
- Ermenegildo Bidese (ed.): Das Zimbrische zwischen Germanisch und Romanisch. Brockmeyer, Bochum 2005. ISBN 3-8196-0670-X(нім.)
- Tyroller, Hans: Grammatische Beschreibung des Zimbrischen von Lusern (Franz Steiner Verlag, Stuttgart, 2003). ISBN 3-515-08038-4(нім.)
- Bruno Schweizer: Zimbrische Gesamtgrammatik. Vergleichende Darstellung der zimbrischen Dialekte (= Zeitschrift für Dialektologie und Linguistik, Beiheft 132). ed. James R. Dow, Franz Steiner Verlag, Stuttgart 2008, ISBN 978-3-515-09053-7.(нім.)