Чорний кіт (фільм, 1934)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чорний кіт
англ. The Black Cat
Жанргорор і драматичний фільм
РежисерЕдгар Георг Ульмер
ПродюсерКарл Леммле
СценаристPaul Caind
У головних
ролях
Борис Карлофф, Бела Луґоші, Девід Меннерсd, Harry Cordingd, Henry Armettad, Кінґ Беґґот, Herman Bingd, Джон Керрадайн, Пол Панцер, Egon Brecherd, Albert Contid, Lucille Lundd, Julie Bishopd[1], Luis Albernid[1], Lois Januaryd[1] і André Cherond
ОператорJohn J. Mescalld
КомпозиторHeinz Eric Roemheldd
ХудожникЕдгар Георг Ульмер
КінокомпаніяUniversal Pictures
Дистриб'юторUniversal Pictures
Тривалість65 хв.
Моваанглійська
Країна США
Рік1934
Кошторис95 745,31 $
Касові збори236 000 $
IMDbID 0024894
CMNS: Чорний кіт у Вікісховищі

«Чорний кіт» (англ. The Black Cat, 1934) — класичний фільм жахів студії Universal. Перший із восьми фільмів, головні ролі в яких виконують «маестро жаху» Борис Карлофф та Бела Лугоші.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Пітер (Девід Маннерс) і Джоан (Джулі Бішоп[en]) Еллісони вирушають у весільну подорож Угорщиною. Ідилія триває доти, доки в купе молодят не підселяють психіатра Вітуса Вердегаста (Бела Лугоші). Після автомобільної аварії всі троє опиняються у футуристичному особняку Марамуреш архітектора-модерніста Х'яльмара Пельцига (Борис Карлофф).

Вердегаст, який дуже боїться котів, намагається розвідати долю своєї дружини і дочки: вони залишилися під опікою Пельцига після того, як Вердергаст потрапив у полон до росіян під час Першої світової війни. Пельциг стверджує, що вони мертві. Він показує гостю тіло його дружини у підземному скляному сховищі, де зібрано цілу колекцію сплячих (або померлих) жінок.

Пельциг виявляється керівником сатанинського культу, якому має бути принесено в жертву і Джоан. Вердегаст та його слуга Тамаль рятують молоду дівчину. Коли Вердегаст дізнається, що Пельциг має намір зробити те саме з його донькою, він нападає на Пельцига, і його випадково застрелює Пітер Еллісон. Вердегаст дозволяє парі залишити віллу, після чого підриває себе, Пельцига та зловісну лабораторію.

В ролях

[ред. | ред. код]

Робота над фільмом

[ред. | ред. код]

«Чорний кіт» — один із перших фільмів із безперервним музичним супроводом. Його назва відсилає до оповідання Едгара По «Чорний кіт», хоча сюжети цих творів по суті не перетинаються. Німецький режисер Едгар Ульмер витримав кінострічку в стилі, похідному від німецького експресіонізму початку 1920-х років. Головний герой отримав ім'я архітектора Ганса Пельціга, з яким Ульмер (за його власними запевненнями) працював над декораціями фільму " Голем " у 1920 році. При створенні образу окультиста за основу було прийнято знаменитого Алістера Кроулі .

Відгуки та думки

[ред. | ред. код]
  • AllMovie: «На відміну від інших фільмів жахів того часу, які давали глядачам упевненість, що, вийшовши з кінотеатру, вони не зіткнуться з мумією чи перевертнем, „Чорний кіт“ — оповідь про чудовиськ у людській подобі. На одному з рівнів його можна вважати притчею про стан післявоєнної Європи»[2].
  • Михайло Трофименков: «„Чорний кіт“ є однією величезною, страхітливою декорацією, яка цілком могла б привидітися самому По. Замок — образ свідомості не окремо взятого божевільного інженера, а цілого покоління, що увійшло в історію як „утрачене“. Ця свідомість деформована, спустошена війною, вже не людська»[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в ČSFD — 2001.
  2. The Black Cat (1934) - Review - AllMovie. Архів оригіналу за 18 травня 2013. Процитовано 24 лютого 2013.
  3. Ъ-Weekend - Ад как место действия. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 24 лютого 2013.