Читання з губ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Навчання глухих дітей говорити і читати з губ

Читання з губ, також читання по губах — розуміння мови спостереженням артикуляції мовця.

Розвиток

[ред. | ред. код]

При читанні з губ активується не тільки зорова кора мозку, але і слухова, що відбувається і при розпізнаванні почутої мови.

Навіть новонароджені діти намагаються імітувати рухи губами і язиком, побачені у дорослих. Немовлята довше дивляться на джерело візуального стимулу, якщо йому відповідає одночасний аудіальний стимул (на відміну від, наприклад, запису звуку) [1]. Діти в 4-8 місяців звертають особливу увагу на рухи губ розмовляючих як рідною для себе мовою, так і на інших мовах. Після 12 місяців вони перестають стежити за губами розмовляючих рідною мовою [2]. У дорослому віці глухі читають по губах краще чуючих через постійну практику, різниця починає бути помітною з 14 років [3]. Серед глухих ця навичка краще розвинена у тих, хто втрачав слух поступово, а не раптово [4].

В основному читання по губах використовується глухими і слабочуючими. При цьому у слабочуючих воно більш успішно, якщо при цьому мова чутна хоча б частково [5]. Для спрощення читання по губах може використовуватися допоміжна система, наприклад, так зване фоножестове мовлення. Існують також автоматизовані засоби читання з губ [6]. Успішність читання по губах залежить від здатності до образного мислення і аналітичного сприйняття, а також зорової пам'яті [7].

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Spelke, 1976.
  2. Lewkowicz, 2012.
  3. MacSweeney, 2013.
  4. Bergeson, 2003.
  5. Ewing, 1944, с. 21.
  6. Petajan, 1984.
  7. Потапова, 2006, с. 301.