Координати: 49°35′2″ пн. ш. 30°12′9″ сх. д. / 49.58389° пн. ш. 30.20250° сх. д. / 49.58389; 30.20250
Очікує на перевірку

Чупира

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Чупира
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Білоцерківський район
Тер. громада Маловільшанська сільська громада
Код КАТОТТГ UA32020090200022301
Основні дані
Засноване XVI
Населення 1300
Поштовий індекс 09185
Телефонний код +380 4563
Географічні дані
Географічні координати 49°35′2″ пн. ш. 30°12′9″ сх. д. / 49.58389° пн. ш. 30.20250° сх. д. / 49.58389; 30.20250
Місцева влада
Карта
Чупира. Карта розташування: Україна
Чупира
Чупира
Чупира. Карта розташування: Київська область
Чупира
Чупира
Мапа
Мапа

CMNS: Чупира у Вікісховищі

Чупи́ра — село в Маловільшанській сільській громаді Білоцерківського району Київської області. Розташоване над річкою Насташка.

Населення — близько 1 300 жителів

Історія

[ред. | ред. код]

Засноване в 16 столітті.

Село при вершині струмка Насташки. Років за 200 це був хутір належав Насташському міщанину Чупира. Тепер тут жителів обох статей 1150. Більшу частину їх становить шляхта, а поміж неї до 80 осіб обох статей тримаються ще латинства, хоча, як і скрізь в губернії, засвоїли звичаї і мову малоросіян. По-польськи вважають себе зобов'язаними пояснюватися тільки з ксьондзами, що вони бережуть в нашому краї спільно з деякими багатими поміщиками, залишки полонізму. між собою шляхтичі польські говорять звичайно по малоросійські. Церква дерев'яна, побудована в 1745 р., за штатом належить до 6-го класу; землі має 36 десятин. (Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. - Біла Церква: Видавець о.В. Пшонківський, 2005. - с.414)

Село постраждало внаслідок голодомору у 1932—1933 роках.[1].

До сільради села Чупира прив'язана Бугаївка — хутір в Білоцерківському районі Київської області, розташований за 3 км на південний захід від Білої Церкви. Відомий також під назвою УЧГОСП-2, або відділок № 2.[2] Був створений як окреме господарство БНАУ поруч із його дослідними полями. Зараз тут діє колгосп, є кілька ставків та багатоповерхових будинків.

Метричні книги, клірові відомості, сповідні розписи церкви св. Димитрія с. Чупира XVIII ст. - Білоцерківської округі Київської губ.(нам.), з 1797 р. Васильківського пов. Київської губ.; ХІХ ст. - Єзерянської волості Васильківського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/chup_002.xml [Архівовано 3 січня 2019 у Wayback Machine.]

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1303 99.54%
російська 4 0.30%
білоруська 1 0.08%
румунська 1 0.08%
Усього 1309 100%

Відомі особистості

[ред. | ред. код]

В поселенні народився:

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933. Київська область (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 25 вересня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  2. ПроКом, ТОВ НВП. Виборчі дільниці територіального виборчого округу. www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 15 вересня 2016. Процитовано 8 липня 2016.
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерело

[ред. | ред. код]